Як буде мінятися політичний ландшафт Європи в 2017 році?
У 2017 року в низці країн, розташованих на Європейському континенті, відбудуться президентські і парламентські вибори. Від результатів виборів в окремих країнах буде залежати успіх України на шляху утримання Європейського Союзу на твердих позиціях протидії російській агресії.
Зокрема, парламентські вибори в 2017 році заплановані в Албанії, Вірменії, Чеській Республіці, Франції, Німеччині, Ліхтенштейні, Нідерландах, Норвегії та Великій Британії. Серед названих держав Україну найбільше цікавлять результати парламентських виборів в Німеччині, Франції, Чехії та Нідерландах.
Німеччина і Франція – країни так званої «Нормандської четвірки», в рамках якої відбувається переговорний процес, пов'язаний із врегулюванням ситуації на Донбасі. Зміна політичної конфігурації в парламентах Німеччини і Франції, яка може скластися не на користь України, ризикує ускладнити «нормандський переговірний процес». Окрім цього, проходження до парламенту політичних сил, які виступають за діалог з Росією, може призвести до того, що новообрані політики висловлять бажання внести до порядку денного роботи парламентів питання про зняття антиросійських санкцій. Таким чином, на виході Україна може отримати а) слабших партнерів в рамках Нормандської групи та б) французьких та німецьких парламентарів, які активно лобіюватимуть питання зняття антиросійських санкцій.
Але й це ще не все. У 2017 році у Німеччині і Франції паралельно пройдуть ще й президентські вибори. Атмосфера євроспектицизму, яка значною мірою підживлюється такими негативними факторами, як міграційна криза та зростання терористичних загроз, може призвести до того, що на президентських та парламентських виборах німці або французи проголосують за тих політиків, які віддають перевагу національним протекціоністським заходам і при цьому жертвують такою цінністю, як будівництво та зміцнення загальноєвропейського дому.
Парламентські вибори в Нідерландах в 2017 році також дуже важливі для України, оскільки внаслідок можливої зміни складу Сенату наша країна може отримати необхідну підтримку для завершення процесу ратифікації Угоди про асоціацію. Або ж навпаки, її втратити.
У 2017 році також заплановані президентські вибори в Угорщині, Сербії та Словенії. Як показує практика, зміна ландшафту в сусідніх з Україною державах несе значні політичні ризики. Останні внутрішньополітичні процеси в сусідній Румунії, пов’язані із формуванням нового Уряду після проведення 11 грудня 2016 року парламентських виборів, вказують на те, наскільки крихкою в нинішніх умовах може бути внутрішньополітична ситуація. Наприкінці року Румунія фактично опинилася на межі політичної кризи, яка може призвести до імпічменту проєвропейського президента Клауса Йоханніса (найгірший сценарій). Запитаємо себе, чи відповідає нашим національним інтересам турбулентність у прикордонних державах? Відповідь очевидна. На жаль, певний «антиукраїнський потенціал» захований також і в політичних партіях сусідньої Угорщини, яка, будучи членом НАТО і ЄС, протягом останнього часу демонструє неприховану симпатію по відношенню до Росії. Цікаво, що в 2017 році в Угорщині також заплановано проведення президентських виборів, результати яких поки що складно спрогнозувати.
Доволі значним залишається ризик того, що низка країн-членів ЄС захоче в 2017 році повторити негативний досвід Британії по проведенню BREXITів. Ось, наприклад, Марі ЛіПен вже заявила про наміри провести FREXIT. Не можна виключати, що й інші країни-члени Євросоюзу не захочуть встати в один ряд із євроспектиками, вносячи тим самим свій внесок у руйнування цього найпотужнішого міждержавного утворення.
Але, незважаючи на вказане геополітичне тло, для України не залишається нічого іншого як втілювати свою євроінтеграційну agenda у життя. Цей період викликів і загроз одночасно дарує Україні шанс довести собі, своїм громадянам і партнерам з Євросоюзу, що українських фактор таки може бути відповіддю на вирішення проблем, а не новою проблемою.
Андрій Наджос, доцент Інституту міжнародних відносин, КНУ ім. Тараса Шевченка
Україна повинна швидше здійснювати реформи
Ольга ОЛІКЕР (Olga Oliker), старший аналітик Центру стратегічних та міжнародних досліджень (Center for Strategic and International Studies)
Віце-президент США Джо Байден під час свого останнього візиту в Україну оголосив про наміри США виділити Україні додатково 120 млн. дол. допомоги на проведення економічних реформ та боротьбу із корупцією.
Румунія проти додаткових передумов для підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС
Адріан Северин (Adrian Severin), депутат Європейського парламенту, незалежний (Румунія)
Адріан Северин, депутат Європейського парламенту, незалежний (Румунія), про підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом:
ЄС готовий до будь-яких сценаріїв
Жозеп Боррель
ЄС продовжить нарощувати позиції щодо спроб Росії підірвати структуру безпеки в Європі та відновити сфери впливу, які повністю застаріли. Щодо критики на адресу Берліну стосовно можливості запровадження санкцій проти Росії Ж.Боррель повідомив, що усі члени ЄС є надійними партнерами.