Резолюція ПА РЄ щодо Україні: які санкції є реальними?

Парламентська Асамблея Ради Європи 26 січня 2011 року під час січневої сесії розглянула доповідь «Функціонування демократичних резолюцій в Україні». За результатами розгляду було прийнято відповідну Резолюцію, до якої було внесено поправку наступного змісту:

«…запропонувати, щоб Асамблея вжила відповідних до ситуації заходів, які також могли б стосуватися можливості розглянути застосування окремих санкцій, якщо вимоги Асамблеї не будуть задоволені»

Зазначена поправка до резолюції викликала значний резонанс в українських засобах масової інформації, а також українському експертному та політичному середовищі.  Особливо багато матеріалів було присвячено темі можливого введення проти України санкцій, що в сучасних внутрішньополітичних умовах було доволі гостро сприйнято Президентом України Віктором ЯНУКОВИЧЕМ, Міністром закордонних справ України Костянтином ГРИЩЕНКОМ, а також провладною Партією Регіонів.

Чи вперше слово «санкції» з’явилося в останній Резолюції Ради Європи щодо України?

У багатьох коментарях експертів прозвучали оцінки щодо того, що такої жорсткої проміжної Резолюції Україна не мала з моменту вступу до Ради Європи у 1996 році.

Аналітики групи Geostrategy вирішили розібратися у ситуації, що склалася.

Зокрема, експерти групи проаналізували зміст основних Резолюцій ПА РЄ щодо України, які у різні часи приймала Рада Європи. При цьому основна увага зверталася на ключові слова «санкції», «застосування санкцій», «позбавлення повноважень» тощо.

У результаті проведеного дослідження було встановлено наступне.

1. Слово «санкції» неодноразово з’являлося у текстах резолюцій ПА РЄ щодо України.

Перше посилання на застосування санкцій щодо України міститься у Резолюції 1194 (1999) від 26 червня 1999 року. У цьому документі, зокрема, зазначається, що:

«…Асамблея вирішує, що буде доцільним розпочати на першій частині сесії 2000 року… процедуру, спрямовану на призупинення прав членів української делегації … приймати на себе повноваження та голосувати в Асамблеї та її органах, водночас залишаючи право цих членів відвідувати та виступати на засіданнях сесій Асамблеї та засіданнях її органів…»

Наслідків від включення до Резолюції ПА РЄ такого доволі жорсткого формулювання, яке з’явилося у документі Ради Європи на четвертому році членства України у цій міжнародні організації, застосовано не було.
Через рік, у 2000 році, історія із політичними погрозами щодо України повторилася. Цього разу мова йшла не лише про призупинення повноважень делегації України на сесіях Парламентської Асамблеї РЄ, а  про виключення України з Ради Європи.

  Так, у Рекомендації 1451 (2000) від 4 квітня 2000 року говорилося про таке:

«…Асамблея рекомендує Комітету міністрів намагатись забезпечити дотримання всіх положень діючої в Україні Конституції при імплементації результатів референдуму, зокрема що стосується процедур по зміні Конституції. Якщо результати референдуму будуть імплементовані у неконституційний спосіб, або якщо Конституція України буде змінена неконституційними засобами, Асамблея рекомендує призупинити членство України у Раді Європи»

На наступний рік після погроз виключити України з лав Ради Європи знову в’являється резолюція  Резолюції 1244 (2001) та Рекомендації 1513 (2001) ПА РЄ від 26 квітня 2001 року, в яких містився заклик щодо введення санкцій проти української парламентської делегації.

«якщо суттєвий прогрес у виконанні Україною (авт.) обов'язків та зобов'язань не буде досягнутий до відкриття червневої частини сесії ПА РЄ 2001 року, розглянути введення санкцій проти української парламентської делегації у відповідності до правил 6-9 Регламенту»

Важливо зазначити, що жодного разу реальні санкції щодо України у рамках її членства в Раді Європи застосовані не були. Це при тому, що внутрішньополітичні події 2000-х років були не менш драматичними, ніж внутрішньополітичні процеси 2011-2012 років.

Крім того, з 2005 по 2010 років – років правління Віктора ЮЩЕНКА – резолюції ПА РЄ були так само доволі критичними, особливо щодо виборів до Верховної ради України, хоча й не містили прямих закликів до застосування санкцій або інших обмежувальних заходів.

Які можуть бути застосовані санкції виходячи з останньої Резолюції ПА РЄ?

За оцінками експертів групи Geostrategy, посилання на санкції в останній Резолюції ПА РЄ може призвести до застосування Радою Європи двох неприємних для України процедур:

1. Позбавлення парламентської делегації в ПА РЄ повноважень.

2. Виключення України з лав Ради Європи.

Сьогодні існує дуже невелика ймовірність того, що Рада Європи застосує до України такий політичний засіб як виключення з лав Ради Європи. Не зважаючи на масовну та небезпідставну критику щодо порушення нинішнім керівництвом України загальноприйнятих європейських демократичних принципів, сьогодні достатньо вагомих підстав для виключення України з Ради Європи немає.

Це може статися лише у випадку жорсткого та масового застосування сили проти представників опозиції, або брутальної фальсифікації під час проведення у жовтня 2012 року чергових парламентських виборів, або введення у дію смертної кари, або інших грубих порушень норм та принципів Ради Європи.

Як не парадоксально, але станом на початок 2012 року Україна виконала практично усі зобов’язання, які вона брала при вступі у 1996 році до Ради Європи. При цьому динаміка ухвалення важливих законопроектів у період з 2010 по 2012 рік є кращою, ніж це було протягом постійних внутрішньополітичних баталій 2005 – 2010 років.

Отже, на сьогодні актуальної залишається лише одна можлива опція – позбавлення або призупинення виконання парламентською делегацією України прав у представленні та діяльності в ПА РЄ та її робочих органах.

Відповідно до існуючих правил процедури, повноваження української делегації в ПА РЄ можуть піддаватись сумніву щонайменше десятьма членами Асамблеї, які представляють щонайменше п’ять національних делегацій або на підставі доповіді Моніторингового комітету РЄ. Підстави для таких дій можуть бути наступними:

• істотні порушення основних принципів Ради Європи, наведених у Статті 3 та Преамбулі Статуту РЄ;
• постійна неспроможність виконувати обов'язки та зобов'язання, відсутність співпраці у рамках процедури моніторингу Асамблеї.

За оцінками експертів Geostrategy, під час двох наступних сесій ПА РЄ у квітні та червні 2012 року існуватимуть високі ризики того, що так зване «українське питання» буде порушуватися представниками політичної групи Європейської Народної Партії у різних конфліктних аспектах.