Казахстан: референдум про зміни до конституції
15 березня пройшов референдум про внесення змін до Конституції Республіки Казахстан.
Громадянам Казахстану на референдумі пропонувалося відповісти на одне запитання — «Чи ухвалюєте ви нову Конституцію Республіки Казахстан, проект якої опубліковано у засобах масової інформації 12 лютого 2026 року?».
Нову Конституцію розробили лише за 22 дні. Вона вносить масштабні зміни до державного устрою. Більше 85% учасників референдуму в Казахстані підтримали нову Конституцію
За які зміни голосували
Наразі казахстанський парламент складається з двох палат: Сенату та Мажилісу. За новою конституцією йому на зміну прийде однопалатний курултай, де засідатимуть 145 депутатів, які обираються на п'ятирічний термін виключно за партійними списками. Курултай збереже наявне сьогодні у Мажиліса право виносити імпічмент президенту, але тільки якщо його буде викрито в державній зраді. Проте, загалом, повноваження нового парламенту суттєво урізані: так, він позбудеться права обирати та звільняти багатьох ключових чиновників країни, зокрема голів Верховного суду, ЦВК та вищої аудиторської палати, голів Національного банку та Комітету нацбезпеки, а також генпрокурора. Кандидатів на всі ці посади висуватиме президент. Крім того, він зможе розпускати курултай, якщо той двічі відмовиться затверджувати на посаді кандидатури на посади віце-президента, прем'єра та спікера парламенту.
У країні з'явиться новий консультативний орган — Халик Кенесі (Народна рада), який матиме право законодавчої ініціативи і зможе вносити законопроекти до парламенту. На відміну від курултаю, в який проводитимуться вибори, усіх 164 членів Народної ради має особисто призначити президент.
Главою держави може стати громадянин Казахстану старше 40 років, який має досвід роботи не менше ніж п'ять років на держслужбі — раніше такої вимоги не було. Обиратиметься президент на семирічний термін без права переобрання.
Головне нововведення щодо виконавчої влади — повернення поста віце-президента, який існував у перші роки незалежності Казахстану, але був скасований у 1995 році. Він призначатиметься президентом і представлятиме його при взаємодії з курултаєм, урядом та іншими держорганами. Але головна його функція в іншому — згідно з чинною конституцією, у разі зречення, хвороби чи смерті президента його функції переходять до спікера сенату, а за проектом нового Основного закону повноваження глави держави передаються саме віце-президенту.
Державна мова Республіки Казахстан – казахська мова. У державних організаціях та органах місцевого самоврядування поряд з казахським офіційно використовується російська мова.
З тексту конституції прибрано положення про верховенство міжнародного права над законами Казахстану — лише зазначається, що країна «поважає принципи та норми міжнародного права».
Нова конституція забороняє політичним партіям та профспілкам приймати фінансування від іноземних компаній або від осіб без громадянства та вимагає від некомерційних організацій публікувати дані про кошти, які отримуються з-за кордону.
Зрештою, в Основному законі закріплено поняття шлюбу як союзу між чоловіком та жінкою, що автоматично відтинає можливість оформлення одностатевих стосунків.
Газпром не проводить в Європі антисланцеві кампанії
Карл ШЛІТЕР, депутат Європейського парламенту від Швеції
Карл ШЛІТЕР (Carl Schlyter), депутат Європейського Парламенту від Швеції, Група «Зелені» \ Європейський вільний альянс», автор Резолюції Європейського Парламенту щодо екологічних наслідків видобутку сланцевого газу.
Росія продемонструвала, що вона не прагне до миру
Голова комітету Сенату США з питань збройних сил сенатор Джон Маккейн
Амбіції Володимира Путіна щодо відновлення Російської імперії зробили ще один крок вперед сьогодні, коли російські сепаратисти в Донецькій області України проголосили незалежну державу і прийняли назву з часів царської епохи "Малоросія".
Експерт про ініціативу розпуску Конституційного суду
Франческо Палермо
Розвиток подій в Україні викликає стурбованість, бо погіршується. Варто зауважити, що сьогодні у багатьох країнах спостерігається помітна тенденція до загострення конфлікту між політичною та судовою гілками влади, за якого перша бере контроль над другою.