Створення AUKUS: що це означає для України?

04 Jan, 2022 | |
AUKUS

AUKUS (Australia, United Kingdom, United States) — тристоронній оборонний пакт, утворений 15 вересня 2021 року Австралією, Великобританією і США. Метою його створення є наміри Сполучених Штатів і Великобританії допомогти Австралії в розробці і розгортанні атомних підводних човнів, збільшуючи військову присутність Заходу в Тихоокеанському регіоні. Неофіційна мета створення Альянсу – протистояти впливу Китаю в Індо-Тихоокеанському  регіоні.

Угода охоплює такі ключові області як штучний інтелект, кібервійна,  потенціал підводного флоту і потенціал удару на далекі відстані. Вона також включає ядерний компонент, можливо, обмежений Сполученими Штатами і Великою Британією, по інфраструктурі ядерної оборони. У рамках Альянсу військово-морський флот Австралії  вперше отримає можливість будувати атомні підводні човни. У спільній заяві про створення AUKUS йдеться, що в регіоні існують потенційні загрози правопорядку, включно з не вирішеними територіальними суперечками, тероризмом та організованою злочинністю.

Підрив трансатлантичної довіри

За оцінками аналітиків групи Geostrategy, у 2021 році трансатлантичним відносинам було нанесено серйозну шкоду внаслідок створення AUKUS, а також втратою Францією контракту на постачання підводних човнів до Австралії на користь постачання човнів зі США. Певний час тема AUKUS не сходила зі сторінок європейських ЗМІ, хоча інші виклики згодом відсунули її на інший план. Однак ця тема продовжила перебувати у фокусі уваги в столицях держав-членів НАТО та Євросоюзу.
Укладання стратегічного альянсу AUKUS та його можливий вплив на НАТО, перегляд стратегічної концепції НАТО та ініціатива НАТО-2030, оцінка взаємозв’язків між Атлантичним Альянсом та Азіатсько-Тихоокеанським регіоном у контексті реагування на нові виклики глобальній безпеці – усі ці теми стануть предметом для обговорення у ході Саміту в Мадриді у червні 2023 року. Але вже зараз стає зрозумілим, що учасники Саміту шукатимуть прийнятні шляхи відновлення довіри між Західними союзниками. 
Іспанія як держава, яка прийматиме Саміт НАТО, вже запропонувала свою підтримку Генеральному секретарю НАТО у контексті подолання розбіжностей між США та Францією. Офіційний Мадрид розуміє, що криза між Францією та США є несприятливим тлом для Саміту НАТО, особливо враховуючи посилення закликів низки європейських країн на користь забезпечення більшої стратегічної самодостатності ЄС. 

Франко-американські розбіжності вписуються у загальний контекст змін у зовнішній політиці США, де пріоритетом розглядаються індійсько-тихоокеанський регіон та суперництво з Китаєм, і менше значення відводиться збереженню традиційного союзу з європейськими партнерами. 

Недовіра між США (а також Великою Британією та Австралією, з одного боку) та європейськими союзниками має декілька вимірів та є взаємною. Необхідно нагадати, що свого часу контракт на будівництво Францією підводних човнів для Австралії знаходився у підвішеному стані, оскільки неодноразово переносилися терміни його виконання, підвищувалася остаточна вартість, не були узгоджені параметри локалізації виробництва. Така ситуація не могла тривати вічно, особливо на фоні збільшення військового впливу Китаю в Тихоокеанському регіоні.   
США та Велика Британія, які продовжують активно переоснащувати свій атомний підводний флот, а також Вашингтон, який шукає шляхи зменшення впливу Китаю, усвідомили важливу роль Австралії в цьому питанні. Тому й було запропоновано Австралії реанімувати контракт, отримавши тим самим суттєві економічні вигоди від передачі технологій у рамках AUKUS. Важливо підкреслити, що Австралія поділяє бачення партнерів по AUKUS щодо необхідності посилення регіонального співробітництва, спрямованого на стримування Китаю, та застосування низки радикальних заходів проти китайських компаній (насамперед, Huawei).

