Договір про дружбу з Росією: розривати чи залишити?

16 Mar, 2018
DW logo

Українське МЗС пропонує розглянути можливість призупинення дії Базового договору з Росією. Проте експерти радять добре обміркувати цей крок, щоб Україна не втратила серйозного аргументу проти РФ у міжнародних судах.

Зовнішньополітичне відомство України вирішило взятися за Договір про дружбу, співробітництво та партнерство з Росією, підготувавши низку пропозицій, серед яких йдеться про можливість повного чи часткового призупинення дії цього документа. Глава МЗС України Павло Клімкін у середу, 14 березня, розповів про ці пропозиції під час засідання комітету Верховної Ради у закордонних справах, зауваживши, що будь-які подальші ініціативи щодо договору є прерогативою президента України.

Ані дружби, ані партнерства

Питання про доцільність існування Договору про дружбу, співробітництво та партнерство з Росією, який ще називають Великим чи Базовим договором, в українському політикумі порушується не вперше за останні чотири роки. Адже після анексії Криму та збройної агресії Росії на українському Донбасі говорити про добросусідство чи дружбу з РФ не доводиться. У грудні 2014 року Верховна Рада навіть зробила спробу ухвалити законопроект про денонсацію цього документу, який не був підтриманий.

Знову заговорити про доцільність Базового договору з Росією українських дипломатів змусило те, що наступного року добігає кінця десятирічний термін дії документа. Договір про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією був підписаний 31 травня 1997 року і  набув чинності після обміну ратифікаційними грамотами, 1 квітня 1999 року. Дія договору автоматично продовжується кожних 10 років, і чергове десятиліття його чинності спливає у квітні 2019 року. "Про бажання призупинити дію договору сторона має повідомити за шість місяців до закінчення декади, тобто до 1 жовтня 2018 року, тому МЗС і вирішило запустити з цього приводу дискусію на найвищому рівні", - розповів DW експерт української аналітичної групи Geostrategy, доктор політології Сергій Даниленко.

Що покажемо у суді?

Експертне середовище обережно оцінює наслідки будь-яких юридичних кроків щодо Базового договору з Росією. "З одного боку, нам потрібне зовнішнє позиціонування реальних відносин з Російською Федерацією, а з іншого, ми зацікавлені у тому, щоб Москва відповідала за порушення цього договору, бо якщо він буде скасований чи призупинений, за що вона тоді відповідатиме?" - сказав у коментарі DW політолог, кандидат історичних наук Олександр Палій. Проте він вважає таку дискусію необхідною, оскільки у ній можуть народитися "оптимальні рішення". Палій наголошує, що дипломати мають оцінювати ситуацію у динаміці і прораховувати, "які кроки будуть доречними за кілька місяців і до яких варіантів ми повинні бути готові".

Договір про дружбу, співробітництво  та партнерство з Росією треба привести до реалій сьогодення, проте з врахуванням думки експертів у галузі міжнародного права, радить аналітик Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олексій Крисенко. "Я не взяв би на себе сміливість дати однозначну відповідь з приводу того,  призупиняти дію цього документа чи ні, попри те, що він на сьогодні не вартий паперу, на якому написаний", - сказав експерт, додавши, що вирішувати долю цього договору було б логічно чотири роки тому, "одразу після початку війни Росії проти України".

Базовий договір - це головний українсько-російський документ, у якому Росія визнає чинні кордони України включно з Кримом. "Чи не втратимо ми у разі його призупинення вагомий аргумент під час міжнародних судових процесів? Чи не зробимо ми поспішних рішень, про які доведеться жалкувати?" - також побоюється Крисенко.

Відповідати однаково доведеться

Проте доктор юридичних наук Володимир Василенко вважає, що Росія грубо порушила кордони України, а отже і сам договір, тому вона несе відповідальність за порушення норм міжнародного права. "Якщо договір розривається, то це не є підставою не розглядати порушення його положень", - наголошує правник.

Крім того, він зауважує, що міжнародні судові інстанції не розглядатимуть позов про порушення Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та РФ, якщо на це не дасть згоду російська влада. "Більше того, ініціювати розгляд такого позову українській стороні буде легше після розірвання договору", - каже Василенко.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Путін забезпечив виживання режиму Асада

Джон Маккейн
Голова комітету Сенату США з питань збройних сил сенатор Джон Маккейн

Заява, що Росія почне виведення деяких збройних сил з Сирії сигналізує проте що Володимир Путін переконаний, що він розбомбив та знищив достатньо супротивників кривавого режиму Асада, щоб забезпечити його виживання.

Через дії в Україні Росія повністю втратила довіру до себе

Урсула фон дер Ляєн, Міністр оборони Німеччини
Урсула фон дер Ляєн, Міністр оборони Німеччини

Наскільки насправді великі навчання? Точний розмір відомо лише Москві та Мінську. Сусіди та багато партнерів в НАТО припускають, що фактична кількість сил, задіяних на російській та білоруській стороні, перевищує офіційно зареєстровану кількість 12,700 військових.

Газпром не проводить в Європі антисланцеві кампанії

Карл ШЛІТЕР
Карл ШЛІТЕР, депутат Європейського парламенту від Швеції

Карл ШЛІТЕР (Carl Schlyter), депутат Європейського Парламенту від Швеції, Група «Зелені» \ Європейський вільний альянс», автор Резолюції Європейського Парламенту щодо екологічних наслідків видобутку сланцевого газу.