Росія, Іран: Вашингтон стурбований поставками комплексів С-300 Ірану
США стурбовані можливим продажем Ірану зенітних ракетних комплексів С-300 після того, як президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дозволив подібний продаж.
Стурбованість США висловив у телефонній розмові з главою російського МЗС Сергієм Лавровим його американський колега Джон Керрі.
2 квітня підписали рамкову угоду щодо іранської ядерної програми.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, коментуючи указ пана Путіна, заявив, що, враховуючи прогрес, досягнутий на переговорах Тегерана і "шістки" в Лозанні, "необхідність у такого роду ембарго, причому в окремому, добровільному російському ембарго, повністю відпала".
Прес-секретар Білого дому Джош Ернест не повідомив подробиць телефонної розмови між паном Лавровим і паном Керрі, проте заявив, що "єдність і співпраця" з такими країнами, як Росія, є ключовою умовою для досягнення домовленостей з Іраном.
Побоювання Ізраїлю
Санкції, запроваджені Радбезом ООН щодо Ірану, наразі не скасовані, але 2 квітня в Швейцарії була підписана попередня угод щодо іранської ядерної програми.
Угода передбачає скорочення масштабів ядерної програми Ірану в обмін на поступове зняття міжнародних санкцій.
Остаточний варіант угоди мають підготувати до 30 червня.
Тим часом в Ізраїлі вважають, що договір в його нинішньому вигляді є прямою загрозою безпеці єврейської держави.
Натомість Сергій Лавров каже, що постачання С-300 не загрожує безпеці Ізраїлю.
"Зенітно-ракетний комплекс С-300 має виключно оборонний характер, він не пристосований для мети нападу і не поставить під загрозу безпеку будь-якої держави регіону, включаючи, звичайно, Ізраїль", - сказав Лавров.
При цьому, як пояснив експерт Центру аналізу стратегій і технологій Костянтин Макієнко, підписання цього указу Путіним не означає, що відразу підпишуть якийсь контракт.
У 2007 році Росія підписала контракт на постачання Ірану п'яти дивізіонів С-300 ПМУ-1 на суму близько 800 млн доларів.
Після запроваджених в 2010 році санкцій ООН проти Тегерана російсько-іранський контракт призупинили указом тодішнього російського президента Дмитра Медведєва.
В Ірані та Росії багато хто виступав проти відмови від виконання контракту, стверджуючи, що зенітні комплекси є зброєю оборонного характеру, і її постачання заборони ООН не порушує.
Україна має чим захищатися

Едвард ЧОУ (Edward Chow), експерт з питань енергетики, США
Труднощі, які сьогодні переживає Україна, носять не лише відверто негативний характер. По-перше, в Україні народилося потужне громадянське суспільство, яке може і повинно стати основним двигуном у проведенні в країні довгоочікуваних реформ.
Місія Кокса-Квасьнєвського повинна діяти до саміту «Східного партнерства»

Крістіан ВІГЕНІН, (Крістіан Іванов Вігенін), Депутат Європарламенту (група «Прогресивний альянс соціалістів і демократів), голова Парламентського асамблеї «Східного партнерства»
Крістіан ВІГЕНІН, депутат Європарламенту (група «Прогресивний альянс соціалістів і демократів), голова Парламентського асамблеї «Східного партнерства» про діяльність місії Кокс-Квасьнєвський:
Про підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

Йоханнес Корнеліс ван Баален, депутат Європарламенту від Нідерландів, політична група «Альянс лібералів та демократів за Європу»
Ми вважаємо, що для України життєво необхідно мати демократичне виборче право, оскільки Угода про асоціацію – це більше, ніж просто вільна торгівля. Вона закладає наші структурні відносини, тому виборче право, яке відповідає європейським стандартам, – життєво важливе.