Білорусь на продаж. Головний покупець – Росія

12 Jun, 2011 | |

Подія                                        

Кінець травня 2011 року спричинив фінансові потрясіння у Білорусі. Національний банк Білорусі 23 травня 2011 року прийняв постанову, якою протягом одного дня курс білоруського рубля було девальвовано з 3.155 білоруських рублів за 1 долар США до 4.930 білоруських рублів за 1 долар США. Таким чином у період з 23 по 24 травня 2011 року білоруська національна валюта офіційно девальвувала на 56%. Курси інших світових валют збільшились у середньому на 53-54%, що викликало паніку серед населення цієї країни. Неофіційний курс білоруського рубля до долару перевищив критичну межу у 9.000. Населення почало здійснювати закупки усіх наявних на ринку товарів, що автоматично призвело до виникнення їх значного дефіциту.

Аналіз ситуації 

У першій половині 2011 року в Білорусі ускладнилась реалізація внутрішньої та зовнішньої політики. Президент Олександр Лукашенко виявився заручником власної анти-західної політичної лінії, різко активізованої після проведення у грудні 2010 року чергових президентських виборів. Дії О.Лукашенка щодо представників опозиції були категорично засуджені, ОБСЄ, Європейським Союзом та Сполученими Штатами і, як наслідок, легітимність результатів президентських виборів визнали лише місія СНД, Російська Федерація, Казахстан, Венесуела, Грузія та Україна.

Внаслідок силового тиску на опозицію білоруська влада втратила легітимність та опинилась у повній міжнародній ізоляції.

            Піврічний розвиток пост-виборчої ситуації в Білорусі дозволяє з великою ймовірністю говорити про те, що різка та емоційна реакція О.Лукашенка, вочевидь, була спровокована Російською Федерацією. Мета політичної та економічної ізоляції Білорусі від співпраці із Заходом – відсунути з внутрішнього ринку потенційних західних інвесторів та покупців ліквідних білоруських активів, які виступають прямими конкурентами російським компаніям.

            Реалізувати операцію по міжнародній ізоляції Білорусі дозволяють високі ціни на енергоносії у першому півріччі 2011 року, внаслідок чого на рахунках у російських банках акумулюються значні незаплановані валютні надходження.

Така ситуація вже мала місце у 2008 році, коли було зафіксовано безпрецедентний за масштабами стрибок цін на нафту. Наприкінці 2007 року барель нафти коштував близько 60 доларів США, а в липні 2008 року ціна за барель нафти марки Brent сягнула 145 дол. США. У результаті цього до російського бюджету у 2008 році було направлено майже 472 млрд. дол. США. Для порівняння, у 2007 році Росія заробила близько 355 млрд. дол. США, а у 2009 році, позначеному глобальною фінансово-економічною кризою, Російська Федерація отримала 303,4 млрд. дол. США.
У серпні 2008 року Російська Федерація, вперше після розпаду Радянського Союзу, провела відкриту військову операцію проти суверенної держави – Грузії, внаслідок чого остання втратила частину своїх територій – Північну Осетію та Абхазію.
У 2011 році знову повторилися масові акції протесту проти режиму Президента Грузії Михайла Саакашвілі, а також загострилася ситуація в Білорусі.
Фінансова криза – підготовка до оптового продажу
Підвищення цін на російські енергоносії, значні валютні запозичення в умовах відсутності ринкових реформ, неможливість реалізації кредитної співпраці з МВФ, жорстка залежність від російського ринку та політики Митного союзу, закритість для західних інвестицій, планова економіка, обмеженість валютних резервів – усі ці фактори призвели до різкої девальвації білоруської валюти у травні 2011 року.
19 травня 2011 року Євразійське економічне співтовариство прийняло рішення про виділення Білорусі кредиту у розмірі 3.0-3.5 млрд. дол. США протягом наступних трьох років. Близько 1 млрд. дол. США буде виділено вже ближчим часом, що має врятувати країну від колапсу.
Які важливі валютні запозичення Білорусь зробила у період з 2007 по 2010 роки?
  • Кредит у розмірі 3,5 млрд. дол. США за програмою стенд-бай.
  • 200 млн. дол. США від Світового банку на політику розвитку.
  • Двосторонній кредит у розмірі 2 млрд. дол. США та 500 млн. дол. США від Росії та Венесуели. У 2009 році Росія відмовилася від здійснення останнього траншу.
  • Мінськ випустив Євробонди у 2010 році на 1 млрд. дол. США та 800 млн. дол. США для продажу на міжнародному ринку, та на початку 2011 року на суму 250 млн. дол. США для продажу на російському ринку.
  • В останньому кварталі 2010 року Національний банк Білорусі зробив запозичення на внутрішньому ринку у білоруських банків на суму 3,8 млрд. дол. США.
Проте важка фінансово-економічна ситуація змушує керівництво Білорусі вдатися до продажу ліквідних активів, ціна яких в умовах кризи впала в рази. З урахуванням поточної політичної ситуації в Білорусі, найбільш реальним покупцем цих активів є російські компанії.   
Які активи російські компанії хочуть купити в Білорусі?
            Загалом російські компанії цікавлять у першу чергу автомобільна індустрія, нафтохімічна промисловість та газова сфера.
            Вже ближчим часом Білорусь може втратити контроль над такими підприємствами:
  • МАЗ. Білоруський автомобільний виробник може бути поглинутий російським КамАЗом. В умовах кризи білоруська сторона моде отримати лише 25% акцій від спільного російсько-білоруського підприємства.
  • Белтрансгаз. На сьогодні Росія та Білорусь у рівних долях – по 50% кожна сторона – володіють акціями головного газового оператора – Балтрансгаз. Ймовірно, що Білорусь вже ближчим часом продасть Газпрому частину своїх акцій. Мінськ прагне це зробити, переслідуючи дві цілі – отримати прибуток та низькі ціни на російський газ. В умовах кризи, а також практично завершеного газотранспортного проекту «Північний потік» російська сторона навряд чи піде на суттєві поступки для Білорусі. 
  • МТС. Білоруська сторона володіє 51% цього оператора ринку мобільних та телекомунікаційних послуг. Росія робитиме спроби отримати контрольний пакет акцій цього підприємства.
За результатами приватизації вищезазначених підприємств Білорусь може отримати близько 7,5 млрд. дол. США прибутків.
 
