Про окремі аспекти питань європейської безпеки

17 May, 2012 | Іво ДААЛДЕР (Ivo Daalder), Постійний представник США при НАТО |
Ivo Daalder

Розміщення в Європі елементів системи протиракетної оборони

На сьогодні Росія стоїть на позиції неучасті у процесі розміщення на території Європи елементів системи протиракетної оборони. Навіть незважаючи на те, що Москва була запрошена до партнерського діалогу з цього питання. Тому з огляду на таку російську позицію переговорний процес сьогодні не просувається.

Крім того, російська сторона висуває вимоги, щоб США надали письмові гарантії того, що робота системи протиракетної оборони не буде спрямовуватися проти Росії. Також висуваються вимоги, щоб США чітко визначили обмеження щодо функціонування системи ПРО.

США вже неодноразово пояснювали російській стороні, що система ПРО не спрямовуватиметься проти Росії. Отже Сполучені Штати не бачать сенсу у наданні будь-яких письмових гарантій.

Під час саміту НАТО в Чикаго наприкінці травня цього року ми маємо намір заявити про те, що ми досягли вже певного успіху в цьому питання. Зокрема, мова йтиме про інструменти, які дозволять НАТО взяти на себе управління та контроль за балістичними ракетами.

  • Процес розширення НАТО за рахунок нових держав Європи

На сьогодні чотири країни чітко заявили про своє бажання вступити в НАТО. Мова йде про Боснію та Герцеговину, Чорногорію, Македонію та Грузію. Усі ці держави братимуть участь у саміті НАТО, оскільки вони до того ж є активними учасниками місії НАТО в Афганістані.

Наприклад, Грузія наприкінці жовтня цього року стане серед держав-нечленів НАТО найбільшим контрибутором у діях Альянсу в Афганістані. Зокрема, 1700 грузинських військовослужбовців будуть розміщені в афганській провінції Хелманд.

Але скажу відверто, що двері НАТО продовжують залишатися відкритими й для будь-яких інших держав, хто висловить таке бажання.

Наприклад, Сербія поставила за мету інтеграцію до Європейського Союзу. Однак поки що не висловлювала бажання вступити в НАТО. Усе таким чином залежить від самих країн.

  • Необхідність збільшення асигнувань на оборонні цілі

Безумовно, сьогодні НАТО потребує збільшення бюджету. Ще десять років тому кількість внесків усіх європейських країн-членів НАТО до загального бюджету Організації становила близько 50%. Решту 50% покривали Сполучені Штати.

Сьогодні ця пропорційність змінилася. Усі європейські країни-члени НАТО покривають близько 30% бюджету НАТО, а решту фінансують США.

Поруч з цим процесом європейські країни продовжують скорочувати фінансування своїх збройних сил. Усе це призводить до того, що оборонна здатність США та країн Європи починають все більше різнитися. А це ускладнює проведення НАТО скоординованих військових дій, оскільки у партнерів по НАТО різна військова підготовка.

  • Технічна модернізація НАТО

Під час проведення саміту НАТО ми плануємо підписати Угоду, відповідно до якої 13 країн Альянсу будуть здійснювати закупівлю дуже важливого військового обладнання.

Зокрема, мова йде про п’ять самих передових видів безпілотних літаків, а також радіолокаційних установок, які надаватимуть можливість здійснювати контроль за наземними операціями.

Також європейські партнери США по НАТО працюють над важливим питанням здійснення ефективних дозаправок у повітрі. Зокрема, європейські країни мають намір інвестувати у розширення можливостей дозаправки військових літаків під час руху в повітрі.

(Council on Foreign Relations, Washington DC, May 7, 2012)

 

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

США потребують більш активної участі в подіях в Україні

Річард ХААС (Richard Haass)
Річард ХААС (Richard Haass), президент Ради зовнішніх зносин, США (Council on Foreign Relations)

Сполучені Штати з моменту виникнення напруги у Східних регіонах України системно працюють над тим, щоб запровадити проти Росія санкції, оскільки вона відіграє ключову роль у дестабілізації ситуації в регіоні. Поки що важко передбачити, чим може закінчитися конфлікт на Сході України.

Чи можливі санкції проти українських політиків гомофобів?

Марійе КОРНЕЛІССЕН
Марійе КОРНЕЛІССЕН, депутат Європарламенту від Нідерландів, політична група «Зелені» - Європейський вільний альянс»

Марійе КОРНЕЛІССЕН, депутат Європарламенту від Нідерландів, політична група «Зелені» - Європейський вільний альянс» про санкції проти українських політиків-гомофобів:

Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом є дуже важливими документом

Майкл ХЕНКОК (Michael Thomas Hancock)
Майкл ХЕНКОК (Michael Thomas Hancock), член Британського Парламенту, член Британської делегації у Парламентській Асамблеї Ради Європи

-Пане ХЕНКОК, якими, на Ваш погляд, є перспективи підписання у 2012 році Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом?