КВАРТАЛЬНИЙ ПРОГНОЗ: що чекає на Україну в третьому кварталі 2012 року?

Експерти групи глобальної розвідки Geostrategy розглядають третій квартал 2012 року як період, який містить низку прихованих викликів та загроз. У прогнозі, який група робила на другий квартал поточного року, загалом були передбачені основні тенденції та міжнародні події.

ДИВ. Квартальний прогноз: що чекає на Україну в другому кварталі 2012 року

У третьому кварталі кілька нових принципово важливих речей – проведення в Україні у жовтні парламентських виборів, розвиток кризових явищ Єврозони та врегулювання внутрішньополітичного конфлікту в Сирії – матимуть найбільший вплив на розвиток загальнополітичної ситуації в Європі.

Почнемо з розгляду першого фактора – розвитку політичних процесів в Україні та країнах Співдружності Незалежних Держав.

Україна та країни колишнього СРСР

Україна

Група глобальної розвідки Geostrategy очікує значну активізацію політики країн Європейського Союзу та США щодо України, для якої третій квартал є ключовим у контексті

а) підготовки до проведення у жовтні 2012 року парламентських виборів,

б) вирішення справ колишніх урядовців, які перебувають у місцях позбавлення волі та

в) продовження переговорів з Росією щодо перегляду існуючих газових контрактів.

Європейський Союз, США, Рада Європи та ОБСЄ – усі ці актори будуть протягом третього кварталу прискіпливо спостерігати за підготовкою до проведення парламентських виборів в Україні. Від партнерських джерел групи Geostrategy відомо про те, що Європа та США виробили щодо українських парламентських виборів наступну позицію:

«Юлія Тимошенко та Юрій Луценко повинні за будь-яких обставин не перебувати у в’язниці під час проведення парламентських виборів. Вони можуть перебувати у лікарні, у тому числі за кордоном, але не у в’язниці. Якщо ці два українських політика перебуватимуть за гратами на момент проведення виборів – їх результати, навіть якщо вони будуть проведені у відповідності до демократичних стандартів, будуть визнані Заходом недійсними».

Така позиція Заходу буде підштовхувати українське керівництво до пошуку нових шляхів вирішення проблем з українськими VIP-в’язнями. Виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Луценко проти України», винесене у липні 2012 року, може стати першим порятунком для української влади, яка через порушення справ проти колишніх урядовців власними руками загнала себе у міжнародну ізоляцію.

28 серпня 2012 року Європейський суд з прав людини буде розглядати справу «Тимошенко проти України», якій надано статус пріоритетної. Існує велика ймовірність того, що рішення ЄСПЛ буде схожим за змістом із рішенням «Луценко проти України». Зокрема, у цьому рішенні, ймовірно, буде визнано переслідування екс-Прем’єр-міністра за політичними мотивами. Україна як член Ради Європи буде змушена протягом трьох місяців з моменту винесенні рішення суду оскаржити, а в разі відмови, виконати його. Це може стати для Києва другим після справи «Луценко проти України» шансом вийти із затяжної міжнародної кризи, при цьому публічне обличчя Президента Віктора Януковича може бути частково збережено.

Питання перегляду газових контрактів між Україною та Росію також навряд чи буде вирішено протягом третього кварталу поточного року. Вочевидь, у зимовий період Україна знову увійде із газовими контрактами, підписаними ще у 2009 році. Єдиним шансом для України зменшити газову залежність від Росії залишається робота над пошуком альтернативних джерел газу (видобуток сланцевого газу та обговорення питання про прийняття зрідженого газу).

У вересні 2012 року Президент України спробує використати початок роботи 67-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку як привід для здійснення робочого візиту до США, у рамках якого Міністр закордонних справ України Костянтин ГРИЩЕНКО та Радник Президента України Андрій ГОНЧАРУК пропонуватимуть Віктору ЯНУКОВИЧУ широку програму міжнародних двосторонніх зустрічей. Їх результативність напряму залежатиме від внутрішньополітичних процесів в Україні, зокрема від прогресу, досягнутого Києвом на шляху вирішення долі ув’язнених колишніх членів українського Уряду.

