Захід команді Зеленського: не переписуйте історію успіху України

Після інавгурації Володимира Зеленського Захід очікує від нього та його команди на дії, невиконання яких може призвести до погіршення відносин України із Західними партнерами. І навпаки, виконання цих вимог забезпечить необхідну політичну, безпекову та економічну підтримку України на шляху реформ та боротьби з російською військовою агресією.

За оцінками аналітиків Geostrategy перші контакти команди Володимира Зеленського із західними країнами та міжнародними інституціями, такими як Європейський Союз, поступово повертають креативну команду President elect від передвиборчого збудження до буденної реальності. Безпрецедентна підтримка Зеленського у 73% не робить пост виборче приземлення м’яким та комфортним.

У столицях Західних держав та в Брюсселі усвідомлюють те, що обрання Володимира Зеленського стало результатом недостатньо активних реформ, які вперше в новітній історії почали міняти пострадянську державу. Однак Захід не драматизує недоопрацювання реформ, оскільки усвідомлює, що історії успіхів України творилися в умовах безпрецедентної агресії найбільшої у світі за розмірами держави із ядерною зброєю. Звичайно, серед проблем Захід вказує на слабку боротьбу із корупцією, повільне створення антикорупційних органів, небажання України в повній мірі імплементовувати положення Угоди про асоціації (згадуються вже набридлі усім проблеми експорту лісу-кругляку та української курятини), повільні темпи розукрупнення Нафтогазу. Але ці проблеми не є критичними, якщо згадати, в яких умовах творяться реформи, яким є розмір України, і яке радянське минуле Україна пройшла.

За великим рахунком Заходу однаково, хто продовжить шлях реформ в Україні. Прізвища – Зеленський чи Порошенко – мають невелике значення.

Головне інше: Україні не можна втрачати темп у реформах і не можна змінювати стратегічний зовнішньополітичний курс, спрямований на набуття членства в Євросоюзі і НАТО. Вірніше, можна робити і одне і інше, однак при цьому можна забути про вже згадану фінансову та безпеково-політичну підтримку з боку Заходу. Хто б що не казав, а саме ЄС і США мають набагато більше важелів впливу на розвиток України, ніж це на перший погляд комусь здається.

Україна має фінансових запозичень від міжнародних фінансових інституцій на суму близько 100 мільярдів дол. США, які були спрямовані на різні цілі – починаючи від забезпечення стабільності фінансової системи і закінчуючи інфраструктурними проектами. Лише в 2019 році Україна має виплатити близько 14 млрд. дол. США за кредитними зобов’язаннями.

Тому театрально послати МВФ куди подалі можна лише в серіалу «Слуга народу».

В реальності ж це призведе до швидкої втрати президентом Зеленським полярності внаслідок фінансового колапсу: інфляція, обвал гривні, неспроможність держави виконувати зобов’язання перед пенсіонерами і бюджетниками. Перелік можна продовжити.

Разом з тим, якщо держава робитиме й надалі реформи за західними зразками, усі запозичення можна буде з часом просто … списати. Так, наприклад, було в Польщі, якій рівно 15 років тому перед вступом до Євросоюзу пробачили борг у розмірі 70 млрд. дол. США. Цей приклад – лише один із десятків, які можна наводити дуже довго (боротьба з Росією, санкційна політика, зміцнення обороноздатності, ринок ЄС, який споживає вже більше 42% усього українського імпорту).

Якщо команда нового Президента і не розуміє усю залежність України від Заходу, то точно зрозуміє дуже швидко.

Поки ж їй дають дуже чіткі політичні сигнали, які не варто ігнорувати:

підтримка України буде збережена і посилена в усьому обсязі у разі, якщо Президент Володимир Зеленський залишатиметься на шляху реформ. Його передвиборча теза про реальну боротьбу із корупцією викликає особливу радість Західних партнерів;

однак його команду категорично застерігають від ревізії усього того, що було досягнуто за останні п’ять років. Не можна повертатися на точку «старт» та починати заперечувати ті історії успіху, які творилися у тісній взаємодії із Заходом. Це поставить Захід у дурне становище, оскільки йому вкажуть тим самим на те, що він помилявся, підписуючи Угоду про асоціацію, відкриваючи кордони для українських товарів (зона вільної торгівлі з ЄС) та громадян (безвіз). Цього в Брюсселі точно не пробачать;

не зрозуміють, наприклад, якщо буде поставлено під сумнів процес відбору суддів до нового і довгоочікуваного Антикорупційного суду, яких відбувався за активної участі авторитетних міжнародних експертів на чолі із 81-річним суддею з Великобританії. Це стосуються також усіх інших подібних питань;

Захід очікує від команди Володимира Зеленського саме продовження реформ та курсу, який було визначено Революцією Гідності. Ревізія вже досягнутих за останні роки результатів стане крахом діалогу нового Президента із Західними партнерами.