Берлін – Варшава: Україна у фокусі уваги

Під час зустрічі Німеччина висловила солідарність з діями Польщі на білорусько-польському кордоні. Білорусь має на меті дестабілізувати не лише Польщу, а й увесь ЄС. Польща перебуває під щоденним тиском та намагається захистити зовнішні кордони ЄС. Німеччина буде надалі тісно співпрацювати з Польщею на цьому напрямку;
Було підкреслено, що варто надалі обмірковувати застосування додаткових санкцій проти О.Лукашенка у разі відсутності прогресу у врегулюванні кризи. Для цього важливою є європейська єдність. Попри це, слід залишати двері відчиненими для діалогу з метою вирішення проблем;
Зазначено, що О.Лукашенко та президент Росії В.Путін мають доволі тісний зв'язок. Саме тому, канцлер порушувала питання ситуації на польсько-білоруському кордоні під час телефонної розмови з лідером Росії. А.Меркель висловила сподівання, що Кремль вплине на режим О.Лукашенка.
Коментуючи останні контакти з О.Лукашенком, канцлер підкреслила, що під час них йшлося лише про гуманітарну допомогу біженцям та доступу УВКБ ООН.
Коментуючи питання щодо України наголосила, що скупчення військ на російсько-українському кордоні викликає занепокоєння. За її словами, «Москва має знати, що подальша агресія проти суверенітету України матиме для Росії високу ціну». А.Меркель, зокрема, співчуває неготовності ні президента Росії В.Путіна, ні міністра закордонних справ Росії С.Лаврова провести зустріч високого рівня у «Нормандському форматі» наприкінці її каденції. «Це б стало позитивним сигналом того, що всі сторони зацікавлені у вирішенні ситуації щодо України». Крім того, канцлер наголосила на готовності докласти всіх зусиль з метою недопущення подальшої ескалації агресії Росії на російсько-українському кордоні.
Окрім зустрічі з А.Меркель відбулась бесіда польського Прем’єр-міністра М.Моравецькі з майбутнім канцлером ФРН Олафом Шольцем.
Цей візит є для Варшави частиною «дипломатичного наступу», метою якого є привернення уваги іноземних партнерів до зростаючої та безпрецедентної загрози для Європи з боку Росії та Білорусі. В центрі уваги іноземного турне до країн Європи М.Моравецькі - привернення уваги до «гібридної міграційної кризи» та «енергетичного шантажу» Європи, а також отримання підтримки укріплення безпеки на Східному фланзі НАТО.
Україна має чим захищатися

Едвард ЧОУ (Edward Chow), експерт з питань енергетики, США
Труднощі, які сьогодні переживає Україна, носять не лише відверто негативний характер. По-перше, в Україні народилося потужне громадянське суспільство, яке може і повинно стати основним двигуном у проведенні в країні довгоочікуваних реформ.
Місія Кокса-Квасьнєвського повинна діяти до саміту «Східного партнерства»

Крістіан ВІГЕНІН, (Крістіан Іванов Вігенін), Депутат Європарламенту (група «Прогресивний альянс соціалістів і демократів), голова Парламентського асамблеї «Східного партнерства»
Крістіан ВІГЕНІН, депутат Європарламенту (група «Прогресивний альянс соціалістів і демократів), голова Парламентського асамблеї «Східного партнерства» про діяльність місії Кокс-Квасьнєвський:
Наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії

Max Boot, старший аналітик з питань міжнародної безпеки, Рада з міжнародних відносин, США
Після того, як Росія в 2014 році розпочала військову агресію проти України, виникло стійке відчуття того, що за Україною наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії.