Косово підриває геополітичний баланс в Європі. Що робити Україні?

02 Jul, 2012 | |

Посилення політичної співпраці Косово з Європейським Союзом (ЄС), Організацією з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) та Радою Європи (РЄ) знову стає актуальним в Європі. Від партнерів групи глобальної розвідки Geostrategy стало відомо про те, що ініціатором порушення питання про активніше залучення Косово до військово-політичних та соціально-економічних процесів в Європі виступає Європейський Союз (Німеччина та Франція), більшість членів якого визнали незалежність Косово.

 

Для інформації: 17 лютого 2008 року Косово за підтримки США та провідних держав ЄС проголосило незалежність. Станом на початок червня 2012 року незалежність Косово визнали 90 держав світу. З п’яти постійних членів Ради Безпеки ООН незалежність Косово визнали три держави, з 27 країн-членів Євросоюзу незалежність краю визнали 22 держави.

 

Вкотре поставивши на порядок денний європейської політики питання про можливу зміну нинішнього статусу Косово, причому зробивши це в складних умовах поширення економічної кризи, Європейський Союз переслідує кілька стратегічно важливих цілей, зокрема:

 

  • прагне стабілізувати політичну ситуацію на Балканах, де поки що зупиниться друга велика хвиля розширення Європейського Союзу;
  • намагається обмежити вплив Росії на політичну ситуацію в Південно-Східній Європі шляхом офіційного від’єднання від Сербії – союзника Москви – частини її суверенної території;
  • робить усе можливе для призупинення потоків міграції косоварів до країн Європейського Союзу, які й без того потерпають від хвиль нелегальної імміграції з країн Північної Африки та Близького Сходу (події «арабської весни» збільшили в рази нелегальну імміграцію з цих регіонів).

 

 

Усвідомлюючи ці виклики і загрози, Євросоюз давно розпочав вкладення значних коштів у розвиток Косово. За підрахунками групи глобальної розвідки Geostrategy, у період з 2009 по 2011 роки Європейський Союз виділив на розвиток в Косово різних програм суму в 1,2 мільярда доларів США, з яких було 508 мільйонів дол. США було спрямовано на реалізацію програм із підготовки Косово до вступу в Європейський Союз. Незважаючи на нинішні несприятливі фінансові умови в єврозоні, обсяги допомоги ЄС для Косово залишатиметься стабільно високим і в цьому році.

 

 

Євросоюз виштовхує з Косово інших міжнародних акторів

У лютому 2008 року ЄС заснував в краї свою найбільшу місію «The European Union rule of law Mission in Kosovo» (EULEX), яка відповідає за питання дотримання правопорядку та верховенства права в Косово. З урахуванням того, що інші міжнародні місії в Косово продовжують зменшувати свою присутність, вже у ближчій перспективі відповідальність за безпекову ситуацію в краї повністю перейде до Євросоюзу.

 

Для інформації: до останнього часу найбільш важливими з точки зору забезпечення безпеки в Косово були міжнародні сили безпеки KFOR. Підрозділ збройних сил України у складі KFOR налічує 134 українських миротворця. У 2011 році особистий склад KFOR було скорочено з 8 до 5 тисяч осіб, що опосередковано вказує про втрату його впливу і передачу повноважень до EULEX.

 

Це опосередковано вказує на те, що Євросоюз не відмовляється від наміру надати Косово статус повноправного члена ЄС. Офіс Європейського Союзу, розташований в Косово, активно працює на тим, щоб напівлегітимна держава швидко проходила підготовчий період для набуття повноправного членства в ЄС. Для втілення цієї мети необхідно змінити формальний статус Косово у двох основних європейських інституціях – ОБСЄ та Раді Європи.

 

Нова схема зі зміни статусу Косово

Процес зміни міжнародного статусу Косово в Раді Європи розпочався і вже перейшов в активну практичну фазу.

 

Група Geostrategy передбачає, що цього разу Євросоюз буде змінювати існуючий статус Косово не власними силами, а із максимальним залученням Постійного Представництва Албанії при Раді Європи. Саме до цієї країни з кінця травня 2012 року перейшло право головувати у Комітеті міністрів Ради Європи. Головування Албанії триватиме до листопада 2012 року.

