На Кіпрі з’явиться нова російська військово-морська база

Центральний банк Росії підготував до підписання Угоду, відповідно до якої Кіпр впродовж 2012 – 2014 років отримає до 5 мільярдів євро (близько 6,2 млрд. дол. СШП) у формі кредиту, який буде спрямовуватися на стабілізацію національної банківської системи. Відповідна Угода має бути підписана російською та кіпрською сторонами до 30 червня 2012 року, оскільки цей день є останнім для подачі пропозицій щодо рекапіталізації банківської системи Кіпру.

 
Зазначені російські кредитні кошти підуть на задоволення таких термінових потреб Кіпру:

• найбільший кіпрський банк «Cyprus Popular Bank» потребує для здійснення невідкладної рекапіталізації 2 млрд. євро;

• державний Центральний банк Кіпру для виконання своїх міжнародних фінансових зобов’язань потребує від 2 до 3 млрд. євро.

За оцінками група Geostrategy, кредитна пропозиція була запропонована Росією дуже вчасно.

Кіпр, економіка якого тісно пов’язана з Грецією, поки не отримував конкретних фінансово-кредитних пропозицій від Європейського Союзу. Але навіть у разі готовності Євросоюзу надати Кіпру гроші для стабілізації його банківської системи, такі пропозиції будуть обов’язково супроводжуватися жорсткими вимогами до Уряду Кіпру, як це трапилося під час виділення ЄС кредитних ресурсів для Греції, Ірландії та Португалії. Зокрема, ЄС вимагатиме запровадження збалансованого державного бюджету, що неодмінно призведе до запровадження Урядом Кіпру непопулярних для населення кроків – скорочення бюджетних витрат, соціальних виплат, підняття пенсійного віку, скорочення кількості держаного апарату тощо. Як наслідок – внутрішньополітична ситуація на Кіпрі погіршиться, що призведе також до виникнення соціальної напруги.

Але що найгірше з безпекової точки зору – Уряд Кіпру буде змушений скоротити витрати на оборону, що зробить його більш вразливим для Туреччини, яка підтримує режим невизнаної світовою спільнотою Турецької Республіки Північного Кіпру.

Для інформації: населення Турецької Республіки Північного Кіпру складає близько 200 тисяч чоловік, що проживають на площі 3 355 км (включаючи невеликий ексклав Коккіна). Переважна більшість населення - етнічні турки, що представляють дві громади: місцеві турки-кіпріоти і анатолійські турки, переселенці з Туреччини.

За оцінками групи глобальної розвідки Geostrategy, у 2012 році напруга між Кіпром та Туреччиною значно зросла. Причина цього – підтвердження американською компанією Noble Energy значних обсягів покладів нафти та газу, розташованих навколо острова Кіпр. Зокрема, передбачається, що поклади природного газу поблизу кіпрського узбережжя оцінюються в 950 мільярдів куб. метрів.

Геологорозвідувальні роботи здійснювалися на замовлення кіпрської сторони, що викликало протест офіційної Анкари.

У якості симетричної відповіді, наприкінці квітня 2012 року турецька компанія Turkish Petroleum почала бурильні роботи в районі Північного Кіпру, які триватимуть орієнтовно до кінця 2012 року. Територія, на якій проводяться роботи, належить до економічної зони Кіпру, а не до Турецької Республіки Північного Кіпру. Такі дії Анкари викликали різко негативну реакцію з боку керівництва Кіпру. Однак не зважаючи на це керівництво Туреччини має намір продовжити геологорозвідувальні роботи і при цьому направити до цих місць власні бойові кораблі з метою забезпечення належних умов для проведення геологічної розвідки нових покладів енергоносіїв.

Отже, наявним є загострення кіпрсько-турецьких відносин в умовах, коли Кіпр особливо гостро потребує фінансові запозичення для стабілізації внутрішньої фінансової ситуації. У разі невдачі Кіпр може виявитися неспроможним робити нові фінансові запозичення та, відповідно, обслуговувати кредити, отримані від міжнародних фінансових інституцій. Це призведе до колапсу кіпрської економіки. Саме тому початок промислового видобутку енергоресурсів біля узбережжя Кіпру допоможе йому залучити в економіку необхідні фінансові ресурси, а в перспективі отримати значні валютні надходження від продажу власних енергоресурсів.

