Нова  Національна стратегія оборони Румунії на  2020-2024 затверджена парламентом 30 червня, забезпечує більш чітку та детальну оцінку зміни середовища безпеки, в якому знаходиться Румунія.

Починаючи з березня 2020 року, коли Уряд Польщі почав запроваджувати жорсткі заходи у зв’язку із поширенням коронавірусу COVID-19, близько 150 тисяч громадян України, які проживали та працювали у Польщі, покинули цю країну. За результатами аналізу групою Geostrategy наявної інформації, польська економіка відчула відтік української робочої сили, внаслідок якого розпочалося уповільнення економічних процесів, викликаних пандемією. Польський бізнес намагається знайти прийнятні способи повернення українських громадян назад до Польщі.

У червні 2020 року Європейський Союз опублікував Щорічну доповідь про ситуацію із захистом прав людини та демократії у світі в 2019 році, в якій у кількох аспектах згадується Україна, у тому числі у контексті порушення прав людини на тимчасово непідконтрольних Україні окремих частинах Донбасу та в тимчасово окупованому Криму.

Червень 2020 року став місяцем, багатим на дискусії про відносини із Китаєм двох глобальних гравців – США і Європейського Союзу. Аналітики групи Geostrategy проаналізували результати міжнародних зустрічей / самітів, на яких звучала китайська тема і дійшли висновку, що світ опинився на порозі початку глобальної торговельної війни із цією країною. Залишається великим питання, яку сторону у глобальному протистоянні займе Україна. Проте вже на цьому етапі зрозуміло, що Києву залишитися нейтральним буде надзвичайно складно.

12 червня Україна стала партнером НАТО з розширеними можливостями.

Такий статус мають лише шість найближчих партнерів Північноатлантичного альянсу.

Сталося це у символічну дату - День Росії, тому подію почали оцінювати вже з точки зору геополітики.

Розширене партнерство не дає чітких перспектив вступу у НАТО. Тому воно сприймається ще й як своєрідна заміна повноцінного членства України в Північноатлантичному альянсі - стеля, вище якої країні вже не стрибнути.

28 травня 2020 року Статс-секретар міністерства закордонних справ Німеччини Мігель БЕРГЕР викликав Посла Росії в Німеччині Сергія НЕЧАЄВА для різкого висловлення протесту у зв’язку із хакерськими атаками на німецький законодавчий орган – Бундестаг. Німеччина збирається виступати за введення проти Росії кіберсанкцій – нового санаційного режиму Євросоюзу, ухваленого Радою Європейського Союзу в травні 2019 року. Що це означає для України і які відкриває перспективи для покарання тих, хто атакує українську критичну інфраструктуру?

Аналітики групи Geostrategy провели аналіз висловлювань та оцінок французьких дипломатів та експертів під час контактів, в публічних інтерв’ю та слуханнях, проведених у Комітеті Сенату Франції із зовнішньої політики. Така робота є важливою у контексті активізації України у Нормандському форматі та Тристоронній контактній групі.

1 червня 2020 року президент Сербії Олександр ВУЧИЧ здійснив робочий візит до Болгарії. Ключовим елементом візиту стала інспекція ходу будівництва «Балканського потоку» - газопроводу, який має стати частиною «Турецького потоку» на болгарській території. Проект «Балканського потоку» зменшує важливість української газотранспортної системи для Європи, оскільки російський газ через Туреччину через Болгарію потраплятиме на ринок Європейського Союзу.

Вихід США із Договору поглибить розрив між Вашингтоном та його європейськими союзниками та НАТО, які використовують Договір для оцінки уразливого східного флангу Європи. Це й крок також призведе до припинення оціночних польотів над територією Росії, що зрештою послабить європейську безпеку в той час, коли російські сепаратисти утримують контроль над частинами України та Грузії.

27 листопада Агентство США з міжнародного розвитку та Посольство Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в Україні надіслали на адресу Вищої ради правосуддя пропозиції щодо міжнародних експертів до складу Комісії з питань доброчесності та етики. Про номінування експертів вони повідомили також Офіс Президента, який ініціював реформування судової системи.

Так, до складу Комісії з питань доброчесності та етики було запропоновано: