Сергій Даниленко: «В Україні потенційно існує адекватна інтелектуальна відповідь на ворожу інформаційну агресію з боку Росії»

Масована інформаційна атака Російської Федерації проти України загострює й ставить на чільне місце питання щодо захисту наших громадян від брехливої, напівбрехливої, тенденційної інформації, мета якої – викривлення людської свідомості у вигідному для агресора ключі.

Щоб протидіяти сучасним і майбутнім викликам, Експертна рада при Мінінформполітики розробила проект Концепції інформаційної безпеки України. Нині цей документ проходить експертне обговорення за підтримки міжнародного фонду «Відродження» та ОБСЄ.

Про особливості сучасних інформаційних війн, інформаційну безпеку України ми розмовляємо із Сергієм Даниленком – доктором політичних наук, доцентом Інституту міжнародних відносин Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, модератором аналітичної групи Geostrategy, співголовою Експертної ради при Мінінформполітики.

Сергію Івановичу, чому, на вашу думку, так сталося, що Україна виявилася не готовою не лише до військового захисту своїх кордонів, але й до інформаційного протистояння з Російською Федерацією?

В українців із державою справи завжди йшли сутужно – їй ми не довіряємо й за можливості намагаємося уникати відносин із нею. Держава як інститут влади, у свою чергу, ставила свої апаратні інтереси вище інтересів своїх громадян і мало довіряла інтелектуалам, які не були інтегровані в її структури. Тотальний контроль і хижацька поведінка посадовців дали несподівано негативний результат – інтелектуальна еліта відмежувалася від державницького апарату. Утворився творчий вакуум, який і був наповнений російським вірусом. Можливо, хтось буде здивований, що ми говоримо про творчість, але саме творче мислення здатне створити ефективну протидію ворожій агресії.

Тобто ми можемо сказати, що інформаційна війна стала несподіванкою для державницького апарату, на відміну від інтелектуального середовища?

Звичайно, питання інформаційної протидії не є чимось новим для українського інтелектуального середовища. Існує наукова база, є підготовлені кадри, які сьогодні можуть розпочати роботу з інформаційно-психологічної протидії.

Серйознішою проблемою для України є те, що держава втратила контроль за інформаційною сферою. Я маю на увазі позитивний контроль, коли засобам масової інформації в м’якій формі не дають переступати норми моралі й не дозволяють вести сіру, підступну пропаганду проти основ держави.

Помилкова теза «все, що приносить гроші, – добре», стала державним принципом. Це призвело до комерціалізації медіа й утрати контролю над ними.

Водночас державні медійні підрозділи знаходилися на фінансових та організаційних окраїнах, а їхня роль зводилася до обслуговуванням тієї чи іншої політичної сили, яка приходила до влади. Через свою вимушену обмеженість вони втрачали творчий підхід, сміливість мислення, незалежний світогляд і, як закономірність, спроможність адекватно реагувати на агресію.

Не все так сумно. Напевне, існують якість швидкі ефективні рішення в боротьбі з агресором?

Хочу вкотре наголосити. В Україні потенційно існує адекватна інтелектуальна відповідь на ворожу інформаційну агресію з боку РФ. Підкреслюю, держава повинна змінити свою політику зверхності й дати можливість своїм громадянам, інтелектуальній еліті включитися в це протиборство. Держава повинна сприяти, розумно направляти й очолювати патріотичний супротив.

Попри нинішні мінуси, в Україні є власні телебачення, радіо, інтернет-сфера, друковані видання та інформаційні агенції. Завдання – розумно їх реорганізувати й направити в потрібну колію.

А в чому суть протидії, що ми повинні протиставляти, показувати в цій інформаційній війні?

Насправді, ЗМІ не повинні скочуватися до чорного піару. Нам, у першу чергу, потрібно винести на загальний світовий огляд свої досягнення, а це – культурні витоки країни.

Самобутній, глибокий мистецький пласт, фольклор і література, які показують, що таке Україна й українське – це перша й найефективніша наша зброя.

Український геній рясно родить по всьому світу. В усіх цивілізованих державах є українці, які прославили ці держави чи то в сфері мистецтва, науки, спорту, чи медицини і багато інших. Нагадаймо про це світові. Нагадаймо про це самим собі, щоб позбутися нав’язаного комплексу меншовартості.

Давайте розповідати про великих українців, говорити про інтелект нації, її внесок у світову скарбницю мудрості.

Давайте говорити про те, що велетенською мірою, саме завдяки вихідцям з України, Росія змогла піднятися до рівня світової держави, а в буремні воєнні часи зберегтися як держава.

Логічно запитати, а хто має бути аудиторією, слухачем?

Як, можливо, не дивно, але найперший слухач це – звичайний українець. Ми належимо до тих народів, історію яких крали та переписували з метою принизити, щоб було легше закріпачити. Війна, власне, і точиться через те, що північний монарх хоче й надалі користуватися працею кріпаків. Саме з такої позиції він дивиться на українців.

Битва за свідомість українців є пріоритетною.

Водночас ми повинні показати всьому світу, що Україна це держава з великої літери, а не російська губернія чи околиця Європи.

Ми – самодостатні, творчі, мислячі, здатні не лише виживати, а й давати щось світу. Наприклад, у тій же харчовій галузі Україна спроможна, окрім себе, прогодувати ще майже 200 млн. людей.

 Сергію Івановичу, а як Європа реагує на інформаційну війну проти України, адже це також торкається її інтересів?

Країни Євросоюзу бачать масштаби дезінформації, яку поширюють російські ЗМІ й визнають, що програють інформаційну війну.

Ще в червні глава європейської дипломатії Фредеріка Могеріні представила Євросоюзу план протидії російській пропаганді.

Проект передбачає підтримку незалежних ЗМІ та підвищення популярності Євросоюзу на пострадянському просторі, а також викриття дезінформації, що запускається з-за кордону.

Для захисту інформаційного простору Євросоюзу були створені відповідні структури, і ось уже на початку вересня один із керівників Департаменту публічної дипломатії НАТО Герлінда Нігус заявила: «Погляньте на опитування – критичне ставлення до Росії істотно зросло! У моїй країні, Німеччині, більше 70 відсотків людей дуже критично налаштовані до сучасної Росії та політики Путіна, тоді як ще 2-3 роки тому цього не було».

Водночас вона наголосила, що в інших європейських країнах спостерігається схожа тенденція.

Також ЄС не зупиняє поступ, а все більше нарощує зусилля в контрпропаганді. Так, нещодавно керівником групи експертів Евросоюзу з протидії російській пропаганді призначено одного з найкращих фахівців Джайлса Портмана. Уже у вересні очікуються перші конкретні результати роботи його команди.

Словом, ми спостерігаємо трохи повільне, але впевнене розгортання європейських інформаційних сил, проти яких зовсім скоро Росія вистояти не зможе.

Розмову вів Сергій ОГІН