Польща залишається другом України

9 лютого 2017 року міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський представив у Сеймі Республіки Польща комплексну доповідь про завдання зовнішньої політики Польщі у поточному році. Загалом озвучені міністром тези, на думку аналітиків Geostrategy, вказують на те, що сусідня з Україною держава продовжує залишатися на про-українських, про-європейських та про-євроатлантичних позиціях, про що, зокрема свідчать заяви: 

а) на підтримку суверенітету та територіальної цілісності України,

б) продовження розміщення контингенту НАТО у країнах східного флангу, присутність збройних сил США у Польщі та будівництво бази американської системи ПРО,

в) пошук шляхів з нормалізації відносин з Білоруссю,

г) підтримка санкційної політики ЄС проти Росії у світлі її дій проти України.

На фоні триваючого останнім часом загострення в риториці України і Польщі, важливою у виступі міністра стала теза про позицію офіційної Варшави з питання військової агресії Росії проти України. Так, агресивна політика Росії у регіоні Східної Європи залишається ключовою загрозою для національної безпеки Польщі.

«В Україні вже третій рік триває підживлюваний Росією воєнний конфлікт. Це конфлікт, в який втягнуті дві наші сусідні країни, створює для Польщі ряд реальних викликів і загроз» - зазначив міністр Ващиковський.

Також міністр заторкнув те, що підтримуючи Україну у її реформуванні та проєвропейській політиці, Польща не втрачає з поля зору історичних питань. Варшава вважає, що справжнє стратегічне партнерство має супроводжувати правда. Водночас, Польща не хоче, щоб наші двосторонні відносини стали заручником минулого.

«Ми також хочемо створити Польсько-український центр добросусідства, який би сприяв зближенню польського і українського народів шляхом розвитку добросусідських відносин, співпраці та культурного обміну» - заявив міністр.   

Було висловлено припущення, що рішення Росії про вихід з договору зі США про утилізацію плутонію свідчить про те, що справжніми цілями Москви щодо країн Центральної та Східної Європи є бажання домогтися, щоб НАТО залишило для Росії цей регіон на розшматування, перетворивши його на довгий час у сіру зону нестабільності. Однак Польща не приймає такого бачення політичного порядку в Європі, тому виступатиме категорично проти ділення континенту на сфери впливу. Поляки ґрунтовно підійшли до історичних висновків періоду Другої світової війни.

У цьому плані було зазначено, що викликає занепокоєння збільшення у 2016 році Західного військового округу на 3 нові дивізії і триваюча мілітаризація Калінінградської області. Дивлячись на дії сусідньої Росії, Польща залишатиметься критично зацікавленою у збільшенні присутності збройних сил США та контингенту НАТО на своїй території, тому в поточному році буде продовжено будівництво бази системи ПРО у місцевості Редзиково. Паралельно заплановано проведення спільних навчань за участю американської танкової бригади та підрозділу ВПС США. У квітні у складі багатонаціонального батальйону НАТО до Польщі прибудуть британські військові.

Варшава також не змінює свого ставлення у питанні подальшого розширення Альянсу, вважаючи, що набуття у 2017 році повноправного членства в НАТО Чорногорією є критично важливим завданням.  Польща виступатиме за максимальне поглиблення співпраці між НАТО і ЄС у сфері боротьби з тероризмом, гібридними загрозами, зміцнення обороноспроможності країн-партнерів, кібербезпеки та спільних навчань, а також виступатиме за створення постійної структури планування та командування місіями ЄС та ширше застосування сил швидкого реагування – Бойових Тактичних Груп Євросоюзу.

В енергетичній політиці Польща буде докладати зусиль для реалізації проекту Baltic Pipe, який забезпечить постачання норвезького газу до Польщі. Вочевидь, на думку Geostrategy,  актуальним також залишатиметься питання оскарження дозволу ЄС на використання російською компанією Газпром потужностей газотранспортної системи OPAL, що цілком відповідає інтересам України.

З ким ще Польща буде дружити?

Інтерес Польщі у подальшому стратегічному співробітництві з Великобританією є пріоритетним, оскільки обумовлений її ядерним статусом, членством у РБ ООН, активністю Лондона у європейській політиці безпеки, а також наявністю чисельної польської громади у Великобританії (понад 1 млн. осіб).       

Наголошено на зацікавленості утримання близьких відносин з Німеччиною, яку польська сторона вважає головним партнером в ЄС, пріоритетним економічним партнером і важливим союзником в рамках НАТО. Водночас, Варшава очікує від Берліна «більшої відкритості та розуміння польської позиції і права Польщі реалізовувати свої інтереси». Підкреслено необхідність забезпечення освітніх потреб поляків у Німеччині.

Польща прагне активізувати формат Веймарського трикутника. Було зазначено, що без співпраці в рамках Веймарського трикутника неможливо уявити майбутнє європейського проекту, оскільки Польща, Німеччина і Франція становлять третю частину території та понад третину населення ЄС. Природнім також, на думку В.Ващиковського, є започаткування співпраці Веймарського трикутника з В4.

Політика Польщі щодо Росії обумовлена агресивними діями Росії у Східній Європі, порушенням Росією міжнародного права та неприйнятними для Польщі спробами Москви поділити міжнародний лад на сфери впливу. Водночас, польська сторона є відкритою до діалогу, проте готова це робити не на високому офіційному рівні. У 2017 році будуть здійснені кроки з метою розвитку діалогу на рівні суспільств, міжлюдських контактів, культурної співпраці та відбудови економічних відносин. Буде відновлено діяльність польської частини Польсько-російської групи з проблемних питань.

«Ми будемо надалі переконувати наших російських партнерів, що конструктивна співпраця є можливою, якщо вона буде ґрунтуватися на розумінні очікувань іншої сторони» - заявив міністр.

Наголошено, що польська сторона очікує на повернення решток президентського літака, який зазнав катастрофи під Смоленськом у 2010 році. Розглядається можливість звернення у цій справі до Міжнародного трибуналу у Гаазі.