Натомість європейські союзники не поділяють ці підходи щодо Китаю й у рамках НАТО не підтримують США щодо перенесення світового центру політичної, економічної та військової гравітації на Азіатсько-Тихоокеанський регіон. На засіданні Атлантичної ради у червні 2021 року було визнано, що Китай становить системний виклик міжнародному порядку та безпеці союзників. Однак, на думку аналітиків Geostrategy, відкритим залишається питання про те, чи передбачатиме Стратегічна концепція, яку ухвалюватимуть на Саміті НАТО у 2022 році, такі ж радикальні заходи стримування, як передбачає угода AUKUS. Поточне геополітичне суперництво ставить кожного стратегічного гравця перед необхідністю обрати, на чиїй він стороні, або залишитися за рамками мейнстрімних процесів. Односторонні рішення, на кшталт AUKUS, створюють таку ж саму атмосферу недовіри, яку генерує колективна нерішучість в рамках НАТО та ЄС. 
Такі угоди як AUKUS доводять, що США сповнені рішучості стримувати Китай і країни, які не є військовими наддержавами, рано чи пізно будуть вимушені встати на бік Вашингтону, якщо мають намір протистояти на регіональному рівні зростаючому впливу Пекіна. 

Де місце України?

Основне значення у франко-австралійській та франко-американській кризах має не розірвання контракту з Францією на будівництво підводних човнів, а небажання ЄС, під тиском Берліна та Парижа, протистояти Китаю у той самий спосіб, як це планує робити Вашингтон. Європейські країни, насамперед Німеччина та Франція, прагнуть шукати спільну мову з Пекіном з огляду на високоприбуткову торгівлю з Китаєм, й не хочуть страждати від торговельних репресій з боку Китаю на кшталт тих, що зазнає Австралія через низку рішень (щодо розслідування походження коронавірусної інфекції, Huawei тощо). Інші країни Євросоюзу - Італія та Греція – також суттєво інтегровані у проект «Нового шовкового шляху».

Таким чином Євросоюз опинився у складній ситуації, коли йому доведеться робити вибір – чи ставати на сторону Китаю, чи США.

Подібні ситуації не грають на руку України, оскільки будь-які кризи у відносинах трансатлантичних партнерів несуть прямі загрози для офіційного Києва. Цим активно користується Росія, яка розуміє, що криза між Північною Америкою та Європою завжди дарує їй шанси на поширення власного політичного впливу в регіоні. Трансатлантичний хаос, як і розмови про стратегічну автономію Євросоюзу, тішать Кремль. Він розуміє, що міцна єдність не дасть йому жодних шансів на перемогу у відкритій конфронтації. Проте сварки між Брюсселем і Вашингтоном є чудовою нагодою для продовження агресивних дій щодо таких держав, як Україна.  

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Чи викликає у вас тривогу агресивність Росії в Європі?

Майкл Хайден  (Michael Hayden)
Майкл Хайден (Michael Hayden), колишній голова ЦРУ і АНБ, США

"Путін поводиться самовпевнено, але у нього немає хороших карт в цій грі.

Місія Кокса-Квасьнєвського повинна діяти до саміту «Східного партнерства»

Крістіан ВІГЕНІН
Крістіан ВІГЕНІН, (Крістіан Іванов Вігенін), Депутат Європарламенту (група «Прогресивний альянс соціалістів і демократів), голова Парламентського асамблеї «Східного партнерства»

Крістіан ВІГЕНІН, депутат Європарламенту (група «Прогресивний альянс соціалістів і демократів), голова Парламентського асамблеї «Східного партнерства» про діяльність місії Кокс-Квасьнєвський:

Росіяни не будуть дотримуватися угод

Ельмар Брок
Ельмар Брок, депутат ХДС

Депутат від  ХДС Ельмар Брок не вірить Путіну в питанні трубопроводу по дну  Балтійського моря "Північний потік 2": "Росіяни не будуть дотримуватися своїх домовленостей: якщо буде побудовано " Північний потік 2 ", український транзит закриється.