Важкий український колос

«Шляхи солідарності»: проблеми, що спіткали українське зерно в Європі на шляху до світових ринків.

Від початку повномасштабного вторгнення Росія заблокувала українські порти. В Україні почали шукати альтернативу морським перевезенням зерна, тобто наземними шляхами. Допомогла з цим Єврокомісія, скасувавши мита на ввезення українських товарів. З травня 2022 року в Україні запустили «шляхи солідарності» — альтернативні маршрути залізницею, автомобільним транспортом та портами Дунаю, якими експортували зерно через території країн-сусідок в ЄС, а вже в липні 2022 в Стамбулі підписали зернову угоду між Україною, Росією, Туреччиною та ООН і починаючи з 1-го серпня значна частина українського зерна нарешті змогла перевозитись морем.

Проте «шляхи солідарності» не припинили працювати, а перевозили продукцію паралельно з «зерновим коридором». За словами посла з особливих доручень МЗС Ольги Трофімцевої: «У березні 2023 року вивезли майже 3,5 мільйони тонн через порти «великої Одеси», Чорного моря, через цей новий морський коридор. Але при цьому три мільйони тонн вивезли наземними шляхами, тобто через кордони ЄС».

Через скасування мит на українське зерно, воно стало дешевшим і почало осідати в Європі, не дійшовши до світових ринків.

Як виникла така ситуація?

Коли запустили «шляхи солідарності» українське збіжжя мало транспортуватись суходолом насамперед - до Румунії, а звідти до чорноморських портів, а також через Польщу - до балтійських. Європейські фермери почали скаржитися, що місцевий ринок заповнюється ним у «безпрецедентних обсягах». Це означає конкуренцію власне для внутрішньоєвропейського зерна — адже українське, замість того, щоб їхати далі, усе більше осідало в Польщі, Словаччині, Угорщині, Болгарії та Румунії. Європейські фермери застрайкували, що власну продукцію досить складно реалізувати через конкуренцію з українською, а подекуди доводиться віддавати по собівартості, через це постійно виникають акції протесту та демонстрації.

За оцінками Європейської комісії, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили 417 мільйонів євро від напливу дешевшого українського зерна на їхні ринки.

На початок травня ЄС вже надав 56,3 млн євро для постраждалих фермерів Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії, готується другий пакет фінансової підтримки у розмірі 100 млн євро, але ж це не покриває і половини збитків.

Але виникла і інша проблема - неготовність інфраструктури до транспортування та зберігання великої кількості зерна. Тож у портах виникали кількаденні черги на завантаження, що звісно не подобалось місцевим підприємцям. Ситуацію напружує також скандал з технічним зерном з України, яке начебто на польському ринку продавали як продовольче найбільшим виробникам борошна в країні. За даними Rzeczpospolita, шахраї мали отримати матеріальну вигоду в розмірі 1,5 млн злотих. Наразі у Польщі триває розслідування цієї справи, тож поки невідомо, чи це українська компанія підмінила документи, чи хтось з польських посередників. Однак цей скандал кинув тінь на усе українське зерно, мовляв, воно не належної якості, може бути заражене грибками і пестицидами, оскільки воно не проходить перевірок.

Тим часом в українському уряді проблему проігнорували. Хоча могли б оголосити про паралельне розслідування, аби бодай удати, що нас турбує якість зерна, яке постачається європейським споживачам.

У цьому контексті постало цілком слушне питання, яким чином зміниться агросектор України, коли її приймуть до ЄС?

Єврокомісія оцінила прогрес України за 5-бальною шкалою з 2016 по перший квартал 2022 року таким чином: на одиницю — аграрну галузь та сільський розвиток, на трійку — харчову безпеку, ветеринарію та фітосанітарний контроль, на одиницю — рибальство. 

Відповідно попереду ще багато реформ, аби вийти на загальноєвропейський рівень, тому розраховувати на швидку інтеграцію українського агросектора не доводиться, попереду ще регулювання в сфері ГМО, а також доведеться враховувати біорізноманіття, використання агрохімікатів, резервування ландшафтів, деякі нововведення будуть складно сприйматися учасниками ринку та потребуватимуть довгих і детальних обговорень, говорить заступник міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич.

Він зазначає, що переговорні позиції будуть формуватися відповідно до трьох груп:

• те, що ми погоджуємося імплементувати без будь-яких зауважень;
• те, що будемо імплементувати, але потрібні час та фінансові ресурси;
• те, що ми пропонуємо трохи відтермінувати.

Російські палиці у колесі міжнародної торгівлі збіжжям

РФ не полишає спроб перешкоджати роботі «зерновому коридору» час від часу блокуючи його роботу, що в свою чергу перешкоджає вивезенню збіжжя в повному обсязі. Розширення кількості портів, які беруть участь в зерновій угоді, тобто Миколаїв та Херсон, на сьогоднішній день неможливе, адже немає змоги гарантувати безпеку в районах розташування цих портів, про це повідомив посол України в Туреччині Василь Боднар на брифінгу Укрінформ.

Звісно, що навіть при безпекових гарантіях в районі портів Миколаєва, Херсона та їх акваторії для того аби ці порти залучити до зернової угоди та відповідно збільшити обсяги навантаження суден. Має коректно працювати спільний координаційний центр, а не таким чином, коли, до прикладу, 20 та 21 квітня «було погоджено 2 судна на вхід та 2 на вихід при спроможності робити це більше десятка», заявив він.

До прикладу, 39-й тиждень роботи «зернового коридору», з 24 по 30 квітня 2023 року, через морські порти Одеської області було експортовано 450 тис. т агропромислової продукції, що на 31% менше відвантажень ніж на попередньому тижні, - Про це повідомляє пресслужба Українського клубу аграрного бізнесу. У портах Одещини було завантажено 11 суден, що на 4 одиниці менше, ніж за тиждень до цього. Це найнижчий показник тижневих відвантажень за цей рік.

Робота «зернового коридору» продовжує залишатися низькоефективною через блокування інспекції суден російською стороною. Центр працює не кожного дня, а інколи російська сторона не підтверджує жодного судна з переліку узгоджених з ООН та Туреччиною.

В асоціації пояснюють, що нарощення відвантажень вдалося досягти за рахунок збільшення тоннажності суден, але суттєво це не вирішує ситуації. Біля спільного координаційного центру утворилась достатньо велика черга, судна вимушені простоювати в очікуванні, цілком логічно постає питання хто сплачує ці збитки за простів суден? Міністр аграрної політики і продовольства України Микола Сольський на брифінгу у Media Center «Ukraine – Ukrinform» повідомляв, що перед Новим роком ціна простою була від 20 тисяч доларів на добу, а ці збитки покладуться на українського аграрія. А це – десятки доларів на тонні продукції. Імовірно зараз вартість простою менша, але збитки все одно є. Світові ціни на продукти харчування можуть зрости на 15% через блокування Росією «зернової угоди».

Переговорний процес навколо «зернового коридору».

Українська сторона під час переговорів, що відбулися наприкінці 10 – 11 травня, наполягала на тому, що зернова ініціатива має бути подовжена на більший термін та розширена. Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив про те, що дія угоди про «зерновий коридор» у Чорному морі може бути продовжена ще на два місяці, повідомляє Укрінформ. Тепер до всіх інших перепитій долалися ще й президентські вибори в Туреччині. Український зерновий колос не стає легшим.