Клуб друзів чи недоброзичливців України?

30 Sep, 2017
Polske radio

Що частіше назва держави "Україна" звучить в міжнародному інформаційному просторі, то яснішим стає ставлення до неї різних країн світу. Опитані Польським радіо українські експерти умовно поділили їх на три категорії: клуб друзів та адвокатів України, недоброзичливці, чи вороги України та країни, що ставляться до України або нейтрально, або лише імітують свою приязнь.

 

Адвокатами України в цілому світі є, перш за все, група держав англо-саксонського світу.Київський політолог Віктор Небоженко вважає, що в нинішньому глобалізованому світі фізичні кордони між державами втратили своє первісне значення і тепер лінії з'єднання та роз'єднання країн пролягають за іншими ознаками.

– Англо-саксонський світ жодним чином не пов'язаний між собою кордонами. Ви ніколи не зможете поєднати через них Канаду, Велику Британію, Нову Зеландію і Австралію. Але саме ці країни відіграють колосальну роль не як держави, що є самі по собі, а як елементи англо-саксонського світу. Це те, що в культурологів зветься "боротьбою цивілізацій", – вважає Віктор Небоженко.

На його думку, провідну роль в цій дружній до України групі держав відіграють Сполучені Штати Америки. Американське лідерство Небоженко вважає не лише економічним, а й військовим та дипломатичним, адже саме на Вашингтон та його союзників з англо-саксонського світу покладена відповідальність за дотримання світового правопорядку та архітектури міжнародної безпеки після Другої Світової війни. Своєю чергою, голова правління Центру стратегічних досліджень Павло Жовніренко нагадав, що Америка вже багато років демонструє підтримку суверенітету та європейського вибору України, як таких, що відповідають стратегічним інтересам Вашингтона. І що непорушність цих інтересів США майже не залежить від персон, які змінюються Білому Домі.

– Зовсім недавно був кандидат в президенти США, який говорив зовсім не те, що раніше говорили останні президенти США стосовно Росії, ролі США у світі, стосовно ООН, стосовно НАТО… Але життя, Конституція США і Кремль швидко поставили його на місце, на розуміння дійсного стану речей.

– Саме Росія стала головним викликом для англо-саксонського світу на чолі зі США, коли стала впроваджувати імперську агресивну політику і вчинила акт агресії проти України, - вважає Павло Жовніренко. Він сказав, що саме ця поведінка Москви стала причиною ще більшої уваги до України та нещадної критики і тиску на Росію лідерів США, Великої Британії та їхніх стратегічних союзників у світі. А для України Росія стала не просто недружньою країною, а відвертим і непримиренним ворогом, вважає політолог.

– Росія ворог не тому, що ми її визначили ворогом. Росія визначила нас ворогом. Росія проти нас воює.

Небезпеку, що виходить від Москви, відчувають не лише ті, хто слідкує за світовим порядком, а й перш за все, сусідні з Росією держави, які раніше були частиною Російської імперії та вимушеними сателітами Радянського Союзу і остаточно відновили свою незалежність лише кілька десятиліть тому. До цієї групи держав Жовніренко відносить в першу чергу країни Прибалтики та Польщу. Вони, на думку експерта, є найбільшими та природніми друзями та адвокатами України, бо український суверенітет та незалежність є запорукою збереження їхньої незалежності та їхнього суверенітету.

– Даля Грібаускайте виступає на захист України не тому, що вона патріотка України, а тому, що патріотка Литви і вона розуміє, що без незалежної України Литві навряд чи можна блуде втриматись незалежною. Були навіть моменти коли президент Польщі, я пам'ятаю, за часів Кучми, виступав більшим адвокатом України, ніж сам президент України.

Павло Жовніренко вважає, що нинішні польсько-українські суперечки щодо деяких сторінок спільної історії є не більше, ніж епізодом у стосунках двох держав, який жодним чином не впливає на стратегічні інтереси, що об'єднують Варшаву і Київ. А всі решта країн світу також не можуть бути ворогами України і серед них є лише залежні від Москви ситуативні недоброзичливці. Натомість старший аналітик Української ради міжнародних відносин Володимир Денисюк назвав кілька таких країн, які на його думку, сьогодні складають пул недружніх до України держав. Але аналітик згоден із тим, що стратегічних ворогів серед них нема.

– До відвертих супротивників можна віднести Корейську народну демократичну республіку, невеликі країни Африки і деякі держави колишнього Радянського Союзу. Хоча їх називати відвертими ворогами України не варто. Якщо взяти ту ж саму Білорусь чи Вірменію, які голосували проти резолюції ООН на захист територіальної цілісності України, то вони насправді перебувають під величезним політичним та економічним тиском Росії. Народи цих країн ми не можемо назвати ворогами, бо вони в такій же ситуації, в якій була колись сама Україна.

