Зустріч Президентів України та Росії у Сочі: напруження зростає

16 Aug, 2011 | |

Подія

11 серпня 2011 року в російському місті Сочі відбулася зустріч Президентів України та Російської Федерації. Її порядок денний передбачав обговорення питань співпраці двох країн у сфері енергетики, перспективи можливого приєднання України до Митного союзу, а також стан реалізації спільних інвестиційних проектів.

Аналіз ситуації

Ця зустріч Президентів двох країн виокремила низку тенденцій, які вказують на серйозне охолодження українсько-російських відносин, у тому числі на рівні керівників обох держав. У цьому зв’язку особливо демонстративною є відмова Президента Росії Дмитра Медведєва здійснити візит до України наприкінці липня 2011 року. У першу чергу – через небажання української сторони визначитись із моделлю співпраці в енергетичній сфері, зокрема формах майбутнього інтеграційного об’єднання на базі «Нафтогазу України» та російського «Газпрому».

Вочевидь, для виправлення дисбалансу було прийнято рішення про здійснення Президентом України візиту в Сочі до свого російського колеги. Однак цей візит, за усіма видимими ознаками, лише підкреслив глибину розходжень між керівництвом двох держав щодо перспектив співробітництва за усіма напрямами – політичними, економічними та енергетичними. Вже на даному етапі можна говорити про те, що Україна за останні п’ять років надто далеко просунулася на Західному напрямку, і саме тому її участь у будь-яких інтеграційних процесах на просторі колишнього СРСР сьогодні вбачається проблематичною.

На даному етапі найбільше роздратування Кремля викликають дві позиції, на які Київ продовжує не погоджуватися:

  • оформлення за білоруською схемою угоди між «Нафтогазом України» та «Газпромом» про утворення єдиної компанії, яка у перспективі дозволить російській стороні отримати довгоочікуваний контроль на українською газотранспортною системою;

Для довідки: у 2004 році Росія і Білорусь уклали договір, згідно з яким Білорусь одержала знижку в ціні на газ в обмін на трубопроводи, що проходять по республіці і побудовані за часів СРСР. Станом на серпень 2011 року Росія володіє 50% акцій білоруської компанії «Белтрансгаз». За прогнозами групи «Geostrategy», нинішня міжнародна ізоляція Білорусі призведе до того, що російський «Газпром» нарешті отримає контрольний пакет акцій «Белтрансгаз» за ціною, нижчою за ринкову. Крім того, інші російські компанії куплять інші ліквідні білоруські активи за такою ж пільговою ціною.
Україна, розуміючи масштаб подібних наслідків, свідомо затягує вирішення питання про інтеграційну співпрацю з «Газпромом».
  

Білорусь на продаж. Головний покупець – Росія

До кінця 2011 року влада у Білорусі зміниться

  • приєднання України до Митного союзу, що є особливо важливим для найвищого керівництва Російської Федерації напередодні проведення у 2012 році чергових президентських виборів у Росії. Для України вигоди від вступу до Митного союзу є на сьогодні доволі примарними. Разом з тим підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом, яка передбачає створення зони вільної торгівлі з ЄС, а також лібералізація для громадян України візового режиму з країнами-членами Європейського Союзу є цілком реально досяжними цілями. 

При остаточному вирішенні цих двох стратегічно важливих питань Україна бере до уваги, перш за все, міжнародні фактори, зокрема завершення переговорів про укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, співпраця зі Сполученими Штатами у сфері видобутку сланцевого газу та ядерної енергетики, а також активізація взаємодії з Китаєм в інвестиційній та військово-політичній сферах.

Отже, участь України в інтеграційних проектах на теренах СНД, оформлених Росією, може значно ускладнити взаємодію з цими трьома світовими центрами сили. 

Росія вступила в активну фазу блокування переговорів Україна – Європейський Союз щодо укладення Угоди про асоціацію

Важливим також є триваючий судовий процес над колишнім Прем’єр-міністром України Ю.Тимошенко. Зокрема, російську сторону не влаштовують звинувачення, які висуваються на адресу Ю.Тимошенко у зв’язку з підписанням у 2009 році невигідних для України контрактів на поставки російського газу в Україну протягом наступних десяти років. Оскільки існують ризики того, що українська сторона отримає підстави для їх перегляду або анулювання.

Керуючись зазначеною логікою, можна передбачити, що у провадженні судової справи проти Ю.Тимошенко саме у контексті підписання газової угоди може стояти Вашингтон, який є зацікавленим у гальмування експансії Газпрому у напрямку Західної Європи. 

Однак, за будь-яких справжніх політичних мотивів, цей судовий фон лише створює додаткову напругу у відносинах між Україною та Російською Федерацією.

Разом з тим, група «Geostrategy» не виключає, що між найвищими керівництвом України та Росії існує неформальна домовленість про те, щоб так звана «українська карта» була розіграна у ході президентської передвиборчої кампанії 2012 року.

Висновки

Останні контакти на рівні керівництва України та Російської Федерації вказують на те, що відносини між двома країнами продовжують погіршуватися. Причині лежать у кількох площинах, зокрема неготовності «Нафтогаз України» створювати за участю російського «Газпрому» спільну енергетичну компанію, а також приєднуватися до Митного союзу.

Росія також доволі нервово спостерігає за судовим процесом над Ю.Тимошенко, оскільки боїться втратити існуючий контракт на постачання протягом десяти років природного газу на український ринок за завищеними цінами.

Фото: president.gov.ua

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом є дуже важливими документом

Майкл ХЕНКОК (Michael Thomas Hancock)
Майкл ХЕНКОК (Michael Thomas Hancock), член Британського Парламенту, член Британської делегації у Парламентській Асамблеї Ради Європи

-Пане ХЕНКОК, якими, на Ваш погляд, є перспективи підписання у 2012 році Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом?

Скасувати санкції США в обмін на скорочення ядерного арсеналу РФ - це віддати Україну

Ельмар Брок
Ельмар Брок
Голова комітету з закордонних справ Європарламенту

Скасувати санкції проти Росії, запроваджені США у зв'язку з анексією Криму та агресією проти України, в обмін на скорочення Москвою її ядерного арсеналу означало б "угоду про продаж свободи іншої країни", вважає чинний голова комітету Європарламенту з закордонних справ, представник німецького Хри

Через дії в Україні Росія повністю втратила довіру до себе

Урсула фон дер Ляєн, Міністр оборони Німеччини
Урсула фон дер Ляєн
Міністр оборони Німеччини

Наскільки насправді великі навчання? Точний розмір відомо лише Москві та Мінську. Сусіди та багато партнерів в НАТО припускають, що фактична кількість сил, задіяних на російській та білоруській стороні, перевищує офіційно зареєстровану кількість 12,700 військових.