Європейці цінують членство своїх країн у ЄС і готові йти на вибори

11 Dec, 2023 | Вікторія Власенко | Брюссель
Vote

Якби вибори до Європарламенту відбулися наступного тижня, то участь у них взяло 68% громадян країн-членів ЄС. На сьогодні 72% європейців вважають, що їхня країна отримає переваги від членства у ЄС, а 70% переконані, що політика блоку впливає на їхнє щоденне життя.

Такі висновки випливають з опитування «Євробарометру», яке Європарламент провів та оприлюднив минулого тижня у Брюсселі рівно за півроку до дня виборів у ЄС, які мають відбутися з 6 по 9 червня 2024 року.

Серед головних досягнень політики ЄС респонденти назвали внесок у підтримання миру та зміцнення безпеки (34%) та поліпшення співпраці між країнами-члена (34%). 53% європейців підтримують зусилля ЄС з розширення і прийому нових країн до блоку.

Загалом позитивним імідж ЄС вважають 45% громадян ЄС, 38%  називають його нейтральним і  16% - негативним.  Якщо говорити про пріоритетні напрямки політики ЄС, то вони, на думку учасників опитування, мали б розподілитися таким чином. На першому місці – боротьба з бідністю (36%), на другому – громадське здоров’я (34%), боротьба зі змінами клімату та підтримка економіки поділили третє місце (29%). Найменше громадяни ЄС переймаються проблемами гендерної рівності (14%), політикою у сфері сільського господарства (13%) і питання цифровізації (8%).

European Election

До опитувальника було включене питання: «Яку цінність ЄС ви цінуєте найбільше і чи готові її захищати?». Такою цінністю для 38% респондентів виявилася демократія, для 27% - права людини у ЄС та у світі, ще для 27% - свобода слова та думки. Цікаво, що найбільша частка захисників демократії живе у Німеччині та Швеції – понад 50%, тоді, як у Болгарії, Словаччині та Хорватії лише понад 20% опитуваних вважають, що захист демократії має бути пріоритетом ЄП.

У порівнянні з минулими виборами у 2018 році, кількість громадян, які мають намір голосувати істотно зросла у Греції, Фінляндії та Португалії. Найбільше бажаючих піти на вибори у Данії (86%), Нідерландах (82%) та Швеції (64%).  Найменш активні громадяни проживають в Естонії(51%), Чехії та Кіпру (50%).

Наслідки епідемії Covid-19, війна в Україні, зростання інфляції та цін вплинули на добробут європейців, що підтвердило опитування. І понад 70% європейців очікують, що рівень їхнього життя знизиться протягом наступного року, майже половина опитуваних  відзначили, що стандарти та умови їхнього життя вже знизилися, а понад 25% відповіли, що хоча цього ще відбулося, але вони очікують, що стануть жити гірше наступного року.  37% респондентів визнали, що інколи їм нічим сплачувати рахунки, проте цей показник дуже відрізняється на національному рівні. Так, наприклад, у Греції він становить 86%, тоді як у Данії та Швеції 8% і 7% відповідно.

Загалом, на думку авторів опитування, його результати показали, що попри складний геополітичний та економічний контекст, який впливає на повсякденне життя громадян, європейці продовжують цінувати членство своїх країн у ЄС  і оптимістично оцінюють майбутнє блоку.

Жовтневе опитування «Євробарометру» було проведено дослідницьким агентством Verian з 25 вересня по 19 жовтня 2023 року в усіх 27 країнах-членах ЄС. Загалом було проведено понад 26 тисяч інтерв'ю. Результати були оцінені відповідно до чисельності населення кожної країни. Наступне опитування «Євробарометру» буде проведено весною 2024 року.

Вікторія Власенко, Брюссель

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Україна, криза: чому програють всі?

Семуель Чарап
Семуель Чарап старший політолог RAND Corporation

За три роки з моменту початку кризи в Україні загинуло більш ніж 10000 людей і це продовжує виснажувати ресурси всіх країн.  В результаті всі програють і в цьому конфлікті кожен великий актор грає гірше, ніж це було раніше і вирішення видається невловимим  як ніколи. Це не повинно бути так.

Через дії в Україні Росія повністю втратила довіру до себе

Урсула фон дер Ляєн, Міністр оборони Німеччини
Урсула фон дер Ляєн
Міністр оборони Німеччини

Наскільки насправді великі навчання? Точний розмір відомо лише Москві та Мінську. Сусіди та багато партнерів в НАТО припускають, що фактична кількість сил, задіяних на російській та білоруській стороні, перевищує офіційно зареєстровану кількість 12,700 військових.

Путін висуває вимоги, які, як він знає, ніколи не будуть виконані

Норберт Реттген
Норберт Реттген
Голова Комітету Бундестагу зі зовнішньої політики

Путін висуває вимоги до НАТО, які, як він знає, ніколи не будуть виконані. Чому? Він доручив Лаврову пояснити, що Польща, країни Балтії та Україна є «осиротілими територіями», націленими на НАТО. Чому?