Наслідки закриття атомних електростанцій в Німеччині

17 Jun, 2011 | |

Подія: 30 травня 2011 року Уряд Німеччини оголосив про рішення закрити до 2022 року усі 17 ядерних ректорів, які сьогодні виробляють у ФРН близько 23% електроенергії. Трагічні події на японській атомній електростанції Фукусіма-1, масові акції протесту у німецьких містах, а також поразка коаліції ХДС та Вільних демократів на останніх виборах у південно-західних землях ФРН переконали Федерального канцлера Ангелу Меркель переглянути своє ставлення до атомної енергетики. Партія зелених отримала на цих виборах перемогу, вдало скориставшись антиурядовими соціальними настроями після аварії на Фукусіма-1. Травнева ініціатива А.Меркель кардинально міняє політику німецького уряду у ядерній сфері, оскільки суперечить рішенню від 2010 року продовжити термін експлуатації німецьких ядерних енергоблоків до 2032 року.

 Аналіз ситуації: на сьогодні в Європі працює 143 ядерних реактори, основна кількість яких знаходиться у Франції (19 атомних електростанцій), Німеччині (12 атомних електростанцій), Великій Британії (9 атомних електростанцій), Швейцарії (4 атомні електростанції).

Атомні електростанції залишаються одними з найбільш дешевих та доступних в Європі джерел отримання електроенергії. Німеччина не є виключенням.

У 2010 році ВВП Німеччини становив 3,306 трлн. дол. США, при цьому на виробничий сектор припадало близько 28% від загально німецького ВВП, на сільське господарство – 0,8%, а сферу послуг – 71,3%.

Потужна німецька промисловість вимагає споживання значних обсягів електроенергії.

На сьогодні атомна енергія в Німеччині є однією з найбільш дешевих – один кіловат коштує 2,65 євроцента, вугільна – 3,35 євроцента, газова – 4,9 євроцента, вітряна – 9 євроцентів.

Розвиток та використання ядерної енергетики, окрім фінансової вигоди, дозволяв до останнього часу зменшувати залежність Німеччини від природного газу, який імпортуються на німецький ринок з Росії – близько 40% імпорту, Норвегії – близько 26% імпорту, Нідерландів – близько 23% імпорту та інших країн – близько 12%.

У газовому секторі Німеччини зареєстровано близько 750 незалежних операторів, на яких працює 34 тисячі найманих працівників.

 Що отримає і що втратить Німеччина?

 Надбання.

Ангела Меркель рішенням про відмову від використання АЕС створила політичний плацдарм для виправлення електоральних настроїв по відношенню до її партії - Християнсько-демократичного союзу, яка під час наступних виборів у Буденстаг у 2013 році має намір отримати реванш у Партії зелених.

Не виключено, що до 2022 року невдоволення громадян Німеччини зростанням цін на продукти та комунальні послуги може бути більше, ніж від теоретичної небезпеки, яку несе у собі атомна енергетика. І тоді виникнуть формальні підстави для перегляду ядерної політики Німеччини. Виграють від цього ХДС, а програють зелені.

А.Меркель необхідно, щоб Росія добудувала «Північний потік». Німеччина потребує цей проект, оскільки він дозволяє їй бути важливим постачальником російського газу у регіоні Центральної та Північної Європи. Своїм рішення Федеральний канцлер  фактично надала додаткову політичну підтримку Газпрому, який прагне диверсифікувати маршрути газопостачання на європейський ринок. Не виключено, що після запуску «Північного потоку» рішення про відмову Німеччини від атомної електроенергії може бути переглянуто.

Інші країни Європи, залежні від російського газу, активізують роботу з диверсифікації джерел енергопостачання. Зокрема, сусідня Польща прискорить роботи з видобутку на своїй території сланцевого газу. Тема залучення американських компаній до розробки та видобутку сланцевого газу обговорювалася під час візиту Президента США Барака Обами до Польщі 28 травня 2011 року.

Буде надано поштовх для більш активного впровадження новітніх енергозберігаючих технологій.

 Втрати.

Рішення А.Меркель збільшило психологічну залежність Німеччини від «Газпрому», внаслідок чого російська компанія отримала додаткові важелі впливу на європейські економічні та військово-політичні процеси.

Відмова від атомної енергетики спричинить попит на природній газ, який Росія планує постачати на німецький та європейський ринки новими транспортними коридорами – «Північними потоком» та «Південним потоком».  Відповідно підвищений попит на газ призведе до його подорожчання для європейських споживачів.

Країни ЄС, залежні від російського газу, продовжуватимуть стримано ставитися до трансатлантичної політики США на європейському континенті.


Висновки: внаслідок прийняття рішення про виведення з експлуатації до 2022 року 17 ядерних ректорів буде:

а) запущено так званий «захисний механізм», принцип дії якого полягає у активізації пошуку альтернативних джерел електроенергії та шляхів її постачання, посилиться розвиток енергозберігаючих технологій, що у сукупності не дозволить «Газпрому» суттєво збільшити обсяги продажу газу на ринку Європи;  

б) у короткостроковій перспективі можуть зрости ціни на газ;

в) існує ймовірність того, що Німеччина буде отримувати електроенергію з російської атомної електростанції, яка будується у Калінінградській області. Запуск першого енергоблоку заплановано на 2016 рік;

г) не виключається, що рішення про А.Меркель може бути переглянуто у середньостроковій перспективі 5 – 7 років;

ж) для компанії «Нафтогаз України», у світлі активного просування російських проектів з транзиту енергоносіїв територією України, буде важче вести переговори

17.06.2011

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Чи можливі санкції проти українських політиків гомофобів?

Марійе КОРНЕЛІССЕН
Марійе КОРНЕЛІССЕН, депутат Європарламенту від Нідерландів, політична група «Зелені» - Європейський вільний альянс»

Марійе КОРНЕЛІССЕН, депутат Європарламенту від Нідерландів, політична група «Зелені» - Європейський вільний альянс» про санкції проти українських політиків-гомофобів:

Україна повинна швидше здійснювати реформи

Ольга ОЛІКЕР
Ольга ОЛІКЕР (Olga Oliker), старший аналітик Центру стратегічних та міжнародних досліджень (Center for Strategic and International Studies)
Профессор

Віце-президент США Джо Байден під час свого останнього візиту в Україну оголосив про наміри США виділити Україні додатково 120 млн. дол. допомоги на проведення економічних реформ та боротьбу із корупцією.

Про підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом

Йоханнес Корнеліс ван Баален
Йоханнес Корнеліс ван Баален, депутат Європарламенту від Нідерландів, політична група «Альянс лібералів та демократів за Європу»

Ми вважаємо, що для України життєво необхідно мати демократичне виборче право, оскільки Угода про асоціацію – це більше, ніж просто вільна торгівля. Вона закладає наші структурні відносини, тому виборче право, яке відповідає європейським стандартам, – життєво важливе.