Аналіз 6 проектів Резолюції Європейського Парламенту щодо України
Група глобальної розвідки Geostrategy нагадує про те, що українське питання винесено на розгляд на пленарній сесії Європейського парламенту в середу, 12 грудня 2012 року. Результатом розгляду українського питання стане голосування за проект Резолюції, яке відбудеться у четвер, 13 грудня. Нинішнє пленарне засідання Європейського Парламенту пройде в Страсбурзі.
В Європейському парламенті зареєстровано шість проекті резолюцій по Україні - від шести політичних груп по одній відповідно. У цих проектах резолюцій оцінки проведення 28 жовтня 2012 року чергових парламентських виборів варіюються від різко негативних до помірних. Але важливим є інше: усі політичні групи переконані в необхідності подальшої політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС, а також висловлюються за підписання Угоди про асоціацію.
Ухвалення Резолюції Європарламентом повинно стати важливим сигналом для керівництва та народу України, а також для російської сторони. Україна повинна побачити, що двері в Європейський Союз залишаються відкритими для 46 мільйонів українців. Москва повинна усвідомити, що Брюссель так просто Київ не віддасть. Отже, геополітична війна за українську територію триває. І лише українські громадяни мають право обирати, куди їм краще рухатися – на Захід чи на Схід.
На думку аналітиків групи Geostrategy, усі запропоновані проекти Резолюцій фактично визнають новий український Парламент легітимним, що відкриває для Києва можливість мати легітимний діалог із Заходом .
ОСНОВНІ СИГНАЛИ, які містяться в шести проектах Резолюцій:
- порушення під час проведення парламентських виборів викликають сумніви в тому, що результати виборів дійсно відображають волю українських громадян;
- виборчий процес і післявиборчий процес "не відповідали основним міжнародним стандартам, що являє собою крок назад у порівнянні з загальнонаціональними виборами 2010 року";
- утримання під вартою екс-прем'єра Юлії Тимошенко вплинуло на вибори;
- Європарламент закликає керівництво України вирішити проблему порушень на виборах, включаючи "непереконливі результати в деяких виборчих округах, в діалозі з усіма політичними партіями";
- український парламент повинен вирішити недоліки виборчого законодавства, а також виконати рекомендації Венеціанської комісії з метою поліпшення виборчого законодавства і приведення його до більшої відповідності із зобов'язаннями ОБСЄ та міжнародними стандартами;
- відзначається як позитив висока явка, співпадіння результатів голосування за партійними списками із попередніми даними екзит-полів, а також те, що нові політичні сили змогли подолати виборчий поріг, що "відображає прагнення громадян України жити в демократичному та плюралістичному суспільстві";
- підтверджується зобов'язання ЄС працювати з Україною у напрямі політичної асоціації та економічної інтеграції, яке засновано на повазі демократії та верховенства права;
- висловлюються прагнення здійснювати подальше продовження політики лібералізації візового режиму стосовно України;
- ефективна співпраця між Україною та Європейським Союзом може здійснюватися "лише на основі чіткого бажання з боку української влади провести необхідні реформи, зокрема, судової і правової систем, з метою повного дотримання принципів демократії та поваги до прав людини і основних свобод, прав меншин і верховенства права". У зв'язку з цим, вони закликають до активної та ефективної підтримки "цьому процесу реформ з боку інституцій ЄС, Ради Європи та Венеціанської комісії";
- реальні переможці цих парламентських виборів - українські люди, які реалізували своє право голосу і чітко висловили свою політичну волю;
- вітається рішення Верховної Ради України створити парламентський комітет з розслідування порушень виборчого закону та закликають уряд і новообраний парламент України "негайно почати перегляд закону про вибори до президентських виборів у 2015 році з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії, і закликають всі політичні сили працювати разом";
- міститься заклик до українського Уряду поважати і дотримуватися остаточного рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Тимошенко проти України»;
- згадується стаття 49 Договору про ЄС - про членство; підкреслюється, що ця стаття "вимагає від потенційних країн-кандидатів поважати основоположні цінності Союзу, в тому числі демократії верховенства права";
- рішуче підтримуючи роботу моніторингової місії Кокса-Кваснєвського, Європарламентарі вважають, що "подібний формат діалогу і співпраці можна було б передбачити для розв'язання більш широких проблем, пов'язаних з погіршенням бізнес-клімату, свободи ЗМІ та верховенства права в Україні";
- європейські ліві "відзначають європейські устремління українського народу і підтверджують готовність встановити довгострокове партнерство, включаючи європейську перспективу для України";
- європейські ліві також відзначають і російський фактор, говорячи про те, що немає суперечностей між європейськими прагненнями Києва та відносинами України з Росією; "Україна може побудувати міст між ЄС, Росією та іншими країнами в регіоні і просувати вирішення заморожених конфліктів у регіоні";
- пропонується закликати ЄС і всі сусідні країни не втручатися у внутрішні справи країни і утриматися від будь-якого - економічного чи якогось іншого - тиску на Україну;
- міститься заклик до Європейської Ради, Європейської Комісії та Зовнішньополітичної служби ЄС зробити необхідні кроки для того, щоб досягти швидке підписання Угоди про асоціацію та підготувати всі необхідні документи для процесу ратифікації Європейським та національними парламентами.
Україна, криза: чому програють всі?

Семуель Чарап старший політолог RAND Corporation
За три роки з моменту початку кризи в Україні загинуло більш ніж 10000 людей і це продовжує виснажувати ресурси всіх країн. В результаті всі програють і в цьому конфлікті кожен великий актор грає гірше, ніж це було раніше і вирішення видається невловимим як ніколи. Це не повинно бути так.
Україна має чим захищатися

Едвард ЧОУ (Edward Chow), експерт з питань енергетики, США
Труднощі, які сьогодні переживає Україна, носять не лише відверто негативний характер. По-перше, в Україні народилося потужне громадянське суспільство, яке може і повинно стати основним двигуном у проведенні в країні довгоочікуваних реформ.
Надання Україні асоціації стане прикладом і своєрідним стимулом для таких країн, як Молдова та Білорусь?

Павел Коваль (Paweł Robert Kowal) Голова делегації Європарламенту до Комітету парламентської співпраці «ЄС-Україна»
- Чи керуються євродепутати у своїх дискусіях щодо України і геополітичними підходами, зокрема думкою про те, що надання Україні асоціації стане прикладом і своєрідним стимулом для таких країн, як Молдова та Білорусь?