Військова співпраця України та Китаю: що за цим стоїть?

27 Jun, 2011 | |

Подія

У період з 18 по 20 червня 2011 року в Україні з візитом перебував Голова Китайської Народної Республіки Ху Цзиньтао. Це була вже друга за останні півтора роки особиста зустріч Президента України Віктора Януковича з лідером КНР. Перша відбулася у ході візиту Президента України до Китаю у вересні 2010 року.

Аналіз ситуації

Результати обох візитів були позначені наступними факторами:

  1. відсутністю детальної інформації про питання, що обговорювалися на вищому політичному рівні;
  2. надмірною декларативністю, заявами про наміри та відсутністю конкретики;
  3. обидві сторони уникали публічних коментарів щодо перспектив військово-технічного співробітництва, а також співпраці з безпекових питань.

Розвиток українсько-китайського діалогу, а також зовнішньополітичні ініціативи Китаю на пострадянському просторі особливо цікавлять Російську Федерацію, оскільки Москва розглядає Китай не лише як перспективний ринок для продажу російський енергоносіїв, але й потенційну загрозу своїй територіальній цілісності та суверенітету.
У цьому зв’язку важливою є декларація про стратегічне партнерство між Україною та КНР, підписана 20 червня 2011 року у Києві під час візиту Ху Цзиньтао в Україну. Ця декларація, зокрема, включає у себе положення про заборону третій стороні використовувати свою територію для здійснення діяльності, що порушує суверенітет, безпеку або територіальну цілісність іншої сторони. Закріплення цього положення є обережним натяком Москві на те, що Пекін уважно стежить за економічними та політичними інтеграційними процесами Росії за участю України, Казахстану та Азербайджану.
Під час візиту Ху Цзиньтао було підписано контракти на суму близько 3,5 млрд. дол. США для реалізації в Україні низки інфраструктурних проектів для належного проведення в Україні чемпіонату з футболу ЄВРО 2012. Зокрема, Експортно-імпортний банк Китаю вкладатиме кошти у будівництво залізничної дороги, яка зв’яже міжнародний аеропорт Бориспіль з містом Київ.
Є також інформація про те, що Україна та Китай уклали декілька довгострокових угод у сфері військово-технічного співробітництва, відповідно до яких Китай придбає українські радарні системи, ракети повітря-повітря та десантні амфібії.
Пекін вже шукав можливість придбати подібні засоби у Російської Федерації. Однак російська сторона вже на етапі переговорів змінила свою позицію з огляду неприховане прагнення Китаю розробляти власні радарні системи та ракети, які можуть бути використані проти Росії у гіпотетичному конфлікті з Китаєм.

Висновки

Візит Голови Китайської Народної Республіки Ху Цзиньтао в Україну виокремив низку важливих геополітичних тенденцій, зокрема:

  1. Китай значно активізувався на пострадянському просторі, де поки що продовжує домінувати Росія. Мета такої активізації – обмежити відступи Росії на Західному напрямі та Кавказі у разі виникнення російсько-китайського конфлікту з метою анексії Китаєм частини східних російських територій.
  2. Укладення між Україною та Китаєм контрактів у сфері військово-технічного співробітництва, продовження реалізації Плану дій Україна-НАТО, а також нещодавні військові навчання в акваторії Чорного моря продовжують хвилювати Москву.
  3. Не виключено, що під час зустрічей Президента України Віктора Януковича та Прем’єр-міністра Росії Володимира Путіна у Криму 25 червня 2011 року обговорювалися результати візиту Ху Цзиньтао, зокрема військово-технічний аспект українсько-китайського співробітництва.

27.06.2011

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Скасувати санкції США в обмін на скорочення ядерного арсеналу РФ - це віддати Україну

Ельмар Брок
Ельмар Брок
Голова комітету з закордонних справ Європарламенту

Скасувати санкції проти Росії, запроваджені США у зв'язку з анексією Криму та агресією проти України, в обмін на скорочення Москвою її ядерного арсеналу означало б "угоду про продаж свободи іншої країни", вважає чинний голова комітету Європарламенту з закордонних справ, представник німецького Хри

Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом є дуже важливими документом

Майкл ХЕНКОК (Michael Thomas Hancock)
Майкл ХЕНКОК (Michael Thomas Hancock), член Британського Парламенту, член Британської делегації у Парламентській Асамблеї Ради Європи

-Пане ХЕНКОК, якими, на Ваш погляд, є перспективи підписання у 2012 році Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом?

Наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії

Max Boot
Max Boot, старший аналітик з питань міжнародної безпеки, Рада з міжнародних відносин, США

 Після того, як Росія в 2014 році розпочала військову агресію проти України, виникло стійке відчуття того, що за Україною наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії.