Новий політичний сезон в Європі: на що очікувати Україні?

08 Sep, 2020 | |
HU

Напередодні нового політичного сезону низка керівників держав-членів Європейського Союзу окреслили пріоритети своїх держав у сфері зовнішньої і без пекової політики. З їх слів та оцінок аналітикам групи Geostrategy стає зрозумілим, що новий політичний сезон в Євросоюзі буде дуже складним, доведеться шукати на низку геополітичних викликів, пов’язаних із Росією / Білорусією, ситуацію в регіоні Середземного моря, ескалацією насилля в регіоні Близького Сходу. На усе це накладаються президентські вибори у Сполучених Штатах, а також складні трансатлантичні відносини між Брюсселем і Вашингтоном.

Що думає Франція?

Наприкінці серпня президент Франції Емануелшь МАКРОН провів зустріч з журналістами «Асоціації президентської преси» у форматі «питання-відповідь» без аудіо- та відеозапису. Виступ французького лідера зводилася до наступного:

Макрон вважає, що будь-яке зовнішнє втручання у внутрішні справи в Білорусі може призвести до інтернаціоналізації цього питання, найгірше – це втручання Росії. Президент Франції заявив, що разом з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель не бажає повторення того, що сталося в Україні. Цікаво, що подібна теза вже звучала з вуст Високого представника ЄС з питань зовнішньої та без пекової політики Жозепа БОРРЕЛЯ, який також заявив про бажання уникнути «українського сценарію» в Білорусі.

Можна припустити, що є кілька мотивів для висловлення керівниками Німеччини і Франції такої позиції:

а) цей месадж спрямований на внутрішню ЄСівську аудиторію, яка не бажає нового загострення відносин з Росією та

б) цей сингал надісланий Москві, Євросоюз цим самим хоче вказати, що не буде підтримувати Білорусь так, як він підтримував Україну в 2014 році.

Водночас, Макрон висловився на підтримку залучення РФ до діалогу, «щоб Росія допомогла нам переконати президента О.Лукашенка в необхідності посередництва ОБСЄ».

Для Франції ситуація в Лівані є надзвичайно важливою. Макрон здійснив візит до Бейрута 6 серпня, через два дні після вибухів у Лівані. Макрон наголосив на необхідності надання підтримки Лівану з метою недопущення громадянської війни. На думку французького президента, обмеження конфесійної системи призвели до ситуації, в якій практично немає політичного оновлення та майже неможливо провести реформи.

Інша точка напруги – Східне Середземномор’я, де ситуація ускладнилася у зв’язку з проведенням військових навчань двома конфронтуючими сторонами. Наприкінці серпня Франція разом з Грецією, Кіпром та Італією провела спільні військові навчання. Туреччина, зі свого боку, провела спільні військові навчання разом з США з залученням двох турецьких кораблів та американського есмінця. Після цього Туреччина заявила про початок проведення артилерійських навчань, які триватимуть до 11 вересня поблизу Кіпру. Макрон висловився на підтримку розвитку позитивного діалогу з Туреччиною, але з дотриманням необхідних умов. На думку французького президента, останні роки Туреччина вела стратегію, яка не була стратегією союзника в НАТО. Макрон також прокоментував посилення з боку Франції військової присутності у цьому регіоні. «Ми не розмістили армаду у Східному Середземномор’ї, натомість ми сказали, що вважаємо військове розгортання [з боку Туреччини] провокацією.

Про що говорять в Угорщині?

Наприкінці серпня у Будапешті відбулася нарада послів за участю міністрі закордонних справ Угорщини Петера СІЯРТО, який окреслив основні пріоритети на найближчу перспективу.

Міністр продемонстрував прагнення позбавитися видимого диктату Євросоюзу і США в питаннях, які стосуються європейських і трансатлантичних справ. Така заява прозвучала на фоні критику дій угорської влади в питаннях прав людини, верховенства права, а також міграційних викликів (Угорщина вперто демонструє небажання узгоджувати свою політику з політикою Євросоюзу). Рішення у сфері зовнішньої політики Угорщини будуть ухвалюватися в Будапешті, а не в Брюсселі чи інших столицях світу. Сіярто заявив про те, що в Угорщині зовнішню політику не формують бюрократи, чого не можна сказати про Брюссель. Сіярто вказав, що приєднання Угорщини до документів ЄС, які стосуються внутрішніх справ держав-членів, можливе лише за згоди центрального апарату міністерства закордонних справ Угорщини.

Сіярто пообіцяв, що зовнішня політика й надалі буде патріотичною. «Ми і надалі не будемо терпіти, щоб нас повчали, виховували та розповідали, що для нас краще. Це неприпустимо, і я очікую від дипломатичного корпусу відповідних дій у цьому напрямку, де головне - це захист Угорщини та захист угорців» - заявив Сіярто.

Брюссель не вперше чує подібні різкі заяви Сіярто. При їх тлумаченні досвідчені ЄСівські чиновники розуміють, що Угорщина не наважується починати реалізацію таких погроз на практиці. Отже, спрямування гнівних погроз Сіярто розраховано швидше на угорських громадян, і меншою мірою – на інституції Євросоюзу.

Тому, ніби спростовуючи власні слова, Сіярто нагадав угорським послам про те, що країна продовжуватиме врівноважену політику, підкресливши, що ЄС та НАТО можуть розраховувати на Угорщину як на лояльного союзника.

Висновки

Позиції офіційних Парижу і Будапешту щодо актуальних питань зовнішньої політики вказують на те, що режим турбулентності та невизначеності майбутнього ЄС і його відносин зі США не закінчився. АнтиЄСівська риторика в Угорщині продовжує набирати обертів, що робить поведінку цієї держави по відношенню до України ще менш прогнозованою. Однак важливо вказати на те, що аналітики Geostrategy поки що не фіксують накопичення критичної маси, необхідної для початку поступового відновлення відносин з Росією. Поки що санкційній політиці ЄС щодо РФ нічого не загрожу.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Ми повинні продовжити надавати підтримку

Боб Коркер (Bob Corker)
Сенатор США Боб Коркер (Bob Corker) республіканець-Теннесі

Після телефонної розмови з послом США в Україні Джеффрі Пайєттом, сенатор США Боб Коркер (республіканець-Теннесі), голова сенатського комітету із закордонних справ, наголосив на подальшій

Відставка генерала Флінна та відношення до Росії

Johan McCain
Голова комітету Сенату США з питань збройних сил сенатор Джон Маккейн

Відставка генерала Флінна також викликає додаткові питання з приводу намірів адміністрації Трампа по відношенню до Росії Володимира Путіна, в тому числі, заяви президента що пропонують моральну еквівалентність між Сполученими Штатами і Росією, незважаючи на вторгнення в Україну, анексію Криму, за

Скасувати санкції США в обмін на скорочення ядерного арсеналу РФ - це віддати Україну

Ельмар Брок
Ельмар Брок
Голова комітету з закордонних справ Європарламенту

Скасувати санкції проти Росії, запроваджені США у зв'язку з анексією Криму та агресією проти України, в обмін на скорочення Москвою її ядерного арсеналу означало б "угоду про продаж свободи іншої країни", вважає чинний голова комітету Європарламенту з закордонних справ, представник німецького Хри