Парламент України треба перенести в Харків

14 May, 2014 | |

The existing tensions in the Eastern Ukraine clearly show the vital necessity for the central power to calm down separatists moods. The formula for such action could be very simple – to move the Verkhovna Rada of Ukraine from the capital Kyiv to the city of Kharkiv.

Оцінюючи через призму міжнародного досвіду те, що сьогодні відбувається у Східних регіонах України (Донецька та Луганська області), аналітики групи глобальної розвідки Geostrategy вважають за потрібне дати одну практичну рекомендацію, яка могла б допомогти понизити соціально-політичну напругу в областях, що мають спільний з Російською Федерацією кордон.

Проблема політичного та соціально-культурного впливу більш потужної з військової точки зору держави на менш потужну існує у світі давно (наприклад, Казахстан – Росія або Мексика – США). Причому, як правило, найбільш вразливими до зовнішнього впливу є прикордонні регіоні, які, перебуваючи під своєрідним психологічним тиском країни-домінанта, страждають від розмивання власної національної ідентичності. Для того, щоб посилити прикордонні регіоні, зробити їх менш вразливими до руйнівних наслідків тиску країни-домінанта, існують вже перевірені часом технологічні речі.

Така перевірена річ – перенесення політичної або ж ділової столиці держави до проблемних регіонів.

У випадку України мова може йти не про перенесення столиці України з Києва до Харкова, а про перенесення українського законодавчого органу – Верховної Ради України – до колишньої столиці Радянської України – міста Харків. До речі, 8 травня 2014 року було зроблено вірний зі стратегічної точки зору крок – відбулося виїзне засідання Уряду України в Харкові.

Це – рух у правильному напрямку, який обов’язково необхідно продовжити у майбутньому.
Практика перенесення столиць – не така вже й нова не лише для України, але й для інших європейських держав, зокрема:

1919 рік – столиця перенесена з Києва у Харків;
1922 рік – у Литві столиця перенесена з Вільнюса в Каунас, а в 1940 році – знову у Вільнюс;
1930 рік – Узбекистан – столиця перенесена із Самарканду в Ташкент;
1990 рік – Німеччина – столиця перенесена із Бону в Берлін;
1997 рік – Казахстан – столиця перенесена із Алма-Ати в Астану.

 

Аналітики групи Geostrategy вважають, що у разі ухвалення політичного рішення про перенесення українського Парламенту до Харкова, буде досягнуто кілька важливих стратегічних цілей, які у середньостроковій перспективі допоможуть склеїти державу, та одночасно, звести до мінімуму вплив проросійських рухів, здатних поставити під загрозу існування унітарної Української держави:

1. Схід відчує, що він політично важливий і до його думки прислухається центральна київська влада.

2. Розвиток отримає транспортна інфраструктура Сходу України, заповниться харківський аеропорт, а також буде модернізована автомобільна дорога Київ – Харків та дороги, які ведуть із Західної частини України до Східної.

3. Буде розвиватися готельний сектор Харкова.

4. Представники українського Парламенту отримають необхідний досвід дистанційної законотворчої діяльності, що особливо важливо для наступного покоління українських політиків, які повинні готувати Україну до вступу в ЄС та представленості в Європейському Парламенті. Цікаво, що законодавчий орган ЄС працює за так званим «дистанційним принципом» успішно працює вже не один десяток років.

5. Харків’яни отримають додаткові робочі місця не лише у сфері обслуговування (ресторани,кав’ярні), але й отримають можливість працевлаштування у структури Верховної Ради України. Таким чином свідомість пересічних громадян почне змінюватися у про-державний бік, у той же час їх зацікавленість у сепаратистських рухах поступово зійде нанівець.

6. Харківська студентська молодь (їх більше 30 тисяч) також буде прагнути отримати роботу в структурі Парламенту, яка дозволить молодим фахівцям набувати необхідний практичний досвід законотворчої діяльності.

У разі перенесення українського Парламенту з Києва до Харкова звільнений будинок Верховної Ради України можна використати за зовсім іншим призначенням, зробивши на його базі щось суспільно-корисне для киян та гостей міста.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Румунія проти додаткових передумов для підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

Адріан Северин (Adrian Severin)
Адріан Северин (Adrian Severin), депутат Європейського парламенту, незалежний (Румунія)

Адріан Северин, депутат Європейського парламенту, незалежний (Румунія), про підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом:

Наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії

Max Boot
Max Boot, старший аналітик з питань міжнародної безпеки, Рада з міжнародних відносин, США

 Після того, як Росія в 2014 році розпочала військову агресію проти України, виникло стійке відчуття того, що за Україною наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії.

Україна повинна швидше здійснювати реформи

Ольга ОЛІКЕР
Ольга ОЛІКЕР (Olga Oliker), старший аналітик Центру стратегічних та міжнародних досліджень (Center for Strategic and International Studies)
Профессор

Віце-президент США Джо Байден під час свого останнього візиту в Україну оголосив про наміри США виділити Україні додатково 120 млн. дол. допомоги на проведення економічних реформ та боротьбу із корупцією.