Захист прав людини в ЄС: що не так?

04 Nov, 2020 | |
права людини

Наприкінці вересня 2020 року Європейська Комісія опублікувала Доповідь про верховенство права, яка включає отримані дані з усіх держав-членів ЄС. Як випливає з доповіді, багато держав-членів мають високі стандарти верховенства права, але в ЄС існують й виклики верховенству права. Доповідь також включає запровадження надзвичайних заходів, вжитих державами-членами для боротьби з кризою COVID-19.

Доповідь охоплює чотири основні елементи, які мають значний вплив на верховенство права: національні системи правосуддя, системи боротьби з корупцією, плюралізм та свобода ЗМІ та інші інституційні проблеми, пов’язані із стримуванням та противагою, які є необхідними для забезпечення ефективної системи демократичного управління.

Мета підгогтовки Доповіді полягає у необхідності розширити існуючий набір інструментів для забезпечення дебатів та культури верховенства права в ЄСвросоюзі. Це має допомогти державам-членам навчитися досвіду один одного, а також показати, як верховенство закону може зміцнюватися при дотриманні національних конституційних систем та традицій.

Аналітики групи Geostrategy при вивченні Доповіді хотіли б зупинтися на таких її елементах:

1. Системи правосуддя. Оцінки за окремими країнами показують, що незалежність судової системи викликає занепокоєння.

2. Антикорупційні системи. Окремі держави-члени ухвалили комплексні антикорупційні стратегії, тоді як інші перебувають у процесі підготовки таких стратегій. Ефективне впровадження та моніторинг залишаються ключовими для забезпечення прогресу в цій сфері. Однак ефективність розслідування кримінальних справ, переслідування та судовий розгляд справ про корупцію, в т.ч. корупцію високого рівня, все ще залишається проблемою у ряді держав-членів.

3. Свобода ЗМІ та плюралізм. Громадяни ЄС загалом користуються високими стандартами свободи ЗМІ та плюралізму. Особливо під час пандемії коронавірусу засоби масової інформації довели свою необхідність у боротьбі з дезінформацією. Однак викликають занепокоєння ефективність та адекватність деяків інформаційних ресурсів, а також ризиків політизації ЗМІ органами влади в деяких державах-членах. Також спостерігались випадки, коли серйозні занепокоєння викликав політичний тиск на ЗМІ.

4. Система стримування та противаг. Система стримування та противаг є основою верховенства права, яка забезпечує демократичний нагляд за владою в державі. В деяких державах-членах було розпочато конституційні реформи для посилення інституційних стримувань та противаг. Як вказується у Доповіді, надмірне використання процесу прискореного прийняття нового законодавства може викликати стурбованість верховенством права в державі. В усьому ЄС громадянське суспільство продовжує залишатися ключовим фактором у захисті верховенства права. Однак є приклади, коли громадянські організації стикаються з серйозними проблемами в деяких державах-членах внаслідок законодавства, що обмежує доступ до іноземного фінансування.

Висновки: Загалом висловлені оцінки також залишаються актуальними і для України, яка увійшла у фази конституційної кризи. Опублікована доповідь може бути врахована України у процесі зміцнення інституцій, покликаних здійснювати захист прав людини.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Франція готова до переговорів з Путіним

Жан-Марк Эро
Жан-Марк Эро
Міністр закордонних справ Франції

Франція готова до переговорів з В.Путіним, однак жодного політичного рішення за участю Б.Асада не буде. Наразі необхідним є відновлення переговорів для забезпечення політичного переходу на основі резолюції 2254 Ради Безпеки ООН.

Тріумф Зеленського

Tor Bukkvoll
Tor Bukkvoll
старший науковий співробітник Норвезького відділу оборонних досліджень

Звичайно, занадто рано говорити, чи буде вибір Володимира Зеленського президентом для України гарним. Якби Порошенко виграв, ми б очікували продовження частинних реформ, які ми бачили за останні п'ять років. Але Зеленський є абсолютно новим для української політичної сцени.

Путін висуває вимоги, які, як він знає, ніколи не будуть виконані

Норберт Реттген
Норберт Реттген
Голова Комітету Бундестагу зі зовнішньої політики

Путін висуває вимоги до НАТО, які, як він знає, ніколи не будуть виконані. Чому? Він доручив Лаврову пояснити, що Польща, країни Балтії та Україна є «осиротілими територіями», націленими на НАТО. Чому?