ЄС: введено нові санкції проти Росії
У понеділок ввечері ЄС все ж таки зміг через письмову процедуру підписання ухвалити новий пакет економічних санкцій проти Росії.
Процес ухвалення нових обмежень для російської економіки затягнувся через позицію Фінляндії, яка висловила занепокоєння через наслідки можливих дій РФ у відповідь.
У ЄС наголошують, що санкції напряму залежать від ситуації на сході України та можуть бути переглянутими у майбутньому.
Поглиблення попередніх обмежень
Пізно ввечері країни ЄС змогли дійти згоди щодо подальших санкції проти Росії.
Про це йдеться у заяві голови Європейської Ради Германа ван Ромпея, яку поширила прес-служба організації.
"Залежно від ситуації, ЄС готовий переглянути санкції загалом та частково"
Герман ван Ромпей, голова Європейської Ради
Мета санкцій - змінити курс дій Росії, яка дестабілізує східну Україну, наголошується у повідомленні.
Загалом вони "поглиблюють" попередній пакет санкції, які Євросоюз ввів 31 липня. Раніше у ЄС повідомили, що санкції полягатимуть у посилені заходів, пов’язаних з доступом Росії до ринку капіталів, обороною, товарами подвійного призначення та з чутливими технологіями.
Санкції вступлять у силу після їх публікації в офіційному журналі ЄС, яка відбудеться "протягом кількох наступних днів".
"Це залишить час для оцінки реалізації угоди про припинення вогню та мирного плану. Залежно від ситуації, ЄС готовий переглянути санкції загалом та частково", - йдеться у заяві Германа ван Ромпея.
Раніше повідомлялося, що процес ухвалення санкцій затягнувся через позицію Фінляндії.
Ситуацію в Україні знову обговорюватимуть в Брюсселі у середу.
Фінляндія проти
Раніше повідомлялося, що процес ухвалення санкцій затягнувся через позицію Фінляндії.
Представники країн ЄС у Брюсселі вирішили відкласти оголошення нових обмежень для Росії і зібралися з цього приводу на додаткову нараду у понеділок.
Усі 28 членів ЄС загалом погодилися із основними умовами застосування нових санкцій стосовно Кремля, проте прем'єр-міністр Фінляндії Алекс Стубб заявив, що сумнівається у тому, що для запровадження санкцій обрали відповідний момент.
Він також висловив стурбованість з приводу обмежень, які у відповідь може запровадити Росія.
На думку фінського прем'єра, Євросоюз має дати відповідь на запитання, як зупинятимуть дію санкцій у разі, якщо досягнутих у Мінську домовленостей про припинення вогню на Донбасі дотримуматимуться.
Прогнози щодо санкцій
За інформацією The Wall Street Journal, до переліку компаній, яким відтепер буде важко отримувати позики на європейському ринку капіталу, цього разу додадуться такі російські енергетичні компанії, як "Роснефть", "Газпромнефть" та "Транснефть", які не зможуть залучати кредити на строк у понад 30 днів. Такий перелік компаній називала раніше у Financial Times, що посилалася на критерії нових санкцій - нафтові компанії, що контролюються державою, і мають активи у понад 1 трлн руб., що отримують понад половину доходів від продажу чи транспортування нафти або нафтопродуктів.
Крім того, за інформацією WSJ, нові обмеження торкнуться і таких російських банків, як ВТБ та "Сбербанк", які не зможуть залучати кошти на понад 90 днів. Обмежень у торгівлі зазнають і низка оборонних підприємств, зокрема і "Калашников".
Напередодні ухвалення рішення про нові європейські санкції, російський прем'єр Дмитро Медведєв дав інтерв’ю виданню "Ведомости", де розповів, якою можу бути відповідь Росії на нові обмеження з боку ЄС та США. За словами Медведєва, може йтися про симетричні та несиметричні кроки. До несиметричних, наприклад, можна віднести обмеження чи заборону Росією польотів західних авіакомпаній над своєю територією у відповідь на нові санкції:
"Ми виходимо з того, що у нас дружні відносини із нашими партнерами, і тому небо над Росією відкрито до прольоту. Але якщо нас обмежують, нам доведеться відповідати".
Коли раніше подібні погрози вперше пролунали від російського керівництва, оглядачі говорили, що зміна маршрутів польотів до Азії дійсно досить дорого коштуватиме певним європейським авіакомпаніям, але збитки не будуть непоправними.
Ми повинні продовжити надавати підтримку
Сенатор США Боб Коркер (Bob Corker) республіканець-Теннесі
Після телефонної розмови з послом США в Україні Джеффрі Пайєттом, сенатор США Боб Коркер (республіканець-Теннесі), голова сенатського комітету із закордонних справ, наголосив на подальшій
Допомога для України буде
Джон Кірбі
Питання: «Яким є рівень пріоритетності щодо ухвалення пакетів допомоги Україні й Ізраїлю?», Відповідь Дж.Кірбі:
Україна повинна швидше здійснювати реформи
Ольга ОЛІКЕР (Olga Oliker), старший аналітик Центру стратегічних та міжнародних досліджень (Center for Strategic and International Studies)
Віце-президент США Джо Байден під час свого останнього візиту в Україну оголосив про наміри США виділити Україні додатково 120 млн. дол. допомоги на проведення економічних реформ та боротьбу із корупцією.