Наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії

01 Jul, 2016 | Max Boot, старший аналітик з питань міжнародної безпеки, Рада з міжнародних відносин, США |
Max Boot

 Після того, як Росія в 2014 році розпочала військову агресію проти України, виникло стійке відчуття того, що за Україною наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії. Такі перестороги здавались доволі обґрунтованими, оскільки російський президент Володимир Путін неодноразово говорив про готовність захисту росіян, які живуть в сусідніх державах. Наприклад, кількість російськомовного населення у Латвії складає 550 тисяч осіб, або близько 28% від загальної кількості населення, в Естонії – 320 тисяч, або 25%, у Литві – 175 тисяч, або 6%.

Позитивним у цьому контексті є те, що ці громадяни живуть в своїх країнах краще, ніж середньостатистичні росіяни в самій Росії. Негатив – це наближеність країн Балтії до російського кордону, а також готовність Путіна перейти кордон, якщо йому таке прийде в голову. Є інформація про те, що Росія фінансує діяльність проросійських політичних партій в Естонії та Латвії, які пропагують ідеї створення «народних республік» на кшталт тих, які штучно створені в Україні. Високопосадові генерали НАТО переконані, що перша фаза гібридної війни проти Балтійських країн вже запущена.

У разі, якщо на території цих країн прозвучить перший постріл, Путін буде до нього повністю підготовленим. 65 тисяч російських військ вже розміщені на російських Західних кордонах, включаючи 850 одиниць артилерії, 750 танків та 320 бойових літаків – і усе це розташовано у кількох кілометрах від Балтійських країн.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Україна повинна швидше здійснювати реформи

Ольга ОЛІКЕР
Ольга ОЛІКЕР (Olga Oliker), старший аналітик Центру стратегічних та міжнародних досліджень (Center for Strategic and International Studies)
Профессор

Віце-президент США Джо Байден під час свого останнього візиту в Україну оголосив про наміри США виділити Україні додатково 120 млн. дол. допомоги на проведення економічних реформ та боротьбу із корупцією.

Чи відходить Україна «на другий план»?

Джеймс Девіс
Джеймс Девіс Професор-міжнародник із Університету Санкт-Галлена

На нещодавній Мюнхенській конференції з безпеки "українське питання" опинилося в "другому ешелоні" проблем - головними темами все ж стали нова політика США за президента Трампа та міжнародний тероризм.

Місія Кокса-Квасьнєвського повинна діяти до саміту «Східного партнерства»

Крістіан ВІГЕНІН
Крістіан ВІГЕНІН, (Крістіан Іванов Вігенін), Депутат Європарламенту (група «Прогресивний альянс соціалістів і демократів), голова Парламентського асамблеї «Східного партнерства»

Крістіан ВІГЕНІН, депутат Європарламенту (група «Прогресивний альянс соціалістів і демократів), голова Парламентського асамблеї «Східного партнерства» про діяльність місії Кокс-Квасьнєвський: