Прорив до Європи: «Слов’янська Дуга»

30 Jan, 2012 | |

Сьогодні геополітичне майбутнє регіону Східної Європи – у першу чергу таких держав, як Україна, Молдова та Білорусь – продовжує залишатися невизначеним.

Життєздатність білоруської концепції на глибоке занурення до російської орбіти викликає відверті сумніви.

Євроінтеграційні прагнення Києва поки що продовжують зазнавати очевидних невдач.

Внутрішньополітична нестабільність в Молдові, навіть не зважаючи на значні потуги Румунії, суттєво ускладнює просування цієї держави у напрямку до Європейського Союзу.

Разом з тим, усі три країни можуть відігравати важливу, якщо не сказати ключову роль як у Східноєвропейському регіоні, так і Євразії.

Чому?
Відповідь очевидна: саме через ці три країни здійснюється основні людські, товаро- та енергопотоки з Євразії в Європу і навпаки. Ці три країни займають критично важливе з військової точки зору положення. Зрештою Україна, Білорусь та Молдова є фактично двосторонніми воротами в обидва напрямки – Євразійському та Європейському.

Це давно зрозуміли у політики в Москві. Проте це поки що слабко розуміють у Києві, Мінську та Кишиневі.
Виходячи саме з таких геостратегічних міркувань аналітична група «Geostrategy» запускає проект під назвою «Прорив до Європи: Слов’янська Дуга». 

Його мета – здійснення глибинного аналізу процесів у регіоні Східної Європи, які можуть в якийсь момент звести разом національні інтереси трьох згаданих держав на одному напрямі - європейському. Це також передбачає проведення відповідної роботи серед політичної еліти усіх трьох країн.

Якщо це станеться – Європа отримає не лише повноправних членів з унікальними геополітичними складовими.

Три столиці позбудуться економічного, енергетичного та військового диктату, який заважає їх повноцінному розвитку.
 

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Через дії в Україні Росія повністю втратила довіру до себе

Урсула фон дер Ляєн, Міністр оборони Німеччини
Урсула фон дер Ляєн
Міністр оборони Німеччини

Наскільки насправді великі навчання? Точний розмір відомо лише Москві та Мінську. Сусіди та багато партнерів в НАТО припускають, що фактична кількість сил, задіяних на російській та білоруській стороні, перевищує офіційно зареєстровану кількість 12,700 військових.

Наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії

Max Boot
Max Boot, старший аналітик з питань міжнародної безпеки, Рада з міжнародних відносин, США

 Після того, як Росія в 2014 році розпочала військову агресію проти України, виникло стійке відчуття того, що за Україною наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії.

Путін висуває вимоги, які, як він знає, ніколи не будуть виконані

Норберт Реттген
Норберт Реттген
Голова Комітету Бундестагу зі зовнішньої політики

Путін висуває вимоги до НАТО, які, як він знає, ніколи не будуть виконані. Чому? Він доручив Лаврову пояснити, що Польща, країни Балтії та Україна є «осиротілими територіями», націленими на НАТО. Чому?