 

Відповідно до існуючих правил, головування країни в Комітеті міністрів РЄ відкриває можливості порушувати під час щотижневих засідань Комітету міністрів актуальні питання, які головуюча країна вважає пріоритетними. З моменту передачі Великою Британією 24 травня 2012 року в Страсбурзі права головування до Албанії остання перейшла в дипломатичний наступ. Практично одразу було заявлено про те, що залучення експертних та фінансових ресурсів Ради Європи до процесу демократичних перетворень в Косово має стати пріоритетом у діяльності цієї міжнародної інституції. Прогнозовано позиція Албанії була повністю підтримана делегацією Європейського Союзу при Раді Європи, та окремо – делегаціями Німеччини та Франції.

 

Категоричну незгоду з цього приводу висловили делегації Росії та Сербії. Фактично, питання про активізацію співпраці з Косово зруйнувало атмосферу стратегічного партнерства між Росією, з одного боку, та Німеччиною і Францією, з іншого. Принаймні якщо не глобально, то на рівні міжнародної Організації – напевне. Група глобальної розвідки Geostrategy вважає, що до листопада 2012 року (закінчення головування Албанії в Комітеті міністрів Ради Європи) ситуація буде продовжувати загострюватися. Європейський Союз, ймовірно, буде свідомо пропонувати власні додаткові кошти на реалізацію спільних програм Рада Європи – СЄ для Косово. Також будуть робитися спроби зафіксувати в робочих документах Організації новий статус Косово, що додатково напружуватиме ситуацію.

 

Виникнення конфлікту між Москвою, Парижем та Берліном відповідає тактичним інтересам України в Раді Європи. Так звані «конфліктні ситуації» на зразок Косово відтягують увагу цієї організації від обговорення внутрішніх українських проблем, пов’язаних із забезпеченням демократії та верховенства права.

 

Однак стратегічний контекст косовського питання таїть у собі серйозні виклики і загрози для національної безпеки України.

 

 

Небезпеки для України від співпраця по лінії ЄС – Косово

Україна не визнала незалежність Косово. Групі глобальної розвідки Geostrategу відомо, що Київ поки не розглядає таку політичну опцію. Це пов’язується з низкою об’єктивних причин, у першу чергу – недоцільністю перегляду існуючих в Європі кордонів, яка може призвести до ланцюгової реакції проголошення суверенітетів автономними регіонами у складі багатьох європейських держав, у тому числі України.

 

До того часу, поки Україна не підпише Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, а парламенти країн ЄС – не ратифікують її, це питання навряд чи буде порушуватиметься Брюсселем перед Києвом. Однак у середньостроковій перспективі – після того, як Косово набуде повноправного членства в Європейському Союзу – потенційні кандидати на вступ до ЄС будуть змушені так само визнавати незалежність Косово. Це може бути сформовано як вимога ЄС до потенційних кандидатів-членів на вступ до Євросоюзу.

 

 

За інформацією групи глобальної розвідки Geostrategy, на завершальній стадії перебуває питання про відкриття Посольства України в Албанії. Не виключено, що Послом України в Албанії може бути призначено Ігоря ГРУШКА, який до початку 2012 року працював Послом України в Бразилії. Саме йому доведеться формувати позицію Києва з питань, пов’язаних з так званим «албанським проривом» до Європейського Союзу.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Чи відходить Україна «на другий план»?

Джеймс Девіс
Джеймс Девіс Професор-міжнародник із Університету Санкт-Галлена

На нещодавній Мюнхенській конференції з безпеки "українське питання" опинилося в "другому ешелоні" проблем - головними темами все ж стали нова політика США за президента Трампа та міжнародний тероризм.

Допомога для України буде

Джон Кірбі
Джон Кірбі
Координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США

Питання: «Яким є рівень пріоритетності щодо ухвалення пакетів допомоги Україні й Ізраїлю?», Відповідь Дж.Кірбі:

Україна, криза: чому програють всі?

Семуель Чарап
Семуель Чарап старший політолог RAND Corporation

За три роки з моменту початку кризи в Україні загинуло більш ніж 10000 людей і це продовжує виснажувати ресурси всіх країн.  В результаті всі програють і в цьому конфлікті кожен великий актор грає гірше, ніж це було раніше і вирішення видається невловимим  як ніколи. Це не повинно бути так.