НАТО визнає: Росiя -- це загроза

17 Jul, 2016
Експрес лого

Пiвнiчноатлантичний альянс пообiцяв Українi практичну пiдтримку за понад 40 напрямами

Варшавський самiт НАТО позаду. За його результатами, аналiтики акцентують на тому, що значну увагу на самiтi було придiлено питанням України. Зокрема, альянс ухвалив Комплексний пакет допомоги нашiй країнi. Збiльшення пiдтримки пообiцяв i президент США Барак Обама, пише газета "Експрес".

Тим часом британський прем'єр Девiд Кемерон закликав партнерiв тиснути на Росiю й застерiг їх вiд колаборацiї в питаннi України. Не на камери очiльники провiдних держав альянсу запевнили: вiйськово-технiчна спiвпраця мiж НАТО та Україною вийде на новий рiвень. За словами нашого Президента, це особливе партнерство.

Тим часом мiнiстр закордонних справ Польщi Вiтольд Ващиковський пiдтвердив можливiсть приєднання України до НАТО. "Альянс нинi вiдкриває для України такi можливостi. Щоправда, всi ми усвiдомлюємо, що Україна буде добрим кандидатом у члени НАТО, коли завершиться вiдкритий конфлiкт мiж Росiєю та Україною", -- пiдкреслив вiн.

Попри зусилля друзiв Росiї, насамперед Францiї та Iталiї, мiсце й роль РФ визначили однозначно: це -- загроза. Зрештою i Францiя, й Iталiя погодилися вiдправити свої контингенти до кордонiв НАТО з Росiєю. З 2017 року французи приєднаються до британського контингенту в Естонiї, а з 2018-го – до нiмецького в Литвi. Експерти наголошують: ще кiлька рокiв тому альянс сприймали як не дуже потрiбний рудимент холодної вiйни. Але Росiя знову надала НАТО сенсу iснування.

"Варшавський самiт кардинальним чином вiдрiзняється вiд того, що вiдбувся два роки тому в Уельсi, -- каже експерт iз мiжнародних питань Вадим  Трюхан. -- Для України ключовими були два рiшення, якi закрiпленi в комюніке Варшавського самiту. Перше -- повернення до формату вiдносин НАТО – Росiя дворiчної давнини не буде. Business as usual, тобто сценарiй звичайного розвитку, неможливий до вiдновлення статус-кво.

Друге рiшення -- НАТО не визнає сьогоднi й нiколи не визнає анексiї Криму.

Крiм того, на засiданнi Комiсiї Україна -- НАТО на найвищому рiвнi було схвалено програму пiдтримки Пiвнiчноатлантичним альянсом нашої країни за понад 40 напрямами.

Загалом практичнi результати самiту виявилися безпрецедентними для України". "Україна сподiвалася на значно бiльшу допомогу, -- каже голова Української ради з мiжнародних вiдносин Сергiй Даниленко. -- Українцi вже третiй рiк наполягають на потребi нової летальної зброї. На тлi росiйської армiї, яка за останнi роки була добре переоснащена, наша з технiчного погляду видається значно слабшою. Однак летальної зброї поки що нiхто нам не постачатиме. Натомiсть альянс iнвестуватиме у структурну перебудову української армiї.

Ще два роки тому на Уельському самiтi НАТО започаткувало роботу низки трастових фондiв для допомоги Українi. Тепер через них реформуватимуть нашi Збройнi сили. Щоправда, ефективнiсть дiяльностi трастiв залежатиме вiд ефективностi виконання Україною домашнього завдання, зокрема вiд проведення реформ.

-- Однак у НАТО усвiдомлюють, яку велику загрозу становить Росiя?

В. Трюхан: -- Незважаючи на продемонстровану пiд час Варшавського самiту одностайнiсть в оцiнках загроз, якi становить Росiя для миру й безпеки в Європi та свiтi, стверджувати про те, що всi європейськi лiдери однаково розумiють методи протидiї неоiмперськiй полiтицi Кремля, не можна. 2017 рiк, протягом якого вiдбудуться вибори у США, Францiї, Нiмеччинi та низцi iнших держав -- членiв НАТО, стане критичним у цьому питаннi.

С. Даниленко: -- На самiтi звучали вiдвертi заяви щодо агресивної полiтики Росiї. Однак вони заявили, що не припинять полiтичних контактiв iз РФ. Це пiдтверджує заплановане на 13 липня засiдання Ради Росiя -- НАТО. В альянсi покладаються на те, що можуть дипломатичними методами стримувати росiйську агресiю.

Однак за останнi пiвтора року натiвськi країни доклали чимало зусиль, щоб посилити свою оборону на схiдних рубежах альянсу, i фактично завершили цей процес. Вони формують свої контингенти у Схiднiй Європi й вiдверто говорять Росiї, що готовi захищати схiднi країни альянсу. Щоправда, на цьому тлi недоконаний факт, чи спрацює 5 стаття Вашингтонського договору, яка говорить про те, що в разi нападу на одного члена НАТО решта членiв стають на його захист. Це залишається недоконаним фактом i для росiян.

-- Українi пообiцяли статус поглибленого партнерства. Що це означає?

С. Даниленко: -- Нам надали новий майданчик для роботи. Грузiя, яка два роки тому дiстала право участi у Програмi розширених можливостей, нинi отримує зброю вiд альянсу безпосередньо. Але загалом рiшення про поглиблене партнерство -- радше полiтичне. Говорити про те, що статус поглибленого партнерства дасть нам потужнi додатковi гарантiї безпеки, не доводиться. В умовах, коли ми протистоїмо росiйськiй агресiї, нам потрiбнi ефективнiшi рiшення.

В. Трюхан: -- Вiдсутнiсть будь-яких розмов про ПДЧ (План дiй щодо членства) для України на стадiї пiдготовки до самiту та безпосередньо пiд час нього стало певним розчаруванням для нас. За останнiми опитуваннями Iнституту демократичних iнiцiатив, нинi близько 77% українцiв проголосували б на референдумi за членство в НАТО. Але за два роки, якi минули пiсля Революцiї Гiдностi, нi Президент, нi уряд, нi парламент не поспiшали вiдновити систему горизонтальної координацiї полiтики євроатлантичної iнтеграцiї й не змогли нав'язати НАТО дискурс дискусiї про поглиблення iнтеграцiї до альянсу, зокрема й щодо отримання ПДЧ.

Тому так званий новий статус, поглиблене партнерство -- є не чим iншим, як декоративною замiною ПДЧ. Наразi Українi треба публiчно визначити отримання ПДЧ як ключовий прiоритет у вiдносинах iз НАТО, пришвидшити реформи в секторi безпеки й оборони.

-- Згадки про полiтику вiдкритих дверей для України в пiдсумковому документi самiту НАТО немає. Чи можемо ми сподiватися на членство в альянсi?

В. Трюхан: -- Для України це безальтернативний спосiб гарантування власної  безпеки та збереження суверенностi. Саме отриманню ПДЧ на наступному самiтi НАТО i вступу до альянсу в перспективi 5 -- 7 рокiв має бути пiдпорядкована i внутрiшня, i зовнiшня полiтика. На досягнення цих цiлей слiд видiлити всi потрiбнi ресурси -- фiнансовi, людськi та iншi.

С. Даниленко: -- Про класичне членство не можна говорити нi в найближчiй, нi в середньостроковiй перспективi. Ми можемо сподiватися лише на певне зближення з НАТО, на особливий механiзм взаємодiї. Зауважу, в НАТО є країни, як-от Iталiя, Францiя та Нiмеччина, якi вважають, що питання членства України в альянсi надто чутливе для Росiї, й переконанi, що згадка про це в пiдсумковому документi самiту могла б посилити напругу з Москвою. Урештi, серед країн альянсу також є велика недовiра до України через невиконання обiцянок.

Наталiя ВАСЮНЕЦЬ
 

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Міжнародні організації втратять свій вплив на глобальну політику

ШАЛЛЕНБЕРГ
Александр Шалленберг
Федеральний міністр з європейських та міжнародних справ Австрії

В інтерв’ю австрійським ЗМІ Міністр закордонних справ Александр ШАЛЛЕНБЕРГ окреслив наступні думки:

Газпром вважає сланцевий газ фантомом

Лена Коларска-Бобінська
Лена Коларска-Бобінська, депутат Європарламенту, член групи від Європейської народної партії

Лена Коларска-Бобінська, євродепутат, член групи від Європейської народної партії, про причетність «Газпрому» до антисланцевої кампанії в Європі:

Експерт про ініціативу розпуску Конституційного суду

Франческо Палермо
Франческо Палермо
Професор порівняльного конституційного права університету Верони

Розвиток подій в Україні викликає стурбованість, бо погіршується. Варто зауважити, що сьогодні у багатьох країнах спостерігається помітна тенденція до загострення конфлікту між політичною та судовою гілками влади, за якого перша бере контроль над другою.