Україна більше не хоче бути злісним неплатником за рішеннями ЄСПЛ

13 Feb, 2017
DW logo

Протягом останніх десяти років Україна була у переліку держав, які мали борг з виплат за рішеннями Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). У жовтні 2016 року борг сягнув близько 400 мільйонів гривень, визнав міністр юстиції Павло Петренко в ефірі "5 каналу".

Схоже, українській владі за декілька місяців вдалося погасити борг перед власними громадянами. Як сказав  в інтерв'ю DW Уповноважений України у справах ЄСПЛ Іван Ліщина, у 2016 році українцям, які шукали правди у Страсбурзькому суді, держава виплатила 612 мільйонів гривень за новими рішеннями і старими боргами. "Ця сума включала в себе три дуже великі виплати за старими заборгованостями, одна з яких становила 5 мільйонів євро", - наголосив Ліщина. За його словами, наразі є деяка затримка з виплатами "за кількома справами, які стосуються дуже особливих випадків". "Але за загальними справами, у яких ЄСПЛ призначає сплатити конкретну суму грошей, ніяких проблем абсолютно немає, вони сплачуються", - наголосив Ліщина. 

Експерт коаліцій громадських організацій "Реанімаційний пакет реформ", адвокат Владислав Власюк на прохання DW прокоментувати той факт, що українська влада повністю виплатила своїм громадянами гроші, які присудив їм ЄСПЛ, висловив подив. "Якщо це так, то це дуже добре, бо за останні років десять ситуація залишалася приблизно однакова - за Україною тягнувся борг із виплат за рішеннями ЄСПЛ", - сказав він.

Суму на виплати збільшили

Відсутність заборгованості у коментарі DW  підтвердила і перша заступниця міністра юстиції України Наталія Севостьянова. "На сьогодні навіть важко назвати суму такого боргу, бо все виплачується без затримки", - заявила вона і наголосила, що уряд погасив "всі  борги з часів Януковича".

Накопичення боргів за рішеннями ЄСПЛ відбувалося головним чином через те, що сума, закладена в держбюджет на ці виплати, була недостатньою, пояснила Севостьянова. Вона нагадала, що у 2014 році така сума становила 75 мільйонів гривень. Проте на виплати за судовими рішеннями у бюджеті-2017, за словами першої заступниці міністра юстиції, передбачено 650 мільйонів гривень. "Завдяки підтримці бюджетного комітету парламенту нам вдалося переконати, що виплати за рішеннями ЄСПЛ треба виконувати вчасно, інакше, якщо вони не виконуються три місяці, починає наростати ще й пеня, котра становить три відсотки від суми боргу", - розповіла Севостяьнова.

У Раді Європи інформацію про відсутність заборгованості України поки що не підтвердили і повідомили, що звіт про виконання країнами-членами РЄ рішень ЄСПЛ за 2016 рік буде оприлюднено у квітні.

Потік скарг до ЄСПЛ не зменшується

На тлі істотного збільшення бюджетних витрат на виплати за судовими рішеннями Україна протягом останніх трьох років посідає перше місце серед держав-членів Ради Європи за кількістю поданих проти неї скарг.

Подібна ситуація відбувається передусім через те, що в Україні досі не створено сучасного ефективного механізму вирішення судових спорів на національному рівні, вважає старший аналітик Української ради з міжнародних відносин Володимир Денисюк. "Прості позови про ремонт даху чи невчасну виплату пенсії повинні вирішуватися на національному рівні, а не потрапляти до ЄСПЛ, що для державного бюджету перетворює позов у тисячу гривень на виплату в тисячу євро", - заявив експерт у коментарі DW. Денисюк особливо наголошує на тому, що "Мін'юст, замість того, щоб "вибивати" з бюджету додаткові кошти на виплати за рішеннями ЄСПЛ, має активніше працювати над створенням такого механізму в судовій системі". "Якщо він належно запрацює, то це автоматично зменшить ці виплати у десятки разів", - вважає він.

Велику кількість скарг від українців до ЄСПЛ Владислав Власюк пояснює підвищенням правової обізнаності населення у сфері захисту своїх прав, а також ситуацією, яка склалася у зв'язку з окупацією Криму та подіями на сході України.

Експерт також вважає, що погашення старих заборгованостей і збільшення суми на виплати за рішеннями ЄСПЛ свідчить про те, що держава "веде себе порядно і готова сплачувати у тих випадках, у яких її визнано винною". Проте він наголошує, що Мін'юст має більше уваги приділяти "вивченню практик ЄСПЛ", що допоможе зменшити кількість "програшних справ проти України".

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Путін висуває вимоги, які, як він знає, ніколи не будуть виконані

Норберт Реттген
Норберт Реттген
Голова Комітету Бундестагу зі зовнішньої політики

Путін висуває вимоги до НАТО, які, як він знає, ніколи не будуть виконані. Чому? Він доручив Лаврову пояснити, що Польща, країни Балтії та Україна є «осиротілими територіями», націленими на НАТО. Чому?

Росія продемонструвала, що вона не прагне до миру

Johan McCain
Голова комітету Сенату США з питань збройних сил сенатор Джон Маккейн

Амбіції Володимира Путіна щодо відновлення Російської імперії зробили ще один крок вперед сьогодні, коли російські сепаратисти в Донецькій області України проголосили незалежну державу і прийняли назву з часів царської епохи "Малоросія".

Традиційна зброя знову стає головною у конфліктах

Borrell
Жозеп Боррель
Високий представник ЄС

Широкомасштабне вторгнення росії в Україна нагадало державам-членам Європейського Союзу про критичну важливість мати на своєму балансі достатню кількість традиційного озброєння. Зокрема, мова йде про танки, артилерію та снаряди.