Вибори у Німеччині та Франції: очікування для України

28 Sep, 2017 | Іван Кошик | старший аналітик групи Geostrategy
France_Germany

24 вересня 2017 року в Німеччині відбулися вибори членів Бундестагу 19-го скликання. За даними результатів екзит-полів, з 42 партій-учасників виборів до законодавчого органу ФРН проходять:

  • блок Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів (ХДС-ХСС) – 33,1% (у порівнянні з 2013 р. – -8,4%, найгірший показник з 1949 р.);
  • Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) – 20,4% (-5,3%), що також є найгіршим показником партії з часу утворення ФРН (топ-кандидат М.Шульц визнав поразку – «гіркий день для німецької соціал-демократії»);
  • «Альтернатива для Німеччини» – 13,2% (+8,5%);
  • Вільна демократична партія – 10,4% (+5,6%);
  • Союз90/Зелені – 9,3% (+0,9%);
  • «Ліві» – 8,9% (+0,3%).

Характерною особливістю виборів стало зростання кількості громадян, що скористалися правом голосу (75%, у 2013 р. – 71,5%), суттєве зниження рівня підтримки партій правлячої у 2013-2017 рр. партій «великої коаліції» (загалом понад 14%), поява уперше з часу утворення ФРН потужної право-радикальної фракції («АдН»), а також повернення після чотирирічної перерви до Бундестагу Вільної демократичної партії. Неочікуваним стало збільшення рівня підтримки «Зелених», а також перехід до «Лівих» статусу найменшої опозиційної партії.

З огляду на оприлюднені результати, СДПН оголосила про намір перейти в опозицію (за попередніми даними, дане рішення розглядається як початок масштабних трансформацій у партії, а також тотальної зміни поколінь).

Наразі статистично можливою коаліцією розглядається альянс ХДС-ХСС, ВДП та Зелених (варіанти за участі «АдН» відхиляються усіма партіями, які проходять до Бундестагу). У разі реалізації даного сценарію А.Меркель буде учетверте обраною на посаду Федерального канцлера Німеччини, можливо не раніше установчого засідання новообраного Бундестагу, яке відбудеться не пізніше 30 днів після виборів.

Сама А.Меркель, попри найбільші електоральні втрати, заявила про досягнення стратегічних цілей на період виборів, а також підтвердила готовність працювати над формуванням урядової програми. У свою чергу «зелені» повідомили, що готові брати участь у коаліційних переговорах, у разі «надходження пропозиції».

За оцінками німецьких експертів, політичні розбіжності між потенційними учасниками коаліції, які особливо загострилися на завершальному етапі передвиборчої кампанії, можуть суттєво ускладнити коаліційні переговори, що може позначитися на часових рамках формування уряду. Чинний на даний момент уряд був приведений до присяги на 86-й день після виборів.

Оцінюючи результати виборів через призму інтересів України, можна стверджувати, що продовження перебування А.Меркель на посаді Канцлера Німеччини загалом позитивно відобразиться на інтересах України. Однак процес формування коаліції несе певні загрози, оскільки у разі формування коаліційної більшості за рахунок, наприклад, «зелених», які схильні позитивно ставитися до Росії, може вплинути на те, що Берлін займатиме більш жорстку політичну лінії щодо України під час вирішення російсько-українського конфлікту.

Франція: тиск на Макрона збільшиться

24 вересня 2017 року відбулися часткові вибори до Сенату Французької Республіки (верхня палата парламенту). Термін повноважень сенатора складає 6 років. Вибори до Сенату відбуваються кожні три роки, при цьому обирається 50% сенаторів, цього року 171 з 348.

Вибори відбулися за процедурою непрямого голосування (обирають регіональні колегії виборців, що складаються з осіб, які обіймають виборчі посади в місцевих органах влади) у два тури протягом одного дня.

Попередні результати виборів свідчать, що пропрезидентській партії «Республіка в русі» не вдалося повторити успіх виборчої кампанії до Національних зборів.

  • «Республіка в русі» - а 23 мандати;
  • Правим (Республіканці) вдалося зберегти більшість у Сенаті - 167 мандатів;
  • Ліві (соціалістична партія, різні ліві) - 91 мандат;
  • Комуністи - 13 мандатів;
  • Центристи - 43 мандати;
  • Ультраправий «Національний фронт», як і раніше, залишив за собою 2 мандати.

Не виключено, що верхня палата парламенту може стати опозицією діючому президенту Еммануелю Макрону. У цьому контексті результати виборів можуть мати опосередкований вплив на Україну, оскільки загалом про-європейчський Макрон схильний підтримувати Україну в російсько-українському конфлікті. Натомість, збільшення парламентського тиску на президента Франції може хоча і незначним чином, однак вплинути на його позиції щодо Росії у бік «пошуку для діалогу».

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Газпром не проводить в Європі антисланцеві кампанії

Карл ШЛІТЕР
Карл ШЛІТЕР, депутат Європейського парламенту від Швеції

Карл ШЛІТЕР (Carl Schlyter), депутат Європейського Парламенту від Швеції, Група «Зелені» \ Європейський вільний альянс», автор Резолюції Європейського Парламенту щодо екологічних наслідків видобутку сланцевого газу.  

Румунія проти додаткових передумов для підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

Адріан Северин (Adrian Severin)
Адріан Северин (Adrian Severin), депутат Європейського парламенту, незалежний (Румунія)

Адріан Северин, депутат Європейського парламенту, незалежний (Румунія), про підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом:

Чи можливі санкції проти українських політиків гомофобів?

Марійе КОРНЕЛІССЕН
Марійе КОРНЕЛІССЕН, депутат Європарламенту від Нідерландів, політична група «Зелені» - Європейський вільний альянс»

Марійе КОРНЕЛІССЕН, депутат Європарламенту від Нідерландів, політична група «Зелені» - Європейський вільний альянс» про санкції проти українських політиків-гомофобів: