![]()
Третій прихід Володимира Путіна на посаду Президента – найвищий державний пост в сучасній ієрархічній системі влади в Російській Федерації – несе найбільшу кількість прямих небезпек саме для керівників держав країн-членів Співдружності Незалежних Держав і, в першу чергу, для України. Розраховувати на підтримку країн Заходу поки що не доводиться.
ПУТІН 2012-2018
Ізраїль: новообраний Президент Росії відвідає Ізраїль у червні 2012 року
Новообраний Президент Росії Володимир ПУТІН має намір після інавгурації відвідати Ізраїль з державним візитом, який заплановано на червень 2012 року.
Візит до Ізраїлю маю стати другим закордонним візитом Володимира ПУТІНА після отримання перемоги на президентських виборах у березні 2012 року.
Очікується, що свій перший візит російський президент здійснить 20 травня 2012 року до Сполучених Штатів з метою участі у саміті «Великої Вісімки».
Україну втягують у передвиборчу кампанію в Росії. Є спроби розіграти «кавказьку карту»
Ситуація із затриманням в Одесі осіб, ймовірно громадян Об’єднаних Арабських Еміратів, які нібито на замовлення чеченського військового лідера Доку УМАРОВА готували замах на нинішнього Прем’єр-міністра Росії Володимира ПУТІНА є, за оцінкою експертів групи Geostrategy, дуже небезпечною. Така небезпека пояснюється кількома причинами, зокрема:
Росія вступила в активну фазу блокування переговорів Україна – Європейський Союз щодо укладення Угоди про асоціацію
Україна з 2008 року наблизилася до завершальної стадії переговорного процесу щодо укладення Угоди про асоціацію з ЄС – одного з найбільш значимих у новітній історії України документів, який, за сприятливих результатів у переговорах, дозволить отримати юридичну можливість набути у перспективі повноправне членство у Європейському Союзі. Україна стала першою з глибоко пострадянських держав (країни Балтії до уваги не беруться), яка впритул підійшла до детонації значних геоекономічних та геополітичних змін у регіоні Східної Європи. Асоційоване членство України в ЄС повністю ламає геополітичну концепцію Російської Федерації, оскільки прив’язує Україну не лише до європейського ринку та культурно-релігійного простору, але й – опосередковано – до трансатлантичної безпекової моделі.