Італія: розпочато процедура обрання Президента

19 Apr, 2013 | |

18 квітня 2013 року розпочалася процедура обрання Президента Італійської Республіки, яка відбувається у чотири тури під час спільного засідання двох палат італійського парламенту. За результатами першого туру голосування основний кандидат на найвищий державний пост Франко МАРІНІ не набрав необхідних 2/3 голосів. З 1007 «великих виборців» за нього проголосувало 521.

 

Зважаючи на особливості процедури обрання Глави Італійської держави, очевидно, що й під час наступних двох турів Франко МАРІНІ не отримає необхідних 2/3 голосів. Водночас він може бути обраним 19 квітня у ході четвертого туру голосування простою більшістю – 504 голоси, у разі якщо право- та лівоцентристи залишаться відданими раніше досягнутим між ними домовленостям щодо підтримки кандидатури МАРІНІ.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Місія Кокса-Квасьнєвського повинна діяти до саміту «Східного партнерства»

Крістіан ВІГЕНІН
Крістіан ВІГЕНІН, (Крістіан Іванов Вігенін), Депутат Європарламенту (група «Прогресивний альянс соціалістів і демократів), голова Парламентського асамблеї «Східного партнерства»

Крістіан ВІГЕНІН, депутат Європарламенту (група «Прогресивний альянс соціалістів і демократів), голова Парламентського асамблеї «Східного партнерства» про діяльність місії Кокс-Квасьнєвський:

Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом є дуже важливими документом

Майкл ХЕНКОК (Michael Thomas Hancock)
Майкл ХЕНКОК (Michael Thomas Hancock), член Британського Парламенту, член Британської делегації у Парламентській Асамблеї Ради Європи

-Пане ХЕНКОК, якими, на Ваш погляд, є перспективи підписання у 2012 році Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом?

Експерт про ініціативу розпуску Конституційного суду

Франческо Палермо
Франческо Палермо
Професор порівняльного конституційного права університету Верони

Розвиток подій в Україні викликає стурбованість, бо погіршується. Варто зауважити, що сьогодні у багатьох країнах спостерігається помітна тенденція до загострення конфлікту між політичною та судовою гілками влади, за якого перша бере контроль над другою.