Росія, Іран: Вашингтон стурбований поставками комплексів С-300 Ірану
США стурбовані можливим продажем Ірану зенітних ракетних комплексів С-300 після того, як президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дозволив подібний продаж.
Стурбованість США висловив у телефонній розмові з главою російського МЗС Сергієм Лавровим його американський колега Джон Керрі.
2 квітня підписали рамкову угоду щодо іранської ядерної програми.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, коментуючи указ пана Путіна, заявив, що, враховуючи прогрес, досягнутий на переговорах Тегерана і "шістки" в Лозанні, "необхідність у такого роду ембарго, причому в окремому, добровільному російському ембарго, повністю відпала".
Прес-секретар Білого дому Джош Ернест не повідомив подробиць телефонної розмови між паном Лавровим і паном Керрі, проте заявив, що "єдність і співпраця" з такими країнами, як Росія, є ключовою умовою для досягнення домовленостей з Іраном.
Побоювання Ізраїлю
Санкції, запроваджені Радбезом ООН щодо Ірану, наразі не скасовані, але 2 квітня в Швейцарії була підписана попередня угод щодо іранської ядерної програми.
Угода передбачає скорочення масштабів ядерної програми Ірану в обмін на поступове зняття міжнародних санкцій.
Остаточний варіант угоди мають підготувати до 30 червня.
Тим часом в Ізраїлі вважають, що договір в його нинішньому вигляді є прямою загрозою безпеці єврейської держави.
Натомість Сергій Лавров каже, що постачання С-300 не загрожує безпеці Ізраїлю.
"Зенітно-ракетний комплекс С-300 має виключно оборонний характер, він не пристосований для мети нападу і не поставить під загрозу безпеку будь-якої держави регіону, включаючи, звичайно, Ізраїль", - сказав Лавров.
При цьому, як пояснив експерт Центру аналізу стратегій і технологій Костянтин Макієнко, підписання цього указу Путіним не означає, що відразу підпишуть якийсь контракт.
У 2007 році Росія підписала контракт на постачання Ірану п'яти дивізіонів С-300 ПМУ-1 на суму близько 800 млн доларів.
Після запроваджених в 2010 році санкцій ООН проти Тегерана російсько-іранський контракт призупинили указом тодішнього російського президента Дмитра Медведєва.
В Ірані та Росії багато хто виступав проти відмови від виконання контракту, стверджуючи, що зенітні комплекси є зброєю оборонного характеру, і її постачання заборони ООН не порушує.
Розмови про надання Україні зброї не повинні припинятися
Стівен Сестанович (Stephen Sestanovich), старший аналітик Ради зовнішніх зносин, США
В якому б форматі не проводилися дебати про те, чи треба Сполученим Штатам Америки надавати летальну зброю Україні для зупинення російської військової агресії на Сході країни, сам факт таких розмов вже позитивно впливає на дипломатичні шляхи вирішення конфлікту.
Україна, криза: чому програють всі?
Семуель Чарап старший політолог RAND Corporation
За три роки з моменту початку кризи в Україні загинуло більш ніж 10000 людей і це продовжує виснажувати ресурси всіх країн. В результаті всі програють і в цьому конфлікті кожен великий актор грає гірше, ніж це було раніше і вирішення видається невловимим як ніколи. Це не повинно бути так.
Україна повинна швидше здійснювати реформи
Ольга ОЛІКЕР (Olga Oliker), старший аналітик Центру стратегічних та міжнародних досліджень (Center for Strategic and International Studies)
Віце-президент США Джо Байден під час свого останнього візиту в Україну оголосив про наміри США виділити Україні додатково 120 млн. дол. допомоги на проведення економічних реформ та боротьбу із корупцією.