Брюссель визнав геополітичну важливість Києва /Угода про асоціацію в 2013 році буде підписана

Джерела групи глобальної розвідки Geostrategy вказують на те, що рішення про підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом в листопаді 2013 року ухвалено. Зокрема, в Брюсселі досягнуто політичний консенсус щодо необхідності підписання під час проведення саміту «Східного Партнерства» в листопад 2013 року Угоди про асоціацію з Україною. Таким чином політичні спекуляції навколо того, чи буде в цьому році підписана Угода про асоціацію з Україною, можна припиняти. А скептичні коментарі європейських політиків щодо неготовності Євросоюзу підписати цей важливий документ служать для того, щоб тримати Київ в постійному і необхідному тонусі. Що, з огляду на існуючі українські реалізації, цілком виправдано.

Серед ключових факторів, які спонукали Брюссель ухвалити принципове рішення про необхідність підписання в цьому році Угоди про асоціацію, можна назвати такі:

• Латвія, Литва, Естонія, Польща, Словаччина та Чехія підняли в коридорах Європейської комісії своєрідний «дипломатичний бунт», вимагаючи від решти країн Європейського Союзу ухвалити важливе геополітичне рішення та нарешті підписати Угоду про асоціацію з Україною. Підписання цього документу, на думку Східноєвропейських держав, дозволить втягнути Україну до європейської геополітичної орбіти, яка повинна застрибнути на східці потягу, що відбуває. У протилежному випадку, вважають Східноєвропейська країни, Євросоюз втратить унікальний шанс геополітичного об’єднання регіону Східної Європи із Західною Європою та Балканами, внаслідок чого Київ може надовго сповзти в обійми Євразійського союзу на чолі із Росією.
• Європейський Союз серйозно занепокоєний демократичною рецесією в Молдові та Грузії, які до останнього часу були активними учасниками політики Євросоюзу на Східному напрямку. Глибока внутрішньополітична криза в Молдові, а також початок арешту нинішньої грузинської владою колишніх політичних опонентів налякали Брюссель. Демократична рецесія в Молдові та Грузії у поєднанні із стагнацією у відносинах із Білоруссю дають підстави говорити про повний провал політики Євросоюзу на Східноєвропейському напрямку. Політичні лідери ЄС це дуже добре усвідомлюють, що змушує їх вдаватися до активних геополітичних маневрів у відносинах з Україною.
• В Брюсселі також розуміють, що у разі не підписання в 2013 році Угоди про асоціацію цей провал призведе до призупинення усіх процесів поширення європейських демократичних цінностей на Східну частину Європи, що негативно позначиться на рівні співпраці Східноєвропейських країн із низкою міжнародних організацій, у першу чергу - з Радою Європи та ОБСЄ. Якщо для Києва або Кишинева зникне навіть примарна перспектива стати у майбутньому асоційованим членом Європейського Союзу, для цих країн також зникне сенс продовжувати проведення внутрішніх реформ за європейськими стандартами. У цих держав можуть просто опуститися руки, адже вони усвідомлюють, що для участі в Митному союзі не треба важко працювати над здійсненням внутрішніх демократичних реформ у сфері верховенства права, захисту прав людини та демократії. Ці речі в Митному та Євразійському союзах просто зайві.
• Якщо Угода про асоціацію з Європейським Союзом не буде підписана в 2013 році, це також стане особистою кар’єрною поразкою для низки високопоставлених чиновників ЄС, і в першу чергу – для Єврокомісара з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефана ФЮЛЕ, який заслуговує на окрему відзнаку у роботі над проектом Угоди про асоціацію з країнами «Східного Партнерства». Розглядаючи себе у ближчому майбутньому на одній із керівних посад або в Раді Європи, або в інших європейських інституціях, Штефан ФЮЛЕ прагне поставити переможну крапку в реалізації Євросоюзом східноєвропейської політики. І, як наслідок, отримати справедливе загальноєвропейське визнання своїм дипломатичним здібностям.

Києву – не розслаблятися

Однак аналітики групи глобальної розвідки Geostrategy застерігають Київ від бажання передчасно розслабитися, а також від спокус надмірно переоцінити геополітичне значення України для сучасної Європи.

По-перше, Києву необхідно докласти максимум для виконання 11 вимог Європейського Союзу, висунутих до України в грудні 2012 року. Треба максимально швидко та ефективно рухалися шляхом реформ. Одним із ключових напрямків є реформування Генеральної прокуратури.

По-друге, треба все-таки знайти можливість направлення колишнього Прем’єр-міністра України Юлії ТИМОШЕНКО на лікування за кордон. Лише за умов її перебування на лікуванні за кордоном Євросоюз зможе погодитися підписати Угоду про асоціацію.

Місія Кокса-Кваснєвського якраз працює над вирішенням цього складного питання. Контакти групи також стверджують, що навіть чесного слова Президента України Віктора ЯНУКОВИЧА про виконання в повному обсязі усіх рішень Європейського суду з прав людини щодо Юлії ТИМОШЕНКО буде достатньо для того, щоб Брюссель погодився підписати Угоду про асоціацію.

В Євросоюзі вміють довіряти обіцянкам потенційних політичних партнерів.

Однак, попри усе сказане, необхідно пам’ятати про те, що Євросоюз все-таки залишає за собою право змінити ухвалене рішення в разі, якщо Україні не вдасться продемонструвати щире бажання стати ближче до Євросоюзу. У цьому випадку очікується, що Брюссель застосує сценарій збереження власного обличчя. Наприклад, Угода про асоціацію з Україною формально буде підписана в листопаді цього року, однак на введення її в дію буде накладено мораторій.