Участь ЄС у Саміті G20: основні елементи
Зростаюча роль Європейського Союзу у світі та відповідальність ЄС за процеси, що відбуваються на світовій арені у цей неспокійний час, спонукає керівництво Євросоюзу до активної участі у глобальних заходах. Зі стратегічної точки зору це повністю відповідає інтересам України, оскільки в особі ЄС Україна отримує нового партнера глобального рівня, який стає все міцнішим на міжнародній арені.
У Гамбурзі, під час роботи «Великої Двадцятки», керівництво ЄС має намір вказати на те, що G20 має бути відданою політиці антипротекціонізму та посилювати систему багатосторонньої торгівлі, що ґрунтується на правилах чесної конкуренції та лежить в основі Всесвітньої торговельної організації. Офіційний Брюссель також вважає, що країни-члени G20 мають реалізувати внутрішню політику, спрямовану на забезпечення користування робітниками та компаніями перевагами відкритого ринку та надання їм сприяння у використанні можливостей, що надаються глобальною економікою, та адаптації до змін. ЄС підтвердить свою зацікавленість у співпраці з країнами G20 в напрямі розвитку спільних стандартів 5-го покоління мереж мобільного зв’язку та взаємозамінних цифрових продуктів та послуг.
Очікується, що у рамках Саміту представники Євросоюзу висловлять жаль з приводу рішення Адміністрації США вийти з Паризької Угоди зі зміни клімату, і наголосять на тому, що ця Угода не може бути переглянута та залишається основою реалізації Порядку денного зі сталого розвитку до 2030 року.
Надзвичайно важливою для Євросоюзу залишається тематика спільної відповідальності за біженців і мігрантів. Адже саме так звана міграційна криза призвела до того, що Британія під час проведення референдуму прийняла рішення залишити лави Євросоюзу, а у багатьох країнах Євросоюзу до влади через місцеві та парламентські вибори прийшли популісти. Тому очікується, що ЄС у Гамбурзі підкреслить необхідність ефективного управління та контролю за кордонами, а також швидкого та гуманного повернення мігрантів, які не мають права залишатися або не підпадають під міжнародних захист. ЄС також шукатиме шляхи посилення діяльності зі знищення організованих злочинних мереж, що займаються нелегальним переправленням мігрантів.
Окремим аспектом також стане партнерство з країнами Африки для сприяння інвестиціям, зростанню та появі нових робочих місць. Очікується, що ЄС привітає нове Партнерство країн G20 з країнами Африки. Важливо, що Кот-д’Івуар, Ефіопія, Гана, Морокко, Руанда, Сенегал та Туніс вже залучені до розробки Інвестиційного договору для покращення інвестиційного середовища разом з міжнародними організаціями, партнерами по G20 та приватним сектором. ЄС активно в цьому бере участь і шукатиме синергію зі своїми ініціативами, зокрема запропонованим Планом зовнішніх інвестицій, спрямованим на залучення щонайменше 44 млрд євро інвестицій до країн Африки та Європейського сусідства до 2020 р.
Питання України, а також наслідків російської збройної агресії буде розглядатися у двосторонніх форматах під час проведення зустрічей лідерів ЄС із учасниками саміту.
Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом є дуже важливими документом
Майкл ХЕНКОК (Michael Thomas Hancock), член Британського Парламенту, член Британської делегації у Парламентській Асамблеї Ради Європи
-Пане ХЕНКОК, якими, на Ваш погляд, є перспективи підписання у 2012 році Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом?
Місія Кокса-Квасьнєвського повинна діяти до саміту «Східного партнерства»
Крістіан ВІГЕНІН, (Крістіан Іванов Вігенін), Депутат Європарламенту (група «Прогресивний альянс соціалістів і демократів), голова Парламентського асамблеї «Східного партнерства»
Крістіан ВІГЕНІН, депутат Європарламенту (група «Прогресивний альянс соціалістів і демократів), голова Парламентського асамблеї «Східного партнерства» про діяльність місії Кокс-Квасьнєвський:
Іран на милість Путіна, безпрецедентний, але крихкий союз
Аліреза Надер (Alireza Nader), старший аналітик корпорації RAND
Росія і Іран налагодили безпрецедентний, але крихкий союз на Близькому Сході. Російсько-Іранське співробітництво є ключовим для забезпечення виживання режиму президента Башара Асада в Сирії і знищенням повстанців зі східної частини Алеппо. Російські бомбардувальники використовували іранські війсь