Про окремі аспекти питань європейської безпеки

17 May, 2012 | Іво ДААЛДЕР (Ivo Daalder), Постійний представник США при НАТО |
Ivo Daalder

Розміщення в Європі елементів системи протиракетної оборони

На сьогодні Росія стоїть на позиції неучасті у процесі розміщення на території Європи елементів системи протиракетної оборони. Навіть незважаючи на те, що Москва була запрошена до партнерського діалогу з цього питання. Тому з огляду на таку російську позицію переговорний процес сьогодні не просувається.

Крім того, російська сторона висуває вимоги, щоб США надали письмові гарантії того, що робота системи протиракетної оборони не буде спрямовуватися проти Росії. Також висуваються вимоги, щоб США чітко визначили обмеження щодо функціонування системи ПРО.

США вже неодноразово пояснювали російській стороні, що система ПРО не спрямовуватиметься проти Росії. Отже Сполучені Штати не бачать сенсу у наданні будь-яких письмових гарантій.

Під час саміту НАТО в Чикаго наприкінці травня цього року ми маємо намір заявити про те, що ми досягли вже певного успіху в цьому питання. Зокрема, мова йтиме про інструменти, які дозволять НАТО взяти на себе управління та контроль за балістичними ракетами.

  • Процес розширення НАТО за рахунок нових держав Європи

На сьогодні чотири країни чітко заявили про своє бажання вступити в НАТО. Мова йде про Боснію та Герцеговину, Чорногорію, Македонію та Грузію. Усі ці держави братимуть участь у саміті НАТО, оскільки вони до того ж є активними учасниками місії НАТО в Афганістані.

Наприклад, Грузія наприкінці жовтня цього року стане серед держав-нечленів НАТО найбільшим контрибутором у діях Альянсу в Афганістані. Зокрема, 1700 грузинських військовослужбовців будуть розміщені в афганській провінції Хелманд.

Але скажу відверто, що двері НАТО продовжують залишатися відкритими й для будь-яких інших держав, хто висловить таке бажання.

Наприклад, Сербія поставила за мету інтеграцію до Європейського Союзу. Однак поки що не висловлювала бажання вступити в НАТО. Усе таким чином залежить від самих країн.

  • Необхідність збільшення асигнувань на оборонні цілі

Безумовно, сьогодні НАТО потребує збільшення бюджету. Ще десять років тому кількість внесків усіх європейських країн-членів НАТО до загального бюджету Організації становила близько 50%. Решту 50% покривали Сполучені Штати.

Сьогодні ця пропорційність змінилася. Усі європейські країни-члени НАТО покривають близько 30% бюджету НАТО, а решту фінансують США.

Поруч з цим процесом європейські країни продовжують скорочувати фінансування своїх збройних сил. Усе це призводить до того, що оборонна здатність США та країн Європи починають все більше різнитися. А це ускладнює проведення НАТО скоординованих військових дій, оскільки у партнерів по НАТО різна військова підготовка.

  • Технічна модернізація НАТО

Під час проведення саміту НАТО ми плануємо підписати Угоду, відповідно до якої 13 країн Альянсу будуть здійснювати закупівлю дуже важливого військового обладнання.

Зокрема, мова йде про п’ять самих передових видів безпілотних літаків, а також радіолокаційних установок, які надаватимуть можливість здійснювати контроль за наземними операціями.

Також європейські партнери США по НАТО працюють над важливим питанням здійснення ефективних дозаправок у повітрі. Зокрема, європейські країни мають намір інвестувати у розширення можливостей дозаправки військових літаків під час руху в повітрі.

(Council on Foreign Relations, Washington DC, May 7, 2012)

 

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Україна, ЄС: окремі результати дії зони вільної торгівлі

Сергій Даниленко
Модератор групи Geostrategy Сергій Даниленко
analytics@geostrategy.ua

Українські виробники активно використовують преференції в рамках торгівлі між Україною та ЄС. Наприкінці 2016 року вже повністю використано 11 тарифних квот:

2013 рік – найбільш складний для Ірану

Аліреза Надер (Alireza Nader)
Аліреза Надер (Alireza Nader), старший аналітик корпорації RAND

Аліреза Надер (Alireza Nader), старший аналітик корпорації RAND

Розмови про надання Україні зброї не повинні припинятися

Стівен Сестанович (Stephen Sestanovich)
Стівен Сестанович (Stephen Sestanovich), старший аналітик Ради зовнішніх зносин, США

В якому б форматі не проводилися дебати про те, чи треба Сполученим Штатам Америки надавати летальну зброю Україні для зупинення російської військової агресії на Сході країни, сам факт таких розмов вже позитивно впливає на дипломатичні шляхи вирішення конфлікту.