РОСІЯ втрачає вплив на ЛАТВІЮ
У 2013 році політичний вплив Росії на внутрішні процеси в Латвії може послабшати на фоні продовження ще більшого інтеграційного тяжіння цієї балтійської держави до Європи. Про це свідчать низка факторів, проаналізованих аналітиками групи глобальної розвідки Geostrategy.
Зокрема, 7 березня 2013 року Міністр культури Латвії Жанета ЯУНЗЕМЕ-ГРЕНД закликала громадян Латвії говорити латвійською, а не російською. А тижнем раніше Рига просила Європейську Комісію оцінити готовність Латвії приєднатися до Єврозони до 1 січня 2014 року. Ці кроки вказують на те, що латвійський уряд в даний час вважає за краще здобути прихильність Європи, ніж Росії.
З населенням трохи більше 2 мільйонів чоловік, валовим внутрішнім продуктом в 37 мільярдів доларів США, Латвія важлива не через її розмір, а через розташування. Латвія розташована на узбережжі Балтійського моря і в самому центрі Північноєвропейської рівнини, боротьба за цю країну велася протягом усієї її історії серед між такими державами, як Росія, Німеччина і Швеція.
Протягом більшої частини останніх двох століть, Латвія перебувала під впливом Росії, спочатку як частина російської імперії, а потім як член Радянського Союзу. Після розпаду Радянського Союзу Латвія почала співпрацювати із Заходом. У 2004 році вона вступила в Європейського Союзу і НАТО, так само як і Естонія, Литва та ряд інших колишніх комуністичних країн Центральної та Східної Європи. Це викликало дуже сильне занепокоєння у Москви: основні економічні і політичні блоки Заходу опинились на порозі Росії.
Тим не менш, майже двісті років російського панування наклали відбиток на Латвію, де російський вплив залишається доволі сильним. Цей вплив проявляється насамперед в багатьох етнічних росіян Латвії, яких проживає в країні близько 30% від загальної кількості населення. Цей вплив також неозброєним оком видно і в політиці країни. Політична партія «Центр згоди», яку підтримує російськомовне населення Латвії, отримує хороші результати на парламентських виборах. Партія продемонструвала свої найкращі результати у останніх парламентських виборах в 2011 році, вигравши 28% голосів виборців. Вибори забезпечили для «Центру згоди» 31 місце в парламенті з існуючих 100 місць – це більше, ніж має будь-яка інша партія.
Але цього успіху на виборах не було достатньо для формування Уряду. «Єдина партія», очолювана Прем'єр-міністром Валдісом ДОМБРОВСКІСОМ і «Партія реформ », очолювана колишнім президентом Валдісом ЗАЛТЕРСОМ, сформували коаліцію для протидії проросійській партії. Для отримання стійкої більшості до коаліції також було включено партію «Національний альянс».
«Аналітики Geostrategy вважають, що це був реальний удар по Росії, яка докладала зусиль для того, щоб представник «Центру згоди» очолив Уряд Латвії після корупційного скандалу, внаслідок якого від влади було усунуто попередню антиросійську коаліцію».
Однак Росія продовжила шукати інші методи впливу на Латвію. Політичну ставку Москва зробила на підбурювання етнічних росіян, які голосували за «Центр згоди». Через кілька місяців після проведення парламентських виборів в 2012 році, в Латвії відбувся референдум за визнання російської другою державною мовою. Приблизно 75% виборців проголосували проти. Це була чергова невдача Москви. Вплив Росії на процеси в Латвії продовжив знижуватися.
Інше поле бою – енергетика. У той час як Латвія не зробила такого ж значного прогресу з точки зору енергетичної диверсифікації, як це зробила Литва, Рига, ймовірно, все-таки виграє від різних регіональних енергетичних проектів.
Більш того, якщо Латвія вступить в Єврозону, Росії буде ще важче впливати на економіку країни - як це було у випадку з Естонією.
Насправді, високі економічні показники Естонії, незважаючи на вступ до Єврозони під час кризи в 2011 році, послужили в якості позитивного прикладу для Латвії. Сильніша європейська інтеграція може обмежити економічний вплив Росії в Латвії.
Тим не менше, Росія, ймовірно, залишається одним з головних партнерів Латвії в торгівлі. Важливо відзначити, що вступ Латвії в єврозону не є неминучим. Сьогодні продовжують залишатися побоювання з приводу майбутнього Єврозони, яка переживає значні фінансові та політичні проблеми. Громадська думка в Латвії в даний час також налаштована проти членства країни в Єврозоні: приблизно 66% відсотків населення виступає проти цього. І хоча уряд не зобов'язаний проводити референдум із цього питання, вступ до Єврозони без консультацій із громадськістю можна розглядати як спірний крок.
Але в конкуренції між Європою і Росією за Прибалтику, Латвія, зробить вибір на користь Брюсселя. Очевидно, що такий «латвійський вибір» ще більше роздратує Росію, яка включила механізм зриву процесу інтеграції України до Європейського Союзу.
Газпром вважає сланцевий газ фантомом
Лена Коларска-Бобінська, депутат Європарламенту, член групи від Європейської народної партії
Лена Коларска-Бобінська, євродепутат, член групи від Європейської народної партії, про причетність «Газпрому» до антисланцевої кампанії в Європі:
США та Німеччина: триває важкий пошук позиції по Україні
Уільям Дроздяк (William Drozdiak), голова Американської Німецької Ради
Уільям Дроздяк (William Drozdiak), голова Американської Німецької Ради
Геополітичні аспекти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС
Єжи БУЗЕК (Jerzy Karol Buzek), депутат Європарламенту від Польщі, політична група «Європейська народна партія»
Ми добре розуміємо і усвідомлюємо всі геополітичні моменти, які беруть свій початок у минулому, в нашій історії. І ми повністю готові тісно співпрацювати з Україною на основі Угоди про асоціацію, включно із угодою про створення зони вільної торгівлі.