Володимир Денисюк відніс до стратегічних друзів України і держави Європейського Союзу. АлеВіктор Небоженко вбачає серед них групу країн, що лише видають себе за друзів, а насправді прагматично користають зі складної ситуації України.

– Це, перш за все, Іспанія, Греція, Португалія. Я маю на увазі ті країни, що користають з дешевої робочої сили, з нелегальної української трудової міграції. Ці країни зацікавлені, щоби до них їхали білі українці, а не мешканці збанкрутілих країн Африки і Азії, – сказав Небоженко.

Але в Європі є й інші держави, які традиційно люб'язні з Росією і не дуже налаштовані на допомогу Україні у відстоюванні її суверенітету, вважає Володимир Денисюк.

– Сербія обрала європейський вектор розвитку, але там дуже сильний вплив путінської Росії. Такі речі, як робить Сербія, або такі дії, які ми бачимо з боку Угорщини досить неприємні для міждержавних відносин. Але коли стосується загальних дій Євросоюзу, ці країни вимушені діяти так, як це потрібно для Євросоюзу.

Попри принцип ухвалення всіх рішень консенсусом, як переконаний Володимир Данилюк, Євросоюз залишається партнером і адвокатом України завдяки перш за все Німеччині.

Саме ця перша економіка на континенті і головний двигун цілого Євросоюзу, на думку експерта, стали запорукою підтримки офіційним Брюсселем боротьби України за свою незалежність від Росії. І тут, як вважає аналітик, провідну роль відіграла незаперечна лідерка Німеччини останніх років, канцлерка ФРН Ангела Меркель.

– Без Ангели Меркель невідомо куди би взагалі рухалася ситуація між Україною та Росією і які би процеси пішли в Європі. Німеччина цементує ситуацію і загальна позиція Євросоюзу до України досить позитивна.

Останніми роками щораз частіше звучать прогнози експертів і деяких державних діячів про згуртування держав Центральної та Східної Європи у такий собі Балто-Чорноморський союз, який має відігравати роль буферної зони безпеки між Західною Європою і нестабільною Росією. Конфігурація цього утворення називається по-різному – від відновлення союзу держав, що колись складали Велике Князівство Литовське – країни Прибалтики, Польща, Білорусь та Україна, до спілки країн Тримор'я, до якої зараховують ще й членів НАТО – Швецію, Норвегію, Туреччину, а також країни Адріатичного узбережжя, Румунію та Болгарію. Природнім лідером такого союзу може стати тільки Україна, вважає Віктор Небоженко.

– Не тому, що ми більші, а тому, що ми воюємо, а інші будуть тільки підносити снаряди. Країна, що платить кров'ю за безпеку Європи природньо має вважатися більш важливою, ніж будь-яка інші держава, навіть якщо вона є більш розвиненою в економічному чи культурному сенсі, – стверджує Віктор Небоженко.

Натомість Павло Жовніренко вважає, що лідером стає не той, хто просто воює, а той, хто перемагає. І що незалежно від завершення російсько-української війни, Польща вже утвердилася, як регіональний лідер, який став хабом для розгортання на східному кордоні Євросоюзу сил НАТО та американських стратегічних озброєнь. Водночас, всі опитані експерти єдині в тому, що зона безпеки між Євросоюзом і Росією буде створена, але це забере багато часу, і проблем лідерства буде найменшою під час згуртування цих країн.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Українська армія переможе

Марк Хертлін, (Mark Hertling)
Марк Хертлін, (Mark Hertling) генерал-лейтенант, колишній командувач Збройних сил США в Європі

Протягом своєї військової кар’єри я бачив українських військових у різних ситуаціях. Я бачив їх під час участі у миротворчих операціях на Балканах.

Blake Clayton Старший радник з питань енергетики Ради зовнішніх зносин, м. Нью-Йорк

Blake Clayton
Blake Clayton Старший радник з питань енергетики Ради зовнішніх зносин, м. Нью-Йорк

Продовження погіршення ситуації в Лівії, Єгипті та інших країнах Північної Африки та Близького Сходу суттєво впливають на формування світових цін на енергоносії, у першу чергу - нафти. Я вважаю, що сьогодні США недостатньо працюють над збільшенням стратегічних обсягів нафти.

Чи відходить Україна «на другий план»?

Джеймс Девіс
Джеймс Девіс Професор-міжнародник із Університету Санкт-Галлена

На нещодавній Мюнхенській конференції з безпеки "українське питання" опинилося в "другому ешелоні" проблем - головними темами все ж стали нова політика США за президента Трампа та міжнародний тероризм.