Наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії

01 Jul, 2016 | Max Boot, старший аналітик з питань міжнародної безпеки, Рада з міжнародних відносин, США |
Max Boot

 Після того, як Росія в 2014 році розпочала військову агресію проти України, виникло стійке відчуття того, що за Україною наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії. Такі перестороги здавались доволі обґрунтованими, оскільки російський президент Володимир Путін неодноразово говорив про готовність захисту росіян, які живуть в сусідніх державах. Наприклад, кількість російськомовного населення у Латвії складає 550 тисяч осіб, або близько 28% від загальної кількості населення, в Естонії – 320 тисяч, або 25%, у Литві – 175 тисяч, або 6%.

Позитивним у цьому контексті є те, що ці громадяни живуть в своїх країнах краще, ніж середньостатистичні росіяни в самій Росії. Негатив – це наближеність країн Балтії до російського кордону, а також готовність Путіна перейти кордон, якщо йому таке прийде в голову. Є інформація про те, що Росія фінансує діяльність проросійських політичних партій в Естонії та Латвії, які пропагують ідеї створення «народних республік» на кшталт тих, які штучно створені в Україні. Високопосадові генерали НАТО переконані, що перша фаза гібридної війни проти Балтійських країн вже запущена.

У разі, якщо на території цих країн прозвучить перший постріл, Путін буде до нього повністю підготовленим. 65 тисяч російських військ вже розміщені на російських Західних кордонах, включаючи 850 одиниць артилерії, 750 танків та 320 бойових літаків – і усе це розташовано у кількох кілометрах від Балтійських країн.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Геополітичні аспекти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

Єжи БУЗЕК (Jerzy Karol Buzek)
Єжи БУЗЕК (Jerzy Karol Buzek), депутат Європарламенту від Польщі, політична група «Європейська народна партія»

Ми добре розуміємо і усвідомлюємо всі геополітичні моменти, які беруть свій початок у минулому, в нашій історії. І ми повністю готові тісно співпрацювати з Україною на основі Угоди про асоціацію, включно із угодою про створення зони вільної торгівлі.

Чи відходить Україна «на другий план»?

Джеймс Девіс
Джеймс Девіс Професор-міжнародник із Університету Санкт-Галлена

На нещодавній Мюнхенській конференції з безпеки "українське питання" опинилося в "другому ешелоні" проблем - головними темами все ж стали нова політика США за президента Трампа та міжнародний тероризм.

Росія продемонструвала, що вона не прагне до миру

Johan McCain
Голова комітету Сенату США з питань збройних сил сенатор Джон Маккейн

Амбіції Володимира Путіна щодо відновлення Російської імперії зробили ще один крок вперед сьогодні, коли російські сепаратисти в Донецькій області України проголосили незалежну державу і прийняли назву з часів царської епохи "Малоросія".