Новий президент ПАРЄ - за повернення Росії до асамблеї
Новий очільник ПАРЄ соціаліст Мікеле Ніколетті готовий змінювати регламент асамблеї, щоб повернути делегацію Росії, і вважає неприйнятними "сірі зони" у сфері захисту прав людини на карті Європи.
Мікеле Ніколетті - новий президент ПАРЄ
У перший день зимової сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), яка відкрилася 22 січня у Страсбурзі, депутати обрали на посаду президента асамблеї 61-річного італійця Мікеле Ніколетті. Він очолюватиме ПАРЄ до 2020 року.
Голосування за кандидатуру Ніколетті, який є главою політичної групи соціалістів, по суті мало формальний характер. Оскільки, за джентльменською угодою, яка існує між політичними групами у ПАРЄ, нинішній президент мав бути обраний саме з лав соціалістів, де інших серйозних суперників у боротьбі за цю посаду він не мав.
Мікеле Ніколетті замінив у кріслі президента ПАРЄ іспанця Педро Аграмунта, який пішов зі своєї посади з гучним скандалом. Аграмунт був вимушений написати заяву про дострокову відставкупісля того, як асамблея обурилася його візитом до Сирії, куди він вирушив наприкінці березня 2017 року на літаку російського міністерства оборони у супроводі депутатів Держдуми РФ, не маючи на цей візит мандату ПАРЄ.
У своїй інавгураційній промові Ніколетті заявив, що для того, щоб Рада Європи (РЄ) могла боротися з усіма сучасними викликами на європейському континенті, необхідно забезпечити повноцінну роботу делегацій всіх країн-членів ПАРЄ. Новий президент також висловив жаль, що російський парламент не делегував на сесійні засідання 2018 року своїх представників. Ніколетті наголосив, що одним з пріоритетних напрямків діяльності ПАРЄ повинно стати викривання фактів порушення прав людини "у будь-якому куточку нашого континенту будь-якою владою, і тут не може лишатися жодних "сірих зон".
План з повернення Росії
Професор політичної філософії університету італійського міста Тренто Мікеле Ніколетті за чотири роки роботи в асамблеї встиг здобути собі бездоганну репутацію та повагу колег не лише зі своєї політичної групи. В асамблеї він відомий як блискучий оратор і принциповий політик, який вміє дослухатися до думки опонентів. Ніколетті доволі обережний у спілкуванні з журналістами, проте умисно такого спілкування не уникає.
Ніколетті очолив ПАРЄ у складний період - через розкол щодо позиції відносно повернення російської делегації, яка була позбавлена права голосу в ПАРЄ у 2014 році через анексію Росією українського Криму. Відтоді санкції кілька разів подовжувалися, оскільки Росія не виконала жодну з вимог кількох резолюцій щодо українського питання. Делегація Держдуми на знак протесту вирішила участі у сесіях ПАРЄ не брати.
Рух за повернення росіян до ПАРЄ почав ще Педро Аграмунт, наполягаючи на необхідності діалогу і пропонуючи змінити регламент сесії, щоб унеможливити повторне запровадження санкцій щодо російської делегації. Однак заклики Аграмунта змінити регламент асамблеї "під Росію" викликали різке несприйняття й обурення у більшості депутатів.
Мікеле Ніколетті також є прихильником ідеї діалогу з Росією, але його кроки в цьому напрямку є більш дипломатичними, ніж у його попередника. На жовтневій сесії ПАРЄ він став автором резолюції, у якій наголошується, що Росія впродовж останніх трьох років не присутня в ПАРЄ, проте продовжує працювати в Комітеті міністрів Ради Європи. У резолюції пропонується усунути цю невідповідність, "синхронізувавши" діяльність органів Ради Європи.
Неупередженість і вимогливість
"З цієї резолюції Ніколетті може початися поступове повернення Росії в ПАРЄ", - вважає старший аналітик групи Geostrategy Сергій Даниленко. Він стверджує, що до думки Ніколетті депутати ПАРЄ дослухатимуться, оскільки "Ніколетті важко запідозрити у якихось меркантильних інтересах щодо Росії, як це було з Педро Аграмунтом".
"Новий президент асамблеї щиро вірить, що Росії потрібен діалог, для чого треба робити їй кроки назустріч. Це відповідає його партійним та людським переконанням", - каже Даниленко. Проте він припускає, що "Ніколетті може швидко змінити свою думку, якщо Москва не показуватиме хоч якихось ознак доброї волі і готовності йти на поступки у принципових питаннях".
Щодо України, то новий президент ПАРЄ непогано обізнаний із внутрішньополітичною ситуацією в країні не лише завдяки спілкуванню з членами української делегації у Страсбурзі. Ніколетті відвідував Україну два роки тому в рамках підготовки своєї доповіді про боротьбу з корупцією в Європі. В інтерв'ю DW після візиту в Україну Ніколетті хвалив Київ за волю до боротьби з корупцією і прогресивне антикорупційне законодавство і закликав "незалежні антикорупційні органи в Україні почати практичну оцінку і розслідування тих справ, які мають найбільший розголос у суспільстві, щоб продемонструвати громадянам, що вони ефективно працюють".
"Українській владі варто готуватися до того, що Ніколетті буде до неї доволі вимогливим, але справедливим", - прогнозує експерт Ради із зовнішніх відносин Володимир Денисюк. На його думку, новий очільник ПАРЄ "прискіпливо стежитиме за тим, щоб Україна виконувала всі рекомендації, викладені у резолюціях ПАРЄ".
Ми повинні подвоїти нашу підтримку для України
Джин Шахін сенатор США від Нью-Гемпширу
Я вважаю, що ця стратегія повинна мати принаймні чотири компоненти: введення більш жорстких санкцій, зміцнення НАТО і наших союзників, демонструючи сильну підтримку для України, і протидія російській пропаганді.
Путін висуває вимоги, які, як він знає, ніколи не будуть виконані
Норберт Реттген
Путін висуває вимоги до НАТО, які, як він знає, ніколи не будуть виконані. Чому? Він доручив Лаврову пояснити, що Польща, країни Балтії та Україна є «осиротілими територіями», націленими на НАТО. Чому?
Про окремі аспекти питань європейської безпеки
Іво ДААЛДЕР (Ivo Daalder), Постійний представник США при НАТО
Розміщення в Європі елементів системи протиракетної оборони