Хто в Адміністрації Барака Обами визначає політику щодо України

Зовнішню політику в адміністрації Президента США Б.Обами визначають три зовнішньополітичні групи.

 

 

1. Група наближених до Президента США Б.Обами осіб, які впливають на прийняття рішень з питань зовнішньої політики, складається з:

Сюзан Елізабет Райс (Susan Elizabeth Rice), Посол США при Організації Об’єднаних Націй, колишній помічник Державного Секретаря М.Олбрайт з питань Африки. У своїй професійній діяльності спеціалізується на проблемах країн Африки, оцінює їх як найбільш пріоритетні і тому вважається одним з головних радників Президента США з африканської тематики.

Рем Емануель (Rahm Emanuel), керівник офісу Президента США, перебуває у близьких стосунках до Дейвіда Аксельрода (David Axelrod), головного стратега передвиборчої президентської кампанії Барака Обами; член низки радикальних американських єврейських організацій. Р.Емануельрозглядає Іран як найважливіший пріоритет у системі зовнішньополітичних координат США. Р.Емануель вважає, що у разі, якщо Росія зможе допомогти вирішити так зване «іранського питання», США можуть переглянути свою політику щодо Росії, визнавши за нею право більшою мірою впливати на процеси в Україні. 

Селесте Валлендер (Celeste Wallander), помічник Міністра оборони США з питань Росії. У період президентської передвиборчої кампанії 2008 року була радником Б.Обами з міжнародних питань, зокрема Росії; відомий експерт з питань Росії у середовищі неурядових американських дослідницьких організацій. Колишній директор російських та євразійських програм Центру стратегічних та міжнародних досліджень (Center for Strategic and International Studies), в якому працює З.Бжезинський. Серед представників цієї групи є найбільшим прихильником України, обізнаним у європейських справах. 29 липня 2009 року, виступаючи у Комітеті з міжнародних справ Сенату США, С.Валлендер заявила про те, що США визнають територіальну цілісність та суверенітет України та Грузії і поважають право цих країн обирати членство у міжнародних союзах, у тому числі НАТО.

Представники цієї групи розглядають країни так званого «третього світу» як найважливіші зовнішньополітичні пріоритети (виявляють особливе зацікавлення розвитком відносин з такими політичними лідерами як Уго Чавес, Ево Моралес, Рауль Кастро, Ортега та Лула де Сільва). Завдяки Р.Емануелю група має суттєвий про-арабський ухил, вважаючи регіон Східної Європи не надто важливим.

 

2. Група наближених до Державного секретаря США Хіларі Клінтон осіб, які впливають на прийняття рішень з питань зовнішньої політики, складається з:

- Чака Шумера (Chuck Schumer), сенатора від штату Нью-Йорк,  

- Річард Холбрук (Richard Holbrooke), (нині покійний).

- Мелані Вервер (Melanne Verveer).

Представники цієї групи розглядають ядерну програму Ірану як одне з ключових питань для зовнішньої політики США. Ч.Шумер вважає, що у разі, якщо Москва допоможе Сполученим Штатам досягти успіхів у переговорах з керівництвом Ірану щодо припинення програм створення ядерної зброї, США можуть дозволити повернути окремі країни Східної Європи до російської сфери впливу. Р.Холбрук розглядає питання Афганістану/Пакистану як пріоритетні, і не вважає за можливе приділяти Україні достатньо увагу.

 

3. Особиста група радників Віце-Президента США Дж.Байдена, до якої входять Майк Халтзел (Mike Haltzel), Збіг Бжезинський (Zbig Brzezinski) та Джейсон Брудер (Jason Bruder). Ця група серед усіх інших груп, що реально впливають на прийняття Президентом США зовнішньополітичних рішень, є найбільш «по-українськи налаштована».

 Сьогодні Віце-Президент США Дж.Байден є найбільшим прихильником України серед усіх наближених до Президента США груп. Д.Байден може сформулювати перелік загроз, які несе у собі нинішнє керівництво Росії по відношенню до України, зокрема, використання енергетичного фактору як інструменту зовнішньої політики Росії, проведення антиукраїнських інформацій воєн, маніпуляція питанням кордонів, використання передвиборчих технологій на користь проросійських кандидатів на посаду Президента України.