Що отримає Росія, надавши кредит Кіпру?

Прийнявши рішення про порятунок кіпрської фінансової системи, Росія, за оцінками групи глобальної розвідки Geostrategy, переслідує кілька важливих військово-політичних цілей.

1. Розвиток останніх внутрішньополітичних подій у Сирії вказує на те, що Російська Федерація таки наближається до втрати своєї передостанньої військової бази, дислокованої за кордоном. Мова йде про російську базу військово-морського флоту в сирійському місті Тартус. Однак вихід із Середземномор’я не є прийнятним для Москви. Даний регіон набуває особливого значення з огляду та турбулентні події, пов’язані зі змінами політичних режимів в низці країн Північної Африки та Близького Сходу, які стали можливими після подій «арабської весни» 2011 року. Військова присутність Росії в Середземномор’ї залишає її у геополітичній грі за регіон. Тому в Москві у терміновому порядку була опрацьована можливість передислокації ВМС до іншої країни регіону. Вибір російського керівництва зупинився на Кіпрі. За оцінками групи глобальної розвідки Geostrategy, у разі, якщо до кінця червня 2012 року буде підписана кредитна Угода про надання російською стороною Кіпру 5 мільярдів євро, це означатиме, що з’явилася висока ймовірність переведення ВМС Росії з сирійського міста Тартус на територію Республіки Кіпр.
2. Кіпр традиційно посідає перші місця серед офшорних зон, куди виводяться капітали з Росії. Дестабілізація внутрішньополітичної ситуації на Кіпрі призведе до виникнення небажаних ризиків для російських та інших капіталів, які зберігаються в офшорі. Цікаво, що у 2009 році Росія вже надавала Кіпру невеликий за обсягом кредит. Причому зроблено це було в обмін на отримання російською стороною конференційної інформації про рахунки російських та, ймовірно, українських осіб, відкриті у кіпрських банках. Група Geostrategy не володіє інформацію про прізвища тих, кого «засвітила/здала» кіпрська сторона. Однак припускає, що серед прізвищ українських громадян могли бути представники тодішнього вищого політичного керівництва України.
3. Російські компанії можуть отримати можливість здійснювати видобуток енергоносії у територіальних водах Кіпру та спірних територіях. Перебування російського флоту на Кіпрі відіграватиме певну стабілізуючу роль у процесі видобутку енергоносіїв. Це фактично буде асиметричною відповіддю Туреччині, яка має намір ввести на невизнану територію Турецької Республіки Північного Кіпру власні військові кораблі під час проведення власних геологорозвідувальних робіт.

Що отримає Кіпр, допустивши на свою території ВМС Росії?

У разі, якщо російська військово-морська база з сирійського міста Тартус буде переміщена на територію Кіпру, останній може отримати такі військово-політичні дивіденди.

1. Отримає кошти, необхідні для стабілізації фінансової ситуації в країні. В умовах відсутності інших пропозицій кредит у розмірі 5 мільярдів євро стане суттєвим фінансовим вливанням. Ідеальними, у порівнянні з єесівськими, будуть також умови отримання російського кредиту, оскільки навряд чи російська сторона поставить питання про скорочення соціальних виплат або проведення на Кіпрі пенсійної реформи. Умови отримання російського кредиту будуть носити виключно військово-політичних характер.
2. Уряд Кіпру отримає змогу не зменшити асигнування на військові цілі, що особливо важливо в умовах загострення відносин із сусідньою Туреччиною. Практично не маючи шансів набути членства в НАТО через існуючих конфлікт з Туреччиною, яка є членом Альянсу, сьогодні Кіпр потребує високого ступеня військо-технічного захисту своєї території від потенційних суперників, у першу чергу – Туреччини.
3. Кіпр буде здатний повернутися до реалізації контракту з Росією на придбання зенітних ракетних систем середнього радіусу дії С-300, замороженого ще у 2010 році (загальна сума контракту на постачання ракетних комплексів залишається засекреченою).