Центральна Азія почала вагатися з приводу Євразійського союзу

Falling of Yanukovych’s regime caused by pressure from civil society, and the annexation of the Russian Federation a part of Ukraine, spooked Central Asia. Primarily - Kazakhstan and Kyrgyzstan, where significant Russian-speaking population are living. The local residents fear that the Kremlin could use this as an excuse for domestic interference in their lives by playing the same "Crimean card."

Подія

Швидке падання режиму Віктора ЯНУКОВИЧА, спричинене тиском громадянського суспільства, а також анексія Російською Федерацією частини України, налякали країни Центральної Азії. У першу чергу – Казахстан та Киргизстан, де проживає значна частина російськомовного населення. Тому місцеві жителі побоюються, що Кремль може використати це як привід для внутрішнього втручання в їх життя, розігравши тим самим «кримську карту».

Аналіз ситуації

Росія відіграє важливу роль у розвитку процесів в Середній Азії. А це означає, що регіональні лідери, після швидкої анексії Кримського півострова, будуть обережні у своїх діях щодо Москви, намагаючись зайвий раз не дратувати російського президента Володимира ПУТІНА. Окрім того, політична еліта країн Центральної Азії уважно стежить за введенням проти Росії економічних санкцій. Країни регіону розуміють, що будь-які негативні тенденції в російській економіці миттєво позначаться на їх власному економічному розвитку, оскільки залежність та прив’язка до російського ринку та інвестицій в цей регіон є високою.

Існують також й інші військово-політичні ризики, які можуть втілитися вже у близькій перспективі.

По-перше, реагуючи на критику країн Заходу, російське керівництво може переглянути своє лояльне ставлення до співпраці у рамках виведення збройних сил Західної коаліції з Афганістану, яке здійснюється через територію країн Середньої Азії. Москва може тим самим може перейти у конфронтація із США та Європейським Союзом, що зменшить вплив Заходу на регіон та одночасно посилить домінування Росії.

По-друге, країни Середньої Азії відчувають загрозу в тому, що Китай може виграти від виникнення політичних проблем у регіоні, оскільки він ні на хвилину не припиняє робити спроби встановити домінування над процесами у цьому складному з геополітичної точки зору регіоні.

Третє – анексія Криму знижує шанси на початок ефективної діяльності Євразійського економічного союзу, створення якого буде офіційно проголошено 1 січня 2015 року. Російська риторика щодо захисту російськомовного населення в ближньому зарубіжжі буде викликати подальше неспокій. Проте, Володимир ПУТІН, на думку аналітиків групи глобальної розвідки Geostrategy, ймовірно, буде здійснювати протягом 2014 року кроки, покликані заспокоїти хвилювання лідерів Центральної Азії із приводу військового захисту російськомовних громадян, які проживаю в країнах Центральної Азії. Для «заспокоєння» Москва буде пропонувати фінансову допомогу.

Центральна Азія розхвилювалася

Після розпаду Радянського Союзу, відносини Росії з пострадянськими державами, розташованими в регіоні Середньої Азії, розвивалися відносно стабільно. До останнього часу Москва, як правило, уникала військового втручання або прямої участі у політиці своїх сусідів. Так, наприклад, Кремль утримався від втручання у внутрішні справи Киргизії, коли в цій країні тривали масові вуличні протести, які у 2005 та 2010 роках призвели до зміни політичного керівництва країни. Винятком з цієї тенденцією стала війни 2008 року з Грузією, але навіть у цьому випадку росіяни робили спроби уникнути формального початку військових дій першими.

Проте, аналітики групи Geostrategy вважають, що події в Україні налякали керівників країн Середньої Азії. Лідери Узбекистану, Казахстану і Киргизстану спочатку висловлювали стурбованість позицією Росії щодо Криму.

Найсильніший критика лунала з Бішкеку, який не визнавав Януковича легітимним президентом. Проте, останнім часом Казахстан різко змінив позицію і наважився підтримати Росію, визнавши результати Кримської референдуму.

Значення Росії як важливого торгового партнера та країни, яка приймає у себе значну частину трудових мігрантів з регіону Центральної Азії, підштовхує керівництво країн регіону уникати відкритої критики Москви. На початку 1990-х років сотні тисяч російськомовних громадян залишили Центральноазіатські республіки, лякаючись переслідувань за національними та релігійними ознаками.

У той час Москва мало що могла зробити, крім прийняти біженців і надання їм російського громадянства.

Наприклад, в Туркменістані російськомовне населення піддавалася у 1990-х роках переслідуванням, що викликало роздратування в Москві. Однак у російського керівництва не було реальних ресурсів для утримування таких процесів під контролем.

Проте ситуація останнім часом почала мінятися. Причому не на користь країн Центральної Азії. Вже зараз стає зрозумілим, що мобілізація етнічного націоналізму в Росії може загрожувати стабільності в державах цього регіону. Хоча поки що немає ніяких ознак того, що Росія має намір застосувати аналогічну Кримській тактику по відношенню до країн Центральній Азії.

Наслідки «Кримської кампанії» для регіону

Агресія Москви щодо Україні загрожує вже у ближчому майбутньому підірвати довіру країн Центральної Азії до нинішнього російського керівництва. Навіть не дивлячись на те, що, наприклад, у жовтні 2013 року були ратифіковані угоди про базування російського військового контингенту в Таджикистані, а Киргизстан нарешті припинив дію угоди зі США на використання американськими військовими бази Манас (має найдовшу в Центральній Азії злітну смугу).

Росії у світлі останніх подій в Криму буде важче завершити переговори щодо формування Євразійського економічного союзу, який є наріжним каменем зовнішньої політики Путіна в регіоні і який часто обговорюється в якості підготовки до більш широкої інтеграції між колишніми радянськими республіками.

Треба також мати на увазі, що будь-який удар по російській економіці внаслідок запроваджених Заходом санкцій загрожує негативно вплинути на мігрантів з Центральної Азії, які працюють на території Російської Федерації.

Зниження курсу російського рубля після втручання в Кримські справи боляче вдарить по мільйонам мігрантів з Таджикистану, Узбекистану та Киргизстану, чиї зарплати номіновані у російській валюті. Крім того, мігранти в Росії можуть зазнавати все більший тиск, якщо хвиля націоналізму і ксенофобії призведе до зростання антиімміграційних настроїв.

Висновки

За оцінками аналітиків групи Geostrategy, у ближчій перспективі малоймовірним є втручання Росії у внутрішні справи країн Центральної Азії по «кримському сценарію». Росія завжди розглядала Україну як країну, яка має виняткове політичне і стратегічне значення. Тому навряд чи «кримський аншлюс» повториться в цьому регіоні.

Проте, останні події підштовхують політичні еліти регіону Центральної Азії до неприємних думок про те, що Москва, теоретично може планувати використання військової сили для захисту своїх економічних і політичних інтересів, приводом для чого стане теза про захист російськомовного населення. Саме над підготовкою можливих сценарії захисту від російської загрози зараз працюють у столицях країн Середньої Азії.