Спецпредставник ЄС з прав людини їде в Україну

У червні 2020 року Європейський Союз опублікував Щорічну доповідь про ситуацію із захистом прав людини та демократії у світі в 2019 році, в якій у кількох аспектах згадується Україна, у тому числі у контексті порушення прав людини на тимчасово непідконтрольних Україні окремих частинах Донбасу та в тимчасово окупованому Криму.

Аналітики групи Geostrategy проаналізували зміст Доповіді та дійшли висновку, що Євросоюз продовжує залишатися надійним, відкритим до співпраці глобальним партнером, який сприяє забезпеченню прав людини у світі.

доповіді в кількох аспектах згадується Україна, у тому числі в контексті порушення прав людини на тимчасово непідконтрольних Україні окремих частинах Донбасу та в тимчасово окупованому Криму.

1. Спеціальний представник ЄС з прав людини планує в 2020 році відвідати Україну. Якщо це вдасться реалізувати, це створить потужний політичний сигнал, що порушення прав людини на окупованих Росією українських територіях – в Криму та на Донбасі – перебуває під прискіпливою увагою офіційного Брюсселю. На сьомому році окупації для Кремля це поганий знак, адже попри шалені ресурси російської дипломатії ніхто на Заході не збирається ні забувати, ні прощати Росії її злочини, які вона скоєю на українських територіях.
2. ЄС разом з Радою Європи продовжує реалізацію в Україні спільного проекту щодо забезпечення свободи ЗМІ, спрямованого на збалансоване та об’єктивне висвітлення передвиборчих кампаній в 2019-2020 роках ( у 2020 році маються на увазі місцеві вибори).
3. У листопаді 2019 року Україна приєдналася до Декларації про безпеку шкіл і стала 100-ою країною, що підтримала положення цього документа. Декларація містить низку зобов'язань для попередження і реагування на напади та використання закладів освіти у військових цілях у період збройного конфлікту. У країнах, що приєднались до Декларації раніше, вже розроблені та успішно впроваджуються підходи до імплементації документа. У цьому контексті підкреслюється, що з моменту російської збройної агресії близько 750 навчальних закладів зазнали руйнувань, що призвело до змін у навчальних процесах. Близько 400 тисяч дітей зазнали негативного впливу внаслідок триваючої агресії на Донбасі, вони змушені долати відстань до 20 кілометрів вздовж лінії розмежування для того, щоб добратися до своїх навчальних закладів. Цей шлях через регулярні обстріли та заміновані території несе загрози для дітей.
4. ЄС продовжує фіксувати триваюче погіршення ситуації з правами людини та пануванням безкарності в тимчасово окупованому Криму: продовжуються систематичні переслідування кримських татар та представників україномовної громади Криму. Схожа ситуація також спостерігається в окремих східних районах України та в Абхазії і Південній Осетії – регіонах, які тимчасово не контролюються урядами цих держав. ЄС активно закликає тих, хто контролює зазначені проблемні території, забезпечити безперешкодний доступ міжнародних механізмів захисту прав людини до цих регіонів України та Грузії.
5. Європейський Союз протягом звітного періоду приєднався до низки Резолюцій щодо ситуації із захистом прав людини в тимчасово окупованому Криму, які ухвалювалися на майданчиках різних міжнародних організацій. Євросоюз також зберігав чітку єдність у протидії ухваленню Резолюцій щодо боротьби з прославлянням нацизму, які готувалися делегаціями Росії в міжнародних організаціях.

Висновки: аналітики групи Geostrategy вже писали про новий санкційний режим Євросоюзу, який буде застосовуватися по відношенню до третіх держав, які здійснюють кібернапади на інфраструктуру ЄС та його держав-членів.

Але це не єдиний новий санкційний режим.

У грудні 2019 року Рада міністрів закордонних справ держав-членів ЄС досягла домовленості про політичну доцільність вироблення глобального санкційного режиму Євросоюзу за порушення прав людини у світі, які здійснюють як держави, так і недержавні суб’єкти. Враховуючи це, Україна має усі шанси залучити ресурси ЄС для того, щоб було покарано російських порушників прав людини.