Миротворці на Донбасі: які шанси?

10 Apr, 2015 | |

Нещодавня відверта і нахабна атака сепаратистів на представників ОБСЄ стала своєрідним «холодним душем» для цієї міжнародної організації. З моменту конфлікту на українському Донбасі такого ще не траплялося. Нарешті ОБСЄ починає публічно визнавати, що сепаратисти несуть реальну загрозу для зриву Мінських домовленостей, а також для пересічних громадян, які проживають на тимчасово непідконтрольній українському Уряду території частин Донецької та Луганської областей. Таке отверезіння відбувається хоча й повільно, однак відбувається. Усі ж добре пам’ятають, як на самому початку конфлікту на Донбасі ОБСЄ доволі часто не визнавала очевидні речі, що викликало відверте обурення як у безпосередніх учасників антитерористичної операції, так і численних українських експертів.

 

Про перспективи направлення миротворців до зони конфлікту.

Група глобальної розвідки Geostrategy вважає, що перспективи направлення миротворчих контингентів ООН чи ЄС на Донбас є на сьогоднішній день дуже низькими. Для ООН необхідно рішення Ради Безпеки, в якій Росія має блокуюче право голосу. Але це не головний аргумент. Основна причина, на нашу думку полягає у тому, що для ООН конфлікт на Донбасі не є війною у класичному розумінні цього слова. Та й сама українська влада поки що говорить лише про антитерористичну операцію. А сині шоломи миротворці ООН з’являються лише в тих конфліктах, які не залишають подвійних інтерпретацій – це військові конфлікти, жорстокі міжетнічні або міждержавні сутички, які призводять до масштабних людських втрат і гуманітарних катастроф. Ми говоримо, як би це цинічно не звучало, про десятки тисяч жертв у подібних конфліктах. На щастя, ситуація на Донбасі хоча й є критично та трагічною для українських громадян –тільки внутрішньо переміщених осіб вже нараховується близько одного мільйона – однак масштабів, наприклад, африканських конфліктів вона поки що не набула. Навіть до масштабів Балканського конфлікту ще далеко.

Для представників Євросоюзу з’явитися сьогодні на Донбасі у військовій формі – це означає подарувати Путіну чудовий презент.

Російська сторона на наступний же день заявить про те, що Брюссель із самого початку виникнення кризи влади в Києві тиснув на політичну еліту України, що означає фактично втручання у внутрішні справи України. Кремль лише підтвердить для російської аудиторії власні фобії, які вкидаються в інформаційний простір з моменту виникнення Євромайдану та Революції гідності. Група переконана, що за нинішніх обставин Євросоюз на такий крок не піде. Дійсно, не можуть військові Єврокорпусу або країн НАТО брати опосередковану участь у проведенні антитерористичної операції в країні, яка не є членом Євросоюзу.

З миротворцями ОБСЄ ситуація трохи інакша. З самого початку конфлікту на Донбасі ОБСЄ було доволі сильно залучено у процес його врегулювання. До того ж місія ОБСЄ продовжена до кінця року, збільшено кількість її учасників, також акумульовані необхідні кошти для її роботи. Отже, для ОБСЄ зона конфлікту на Донбасі – вже щось звичне, не далеке, а доволі близьке. І хоча ОБСЄ також є консенсусною міжнародною Організацією, шанси на те, щоб були направлені додаткові сили ОБСЄ на Донбас, у тому числі військові, значно більше у порівнянні з ООН чи Євросоюзом. Також важливим додатковим підтверджуючим аргументом є те, що до складу місії ОБСЄ входять росіяни. Тому, з точки зору офіційної Москви, роль ОБСЄ має бути набагато суттєвішою. Отже, усі актори, залучені у конфлікт на Донбасі, розуміють та усвідомлюють, що ОБСЄ сьогодні володіє певним монопольним правом на миротворчу місію на Сході України. З цього і необхідно виходити українській владі під час проведення дебатів про будь-які міжнародні військові контингенти, які можуть бути введені на український Донбас.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Україна, криза: чому програють всі?

Семуель Чарап
Семуель Чарап старший політолог RAND Corporation

За три роки з моменту початку кризи в Україні загинуло більш ніж 10000 людей і це продовжує виснажувати ресурси всіх країн.  В результаті всі програють і в цьому конфлікті кожен великий актор грає гірше, ніж це було раніше і вирішення видається невловимим  як ніколи. Це не повинно бути так.

Наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії

Max Boot
Max Boot, старший аналітик з питань міжнародної безпеки, Рада з міжнародних відносин, США

 Після того, як Росія в 2014 році розпочала військову агресію проти України, виникло стійке відчуття того, що за Україною наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії.

Чи можливі санкції проти українських політиків гомофобів?

Марійе КОРНЕЛІССЕН
Марійе КОРНЕЛІССЕН, депутат Європарламенту від Нідерландів, політична група «Зелені» - Європейський вільний альянс»

Марійе КОРНЕЛІССЕН, депутат Європарламенту від Нідерландів, політична група «Зелені» - Європейський вільний альянс» про санкції проти українських політиків-гомофобів: