Туреччина – ЄС: state of play
29 травня опубліковано доповідь щодо прогресу на шляху вступу Туреччини до Євросоюзу, в якій Туреччину звинувачено у дистанціюванні від блоку та його цінностей. Зазначено, що ЄС не бачить підстав для розблокування переговорного процесу про вступ Туреччини до ЄС.
У документі Єврокомісії підкреслюється продовження діалогу та співпраці, у тому числі на найвищому рівні, у важливих сферах спільного інтересу, зокрема шляхом ефективної співпраці з питань міграції та підтримки біженців. Проте відзначається, що Туреччина «продовжує рухатися далі від Європейського Союзу, з серйозним відступом у сфері верховенства права та основних свобод, а також через ослаблення ефективних стримувань і противаг у політичній системі через набуття чинності конституційних змін».
У доповіді також відзначається триваюче відхилення Анкари від забезпечення прав людини, незалежності суддів і стабільної економічної політики. Європейська сторона підкреслила, що дії турецького уряду негативно вплинули на фінансові ринки. Зазначається, що «турецькі органи влади прийняли низку політичних заходів, які негативно вплинули на функціонування ринків, зокрема шляхом втручання у формування цін та запровадження обмежень на вільне використання іноземної валюти. Занепокоєння щодо незалежності ключових економічних інститутів поглибилися».
Європейський Союз розкритикував рішення Вищої виборчої ради ТР провести повторні місцеві вибори у м.Стамбул та скасувати повноваження чотирьох обраних мерів та членів муніципальних рад, щоб призначити на ці посади в південно-східних провінціях Туреччини представників правлячої партії. Це викликало «серйозну стурбованість у контексті поваги до законності та цілісності виборчого процесу та незалежності інституцій від політичного тиску. Такі дії проти основної мети демократичного виборчого процесу - забезпечення перемоги волі народу».
Оприлюднення Європейською Комісією доповіді стосовно Туреччини викликало очікувано негативну реакцію Анкари. Так, заступник Міністра закордонних справ ТР – директор з питань відносин з ЄС Ф.Каймакчи 29 травня провів прес-конференцію, під час якої зазначив таке:
- - Анкара не може прийняти «несправедливу та незбалансовану критику» з боку ЄС. Хоча Туреччина й візьме до уваги конструктивну критику, що міститься у доповіді, проте несправедливі закиди не можуть бути визнані Анкарою;
- - відносини між Туреччиною і ЄС базуються на повноцінному членстві, і Туреччина повинна мати можливість набути членства після виконання всіх вимог;
- - у доповіді міститься недійсні твердження, що Туреччина відходить від європейських цінностей. Туреччина є частиною Європи. Туреччина - це Європа;
- - у доповіді немає чіткої оцінки поточної ситуації в Туреччині, зокрема, що стосується твердження про дистанціювання Туреччини від блоку;
- - критичні зауваження щодо Туреччини у доповіді розкривають власну екзистенційну кризу ЄС і робить очевидним вплив популістських рухів на ЄС, зокрема крайніх правих під час виборів до Європейського Парламенту;
- - ЄС створює враження, що він відходить від своїх засновницьких принципів, і, на жаль, не може об'єктивно підійти до оцінки Туреччини і зробити чіткий аналіз поточної ситуації в країні через власні «забобони», що випливають із власних проблем;
- - враховуючи, що інші країни продовжують переговорний процес щодо членства без будь-яких перепон, Туреччина також вимагає рівноправного ставлення під час переговорів;
- - Анкара не сприймає згадку про «терористичну організацію FETÖ» як просто «рух Гюлена», ніби вона є громадською організацією. Туреччина очікувала від ЄС більш сміливої згадки цього питання. При цьому Туреччина вітає визначення Партії робітників Курдистану як терористичної організації;
- - Туреччина не має наміру відсторонюватися від ЄС і бажає відновлення переговорного процесу.
Путін висуває вимоги, які, як він знає, ніколи не будуть виконані
Норберт Реттген
Путін висуває вимоги до НАТО, які, як він знає, ніколи не будуть виконані. Чому? Він доручив Лаврову пояснити, що Польща, країни Балтії та Україна є «осиротілими територіями», націленими на НАТО. Чому?
Чи відходить Україна «на другий план»?
Джеймс Девіс Професор-міжнародник із Університету Санкт-Галлена
На нещодавній Мюнхенській конференції з безпеки "українське питання" опинилося в "другому ешелоні" проблем - головними темами все ж стали нова політика США за президента Трампа та міжнародний тероризм.
Розмови про надання Україні зброї не повинні припинятися
Стівен Сестанович (Stephen Sestanovich), старший аналітик Ради зовнішніх зносин, США
В якому б форматі не проводилися дебати про те, чи треба Сполученим Штатам Америки надавати летальну зброю Україні для зупинення російської військової агресії на Сході країни, сам факт таких розмов вже позитивно впливає на дипломатичні шляхи вирішення конфлікту.