Висновки
 
Зростання цін на енергоносії дозволяє Російській Федерації продовжувати процес акумуляції активів стратегічно важливих підприємств країн колишнього СРСР. Отримані у 2011 році надприбутки спровокували виступи опозиції в Грузії, а також дозволили створити сприятливу ситуацію в Білорусі для придбання російськими компаніями найбільш ліквідних активів.
Якщо 50% акцій Балтрансгаз, які належать Уряду Білорусі, перейдуть до активів Газпрому, вразливість «Нафтогазу України» також суттєво збільшиться, а його ліквідність – навпаки, зменшиться.

Концентрація уваги Росії на внутрішніх процесах в Білорусі та Грузії надають Україні можливість завершити переговори і підписати у 2011 році Угоду про асоціацію з Європейським Союзом та створити зону вільної торгівлі.

12.06.2011

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Розмови про надання Україні зброї не повинні припинятися

Стівен Сестанович (Stephen Sestanovich)
Стівен Сестанович (Stephen Sestanovich), старший аналітик Ради зовнішніх зносин, США

В якому б форматі не проводилися дебати про те, чи треба Сполученим Штатам Америки надавати летальну зброю Україні для зупинення російської військової агресії на Сході країни, сам факт таких розмов вже позитивно впливає на дипломатичні шляхи вирішення конфлікту.

Про підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

Йоханнес Корнеліс ван Баален
Йоханнес Корнеліс ван Баален, депутат Європарламенту від Нідерландів, політична група «Альянс лібералів та демократів за Європу»

Ми вважаємо, що для України життєво необхідно мати демократичне виборче право, оскільки Угода про асоціацію – це більше, ніж просто вільна торгівля. Вона закладає наші структурні відносини, тому виборче право, яке відповідає європейським стандартам, – життєво важливе.

Україні треба реальна фінансова допомога

Роберт Кан (Robert Kahn)
Роберт Кан (Robert Kahn), старший фінансовий аналітик, Рада зовнішніх зносин, США

На фоні драматичних переговорів щодо врегулювання ситуації на Донбасі, результати переговорів між Україною та Міжнародним валютним фондом відійшли на другий план. Однак важливим стало досягнення домовленості про виділення України кредиту МВФ на суму 17,5 млрд. дол. США.