Білорусь на продаж. Головний покупець – Росія
![]()

Подія
Кінець травня 2011 року спричинив фінансові потрясіння у Білорусі. Національний банк Білорусі 23 травня 2011 року прийняв постанову, якою протягом одного дня курс білоруського рубля було девальвовано з 3.155 білоруських рублів за 1 долар США до 4.930 білоруських рублів за 1 долар США. Таким чином у період з 23 по 24 травня 2011 року білоруська національна валюта офіційно девальвувала на 56%. Курси інших світових валют збільшились у середньому на 53-54%, що викликало паніку серед населення цієї країни. Неофіційний курс білоруського рубля до долару перевищив критичну межу у 9.000. Населення почало здійснювати закупки усіх наявних на ринку товарів, що автоматично призвело до виникнення їх значного дефіциту.
Аналіз ситуації
У першій половині 2011 року в Білорусі ускладнилась реалізація внутрішньої та зовнішньої політики. Президент Олександр Лукашенко виявився заручником власної анти-західної політичної лінії, різко активізованої після проведення у грудні 2010 року чергових президентських виборів. Дії О.Лукашенка щодо представників опозиції були категорично засуджені, ОБСЄ, Європейським Союзом та Сполученими Штатами і, як наслідок, легітимність результатів президентських виборів визнали лише місія СНД, Російська Федерація, Казахстан, Венесуела, Грузія та Україна.
Внаслідок силового тиску на опозицію білоруська влада втратила легітимність та опинилась у повній міжнародній ізоляції.
Реалізувати операцію по міжнародній ізоляції Білорусі дозволяють високі ціни на енергоносії у першому півріччі 2011 року, внаслідок чого на рахунках у російських банках акумулюються значні незаплановані валютні надходження.
- Кредит у розмірі 3,5 млрд. дол. США за програмою стенд-бай.
- 200 млн. дол. США від Світового банку на політику розвитку.
- Двосторонній кредит у розмірі 2 млрд. дол. США та 500 млн. дол. США від Росії та Венесуели. У 2009 році Росія відмовилася від здійснення останнього траншу.
- Мінськ випустив Євробонди у 2010 році на 1 млрд. дол. США та 800 млн. дол. США для продажу на міжнародному ринку, та на початку 2011 року на суму 250 млн. дол. США для продажу на російському ринку.
- В останньому кварталі 2010 року Національний банк Білорусі зробив запозичення на внутрішньому ринку у білоруських банків на суму 3,8 млрд. дол. США.
- МАЗ. Білоруський автомобільний виробник може бути поглинутий російським КамАЗом. В умовах кризи білоруська сторона моде отримати лише 25% акцій від спільного російсько-білоруського підприємства.
- Белтрансгаз. На сьогодні Росія та Білорусь у рівних долях – по 50% кожна сторона – володіють акціями головного газового оператора – Балтрансгаз. Ймовірно, що Білорусь вже ближчим часом продасть Газпрому частину своїх акцій. Мінськ прагне це зробити, переслідуючи дві цілі – отримати прибуток та низькі ціни на російський газ. В умовах кризи, а також практично завершеного газотранспортного проекту «Північний потік» російська сторона навряд чи піде на суттєві поступки для Білорусі.
- МТС. Білоруська сторона володіє 51% цього оператора ринку мобільних та телекомунікаційних послуг. Росія робитиме спроби отримати контрольний пакет акцій цього підприємства.
Концентрація уваги Росії на внутрішніх процесах в Білорусі та Грузії надають Україні можливість завершити переговори і підписати у 2011 році Угоду про асоціацію з Європейським Союзом та створити зону вільної торгівлі.
12.06.2011
Ми не маємо європейської армії…
Жозеф Доль ( Joseph Daul), Голова Європейської народної партії в Європарламенті
Голова найбільшої політичної групи Європарламенту «Європейська народна партія» Джозеф Доль висловив своє розчарування тим, що на разі ніхто не має впевненості з приводу подальшого розвитку ситуації в Україні.
Україна, ЄС: окремі результати дії зони вільної торгівлі
Модератор групи Geostrategy Сергій Даниленко
Українські виробники активно використовують преференції в рамках торгівлі між Україною та ЄС. Наприкінці 2016 року вже повністю використано 11 тарифних квот:
Газпром не проводить в Європі антисланцеві кампанії
Карл ШЛІТЕР, депутат Європейського парламенту від Швеції
Карл ШЛІТЕР (Carl Schlyter), депутат Європейського Парламенту від Швеції, Група «Зелені» \ Європейський вільний альянс», автор Резолюції Європейського Парламенту щодо екологічних наслідків видобутку сланцевого газу.