Інші держави

У третьому кварталі 2012 року група глобальної розвідки Geostrategy передбачає активізацію Росії в Балтійському регіоні за двома напрямками – енергетичному та безпековому. Країни Балтії продовжують наполегливу роботу, спрямовану на забезпечення диверсифікації постачання енергоносіїв, у першу чергу – зменшити залежність від російських енергоресурсів. Естонія та Латвія вже реалізували положення Третього енергетичного пакету ЄС, який вимагає, щоб продаж, транспортування та видобуток природного газу здійснювали окремі компанії, а не були монополізовані однією. Практична імплементація Третього енергетичного пакету ЄС поступово стає дієвим інструментом підриву газового домінування Газпрому на іноземних ринках.

Підписана у липні цього року між Росією (Газпром Експорт) та Німеччиною (E.ON) газова угода сприятиме продовженню зміцнення політичних відносин між цими країнами (росіяни пішли для німецької сторони на суттєві поступки щодо ціни на газ). Ймовірно, що інші країни Центральної Європи, у першу чергу Польща, будуть наполягати на перегляді існуючих з Росією газових контрактів за німецькою формулою. Результати цих переговорів допоможуть зрозуміти, наскільки сильними та дієвими є наявні у Газпрому інструменти впливу на позиції Центральноєвропейських держав.

Центральна Азія залишатиметься у полі уваги світової політики. Існує велика ймовірність того, що протестні настрої в Казахстані будуть у третьому кварталі посилюватися. Зростатиме також внутрішня напруга у Таджикистані, який, за прогнозами групи глобальної розвідки Geostrategy, починає поступово перетворюватися на нову гарячу точку в регіоні.

ДИВ. Таджикистан перетворюється на нову гарячу точку.

У третьому кварталі Росія також буде посилювати політичний тиск на Узбекистан, який у липні цього року оголосив про призупинення своєї участі в Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), висловивши тим самим наміри розвивати більш тісну співпрацю зі США. З метою утримання Узбекистану у сфері російського впливу Москва значно активізує політичну співпрацю з Киргизстаном та Таджикистаном, сигналізуючи тим самим своє бажання повернути Узбекистан назад в ОДКБ.

У третьому кварталі також зростатиме напруга у відносинах між Вірменію та Азербайджаном. Цьому сприятиме реалізація намірів Росії збільшити військову присутність у Вірменії, а також зміцнення співпраці у безпековій сфері між Азербайджаном та Ізраїлем. Ймовірно, що міжнародна критика щодо Азербайджану з боку таких організацій як Рада Європи буде посилюватися, оскільки, на думку Страсбургу, демократичні процеси в Азербайджані деградують.

Європейський Союз

Сьогодні стабілізація фінансово-економічної ситуації в Європі значною мірою залежить від розвитку діалогу між Францією та Німеччиною.

У третьому кварталі новообраний Президент Франції Франсуа Оллан буде змушений багато уваги приділяти розвитку політичного діалогу з Німеччиною. Франція поки що не наблизилася до критичної межі національної економічної кризи: рівень безробіття є найнижчим серед країн Єврозони, а перезавантажена французька політична система поки що здатна тримати під контролем соціальні протестні настрої. Німеччина у третьому кварталі так само буде продовжувати утримувати процеси в Єврозоні під контролем, оскільки його втрата може призвести до неконтрольованих процесів щодо розпаду зони Євро. Канцлер Німеччини Ангела МЕРКЕЛЬ буде продовжувати перебувати під суттєвим внутрішнім політичним тиском опозиції, що негативним чином позначиться на її рейтингу під час проведення у 2013 року виборів до Бундестагу.

Можливо, на перший погляд це виглядатиме дивно, але кризові процеси в Європі можуть опосередковано сприяти більшій політичній інтеграції всередині Євросоюзу. Такі країни ЄС як Польща, Чехія, Словаччина та Румунія будуть закликати до більш тісної інтеграції, переслідуючи насправді кілька важливих для себе цілей. Зокрема забезпечити умови для подальшого отримання фінансової допомоги Євросоюзу для реалізації інфраструктурних проектів та демонстрації свої важливості для подальшого успішного розвитку ЄС.

У той же час ймовірно, що більш стабільні Західноєвропейські держави будуть використовувати третій квартал для того, щоб посилити тиск на Центральні банки нових Східноєвропейських країн-членів ЄС з метою проведення більш узгодженої та жорсткої загальноєвропейської монетарної політики. Групі відомо про те, що відповідні пропозиції готуються до розгляду на саміт ЄС, який пройде у жовтні 2012 року.

За прогнозами групи глобальної розвідки Geostrategy, у третьому кварталі Іспанія завершить переговори щодо отримання пакету фінансової допомоги від ЄС, однак гроші поступлять до банківського сектору Іспанії, ймовірно, лише у четвертому кварталі поточного року.

Експерти групи також вважають, що у третьому кварталі Греція навряд чи залишить Єврозону, отримавши від Євросоюзу увесь необхідний пакет фінансової допомоги. Протягом зазначеного періоду новому уряду Греції навряд чи вдасться переломити негативні фінансові тенденції, однак жодних різко негативних подій у цій країні також очікувати не варто.

Різке скорочення потоку туристів на літні курорти Євросоюзу (Греція, Іспанія, Італія, Португалія), яке спостерігається у цьогорічному літньому сезоні, заважатиме пожвавленню економічних процесів у цих державах.

Близький Схід

У третьому кварталі продовжуватиме залишатися напруга у відносинах між США та Іраном. Погрози Ірану закрити протоку Ормуз у районі Перської затоки, через яку на світовий ринок потрапляє завдяки танкерному флоту близько 40% нафти, додатково напружуватимуть і без того складні відносини між Тегераном та Вашингтоном. За оцінками експертів групи глобальної розвідки Geostrategy, малоймовірним є підписання вищим керівником Ірану аятолою Хаменеї відповідного указу. Хоча Парламент Ірану, ймовірно, ухвалить таке рішення. У третьому кварталі будуть продовжуватися проведення таємних переговорів між США та Іраном, спрямованих на вирішення «іранського ядерного питання» виключно мирним шляхом. З урахуванням проведення в США у четвертому кварталі президентських виборів, навряд чи варто очікувати до кінця вересня 2012 року якихось різких рухів у відносинах між двома зазначеними країнами.

Вирішення кризової ситуації в Сирії, за яку в жорстку боротьбу вступили США та Іран (Тегеран у цій боротьбі підтримують Росія та Китай), продовжить залишатися у третьому кварталі одним з найбільш нагальних у регіоні Близького Сходу. Москва і Тегеран, маючи найбільш потужні агентурні мережі на території Сирії, будуть робити усе можливе для збереження режиму Башара Ассада, при цьому паралельно працюючи над пошуком нової кандидатури на посаду Президента Сирії. Очевидно, ми побачимо активізацію участі так званих сирійських повстанських сил у міжнародних заходах, покликаних вирішити сирійську військово-політичну кризу. Ці сили будуть продовжувати шукати підтримку ззовні – політичну, військову та фінансово-економічну, пропонуючи власні сценарії розвитку країни після Ассада. Варто очікувати великих фінансових вливань на рахунки повстанських сил Сирії, які нададуть Туреччина та окремі країни Перської затоки. Група глобальної розвідки Geostrategy при цьому вважає малоймовірним залучення у третьому кварталі сил НАТО до розв’язання політичної кризи в Сирії.

По мірі зростання напруги між правлячими режимами в Туреччині та Сирії (Анкара виступає категорично проти підтримки режиму президента Башара Ассада), Сирія та Іран можуть збільшити військову активність курдів на території Туреччини, що призведе до збільшення тиску Туреччини на керівництво НАТО з метою втручання у внутрішні процеси в Сирії.