Вибори у Німеччині та Франції: очікування для України

28 Sep, 2017 | Іван Кошик | старший аналітик групи Geostrategy
France_Germany

24 вересня 2017 року в Німеччині відбулися вибори членів Бундестагу 19-го скликання. За даними результатів екзит-полів, з 42 партій-учасників виборів до законодавчого органу ФРН проходять:

  • блок Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів (ХДС-ХСС) – 33,1% (у порівнянні з 2013 р. – -8,4%, найгірший показник з 1949 р.);
  • Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) – 20,4% (-5,3%), що також є найгіршим показником партії з часу утворення ФРН (топ-кандидат М.Шульц визнав поразку – «гіркий день для німецької соціал-демократії»);
  • «Альтернатива для Німеччини» – 13,2% (+8,5%);
  • Вільна демократична партія – 10,4% (+5,6%);
  • Союз90/Зелені – 9,3% (+0,9%);
  • «Ліві» – 8,9% (+0,3%).

Характерною особливістю виборів стало зростання кількості громадян, що скористалися правом голосу (75%, у 2013 р. – 71,5%), суттєве зниження рівня підтримки партій правлячої у 2013-2017 рр. партій «великої коаліції» (загалом понад 14%), поява уперше з часу утворення ФРН потужної право-радикальної фракції («АдН»), а також повернення після чотирирічної перерви до Бундестагу Вільної демократичної партії. Неочікуваним стало збільшення рівня підтримки «Зелених», а також перехід до «Лівих» статусу найменшої опозиційної партії.

З огляду на оприлюднені результати, СДПН оголосила про намір перейти в опозицію (за попередніми даними, дане рішення розглядається як початок масштабних трансформацій у партії, а також тотальної зміни поколінь).

Наразі статистично можливою коаліцією розглядається альянс ХДС-ХСС, ВДП та Зелених (варіанти за участі «АдН» відхиляються усіма партіями, які проходять до Бундестагу). У разі реалізації даного сценарію А.Меркель буде учетверте обраною на посаду Федерального канцлера Німеччини, можливо не раніше установчого засідання новообраного Бундестагу, яке відбудеться не пізніше 30 днів після виборів.

Сама А.Меркель, попри найбільші електоральні втрати, заявила про досягнення стратегічних цілей на період виборів, а також підтвердила готовність працювати над формуванням урядової програми. У свою чергу «зелені» повідомили, що готові брати участь у коаліційних переговорах, у разі «надходження пропозиції».

За оцінками німецьких експертів, політичні розбіжності між потенційними учасниками коаліції, які особливо загострилися на завершальному етапі передвиборчої кампанії, можуть суттєво ускладнити коаліційні переговори, що може позначитися на часових рамках формування уряду. Чинний на даний момент уряд був приведений до присяги на 86-й день після виборів.

Оцінюючи результати виборів через призму інтересів України, можна стверджувати, що продовження перебування А.Меркель на посаді Канцлера Німеччини загалом позитивно відобразиться на інтересах України. Однак процес формування коаліції несе певні загрози, оскільки у разі формування коаліційної більшості за рахунок, наприклад, «зелених», які схильні позитивно ставитися до Росії, може вплинути на те, що Берлін займатиме більш жорстку політичну лінії щодо України під час вирішення російсько-українського конфлікту.

Франція: тиск на Макрона збільшиться

24 вересня 2017 року відбулися часткові вибори до Сенату Французької Республіки (верхня палата парламенту). Термін повноважень сенатора складає 6 років. Вибори до Сенату відбуваються кожні три роки, при цьому обирається 50% сенаторів, цього року 171 з 348.

Вибори відбулися за процедурою непрямого голосування (обирають регіональні колегії виборців, що складаються з осіб, які обіймають виборчі посади в місцевих органах влади) у два тури протягом одного дня.

Попередні результати виборів свідчать, що пропрезидентській партії «Республіка в русі» не вдалося повторити успіх виборчої кампанії до Національних зборів.

  • «Республіка в русі» - а 23 мандати;
  • Правим (Республіканці) вдалося зберегти більшість у Сенаті - 167 мандатів;
  • Ліві (соціалістична партія, різні ліві) - 91 мандат;
  • Комуністи - 13 мандатів;
  • Центристи - 43 мандати;
  • Ультраправий «Національний фронт», як і раніше, залишив за собою 2 мандати.

Не виключено, що верхня палата парламенту може стати опозицією діючому президенту Еммануелю Макрону. У цьому контексті результати виборів можуть мати опосередкований вплив на Україну, оскільки загалом про-європейчський Макрон схильний підтримувати Україну в російсько-українському конфлікті. Натомість, збільшення парламентського тиску на президента Франції може хоча і незначним чином, однак вплинути на його позиції щодо Росії у бік «пошуку для діалогу».

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Газпром вважає сланцевий газ фантомом

Лена Коларска-Бобінська
Лена Коларска-Бобінська, депутат Європарламенту, член групи від Європейської народної партії

Лена Коларска-Бобінська, євродепутат, член групи від Європейської народної партії, про причетність «Газпрому» до антисланцевої кампанії в Європі:

Чи відходить Україна «на другий план»?

Джеймс Девіс
Джеймс Девіс Професор-міжнародник із Університету Санкт-Галлена

На нещодавній Мюнхенській конференції з безпеки "українське питання" опинилося в "другому ешелоні" проблем - головними темами все ж стали нова політика США за президента Трампа та міжнародний тероризм.

Через дії в Україні Росія повністю втратила довіру до себе

Урсула фон дер Ляєн, Міністр оборони Німеччини
Урсула фон дер Ляєн, Міністр оборони Німеччини

Наскільки насправді великі навчання? Точний розмір відомо лише Москві та Мінську. Сусіди та багато партнерів в НАТО припускають, що фактична кількість сил, задіяних на російській та білоруській стороні, перевищує офіційно зареєстровану кількість 12,700 військових.