Україна опинилася на межі виключення з міжнародних організацій

17 Jan, 2014 | |

Ухвалення 16 січня 2014 року Верховною Радою України законодавчих актів, які суттєво обмежують права і свободи українських громадян, ускладнить діяльність України в низці міжнародних організацій, зокрема в Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), Раді Європи (РЄ) та Організації Об’єднаних Націй. Під удар також ставиться діяльність представництва України при Європейському Союзі в Брюсселі. Природна таких ускладнень очевидна: мета діяльності усіх трьох міжнародних організацій – захист прав людини.

Відповідно, придушення таких прав призводить до тиску на країну-члена, застосування до неї процедури моніторингових механізмів, а в разі відмови країни-члена виконувати взяті під час вступу до ОБСЄ, РЄ та ООН зобов’язання – до призупинення членства або навіть до виключення з цих організацій.

За оцінками аналітиків групи глобальної розвідки Geostrategy, ухвалені законодавчі ініціативи, у разі їх підписання президентом Віктором ЯНУКОВИЧЕМ, матимуть для України наступні коротко- та середньострокові міжнародні наслідки:

 

близька перспектива – 3 місяці

1. Українська тема буде активно обговорюватися на більшості міжнародних форумів та заходів, які проводитимуться у першому кварталі 2014 року за участю українських представників. Міжнародні партнери, у першу чергу – країни Європейського Союзу, США та Канада – будуть пропонувати вписувати у підсумкові документи міжнародних форумів жорсткі формулювання про згортання демократичних процесів в Україні.

2. Використовуючи такі жорсткі формулювання в офіційних документах, ОБСЄ, РЄ та ООН будуть наполягати на запровадженні щодо України додаткових моніторингових процедур, існуючих в рамках цих організацій. Або ж посилення існуючих моніторингових процедур, які існують, наприклад, в Раді Європи. А це на практиці означає, що у Відні, Нью-Йорку, Женеві та Страсбурзі практично на щотижневій основі українським представникам доведеться не лише вислуховувати критичні зауваження від десятків іноземних держав. Вони також будуть змушені пояснювати причини згортання демократичних процесів в Україні. Наслідок такого моніторингу стане різке погіршення міжнародного іміджу України, зведення до мінімуму офіційних контактів Києві з країнами Заходу, зникнення підстав для залучення Західних коштів для проведення внутрішніх реформ в Україні. Інвестиційна привабливість продовжуватиме погіршуватися.

3. Під час сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи, запланованої на кінець січня 2014 року, вочевидь, на порядок денний буде поставлення питання про розгляд внутрішньополітичної ситуації в Україні. У результаті в документах ПА РЄ можуть з’явитися натяки на санкції.

4. Питання про події в Україні може бути порушено у рамках проведення наприкінці січня у Відні першої підготовчої зустрічі у рамках підготовки до 22-го Форуму ОБСЄ з питань економіки та навколишнього середовища.

5. В ООН у рамках засідань низки робочих органів делегація ЄС, окремі країни-члени Євросоюзу, а також США можуть вказати Україні на неприпустимість згортання демократичних процесів, пов’язаних з ущемленням прав людини.

6. Більшість дипломатичних установ України в країнах-членах Євросоюзу опиняться під серйозним політичним тиском з боку національних урядів. Це станеться не лише завдяки ухваленню вищевказаних законів, але й через те, що Україна після зриву підписання Угоди про асоціацію проявила себе як ненадійний партнер, залежний від Росії.

 

середня перспектива – до кінця 2014 року

1. Увесь накопичений за перший квартал міжнародний негатив почне трансформовуватися в конкретні міжнародні складнощі для офіційного Києва. Міністр закордонних справ України Леонід КОЖАРА стане повністю невиїздним до Європи та Північної Америки. Вже сьогодні його спілкування з міжнародними партнерами звелося до обговорення міжнародних питань з Послами іноземних держав, акредитованих в Україні. Це – серйозна негативна тенденція, яка відповідає міжнародній практиці країн із диктаторськими режимами. Автоматично така ситуація позначиться на президентові Вікторі ЯНУКОВИЧІ, який буде змушений освоювати Туреччину, Ізраїль, окремі країни Близького Сходу, можливо – Африки (Україна може здійснити в 2014 року «африканський прорив»). На цьому фоні обговорення з Європою, США і Канадою серйозних економічних проектів зведеться до мінімуму, що, вочевидь, призведе до початку скорочення торгівлі та зменшення обсягів продажу українських товарів на ці ринки. Росія навряд чи буде компенсовувати українським виробникам поступову втрату європейського та американського ринків, внаслідок чого посиляться протестні настрої у бізнес-середовищі України.

2. Увага до України Європейського суду з прав людини різко підвищиться. Не виключено, що друге рішення суду у справі Юлії ТИМОШЕНКО буде прийнято швидко (наприклад, у березні – квітні 2014 року), у ньому може міститися вимога про її звільнення. Також більш жорсткими стануть рішення Європейського суду по тисячам інших позовів українських громадян, які вже знаходяться на розгляді суду. Очікується, що маса скарг по новим справам (Тетяна Чорновіл, Юрій Луценко та інші), пов’язаним із актами насилля в Україні у грудні 2013 року та січні 2014 року, надійдуть на розгляд Європейського суду. Таким чином Україна ризикує стати лідером по кількості поданих до Європейського суду позовів, що автоматично знизить її міжнародні демократичні рейтинги.

3. Київ може очікувати поступове згортання проектів та програм, які фінансуються Європейським Союзом, США та Канадою через Міністерство закордонних справ України та інші державні установи. Це обмежить доступ України до важливих фінансових ресурсів Заходу, які десятками років спрямовувалися на внутрішні реформи.

 

Як наслідок, накопичений протягом року негатив може призвести до того, що в міжнародних організаціях, де Україна є постійним членом, визріють настрої про ухваленні рішень про призупинку її членства у цих організаціях. А це - прямий шлях до міжнародної ізоляції, погіршення внутрішньо економічної ситуації в Україні, виникнення хаосу в близькому оточенні президента України та різкою поляризації суспільства.

Така міжнародна ситуація робить результати проведення в 2015 році президентських виборів важкопрогнозованими.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Українська армія переможе

Марк Хертлін, (Mark Hertling)
Марк Хертлін, (Mark Hertling) генерал-лейтенант, колишній командувач Збройних сил США в Європі

Протягом своєї військової кар’єри я бачив українських військових у різних ситуаціях. Я бачив їх під час участі у миротворчих операціях на Балканах.

Наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії

Max Boot
Max Boot, старший аналітик з питань міжнародної безпеки, Рада з міжнародних відносин, США

 Після того, як Росія в 2014 році розпочала військову агресію проти України, виникло стійке відчуття того, що за Україною наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії.

2013 рік – найбільш складний для Ірану

Аліреза Надер (Alireza Nader)
Аліреза Надер (Alireza Nader), старший аналітик корпорації RAND

Аліреза Надер (Alireza Nader), старший аналітик корпорації RAND