Шпигунський скандал між Будапештом і Києвом

У середині травня Служба безпеки України затримала двох
військовослужбовців ЗСУ у відставці. Вони були завербовані воєнною розвідкою Угорщини. Їхнім завданням було з’ясувати кількість військовиків і профільного матеріально-технічного обладнання в регіоні, потужність систем протиповітряної оборони і суспільно-політичні настрої мешканців області.

Голова МЗС Угорської Республіки Петер Сіярто миттєво зняв відповідальність зі своєї країни і звинуватив Україну у роздмухуванні шпигунського скандалу.

Водночас угорський лідер Віктор Орбан переклав відповідальність на угорську опозицію, зокрема з партії “Тиса”. Наслідком цього став зрив україно-угорських перемовин щодо ситуації з національними меншинами в Закарпатській області.
Для нас є важливою ще одна складова цього шпигунського скандалу, про який, сьогодні вже так і не згадаують. А саме, які місцеві політичні та громадські рухи на Закарпатті відреагували на цю чутливу подію. Ситуація підігрівалася з угорського боку ще й тим, що Будапешт вислав у якості «дзеркальної відповіді» двох українських громадян.

Статистика говорить, що на минулих місцевих виборах у жовтні 2020 року до Закарпатської обласної ради пройшло 8 політичних сил. Партійний рух з етнічним забарвленням Партія угорців України (КМКС) з 11,60% (39 049 голосів) отримала - 8 мандатів і посіла четверте місце.

Офіційні особи та ресурси місцевих осередків парламентських партій «Слуги Народу», «Батьківщини», «За Майбутнє» і «Європейської Солідарноті» в Закарпатській області проігнорували шпигунські пристрасті. Про це свідчать їхні сторінки у соціальних мережах. За цим алгоритмом – мовчанки – діяли й суто регіональні партійні проєкти – «Рідне Закарпаття», Партія угорців України і Демократична партії угорців. Це аргумент на користь того, що жоден з
закарпатських політиків не бажає гратися в сепаратизм, тим самим підриваючи власну репутацію та «пасивно» підіграючи Російській Федерації як країні- агресору.

На сьогоднішній день угорська діаспора на Закарпатті налічує близько 150 тисяч осіб. Більшість із них не підтверджують своє подвійне громадянство.
Хоча для уряду Віктора Орбана такі мешканці прикордонних районів Закарпатської області України є ресурсом для політики як внутрішньої, так і зовнішньої. Угорщина вкладає суттєві кошти в освіту, культуру і бізнес українських угорців на Закарпатті. Ця проблема бере свій початок з часів проголошення незалежності України. Тому для обранівського уряду реакція українських угорців мала б стати лакмусовим папірцем для подальшого провадження своєї підривної політики щодо України.

Як виявилося, незважаючи на те, що КМКС і Демократична партія угорців України є союзниками партії «Фідес» Віктора Орбана, їхні партійці не ризикують розхитувати ситуацію в найзахіднішому регіоні нашої держави.
Безсумнівно, що цей шпигунський скандал лише поглибить політичні розбіжності між Україною і Угорщиною, які гостро означилися з 2017 року, коли Верховна рада України ухвалила закон про освіту.

Результат останніх місцевих виборів лише підтвердив, що угорська меншина не є політично домінуючою на Закарпатті. Проукраїнські сили з регіональним забарвленням зберегли тут вплив. Це важливий момент для нашої держави в період російсько-української війни. З огляду на це можна впевнено сказати, що гіпотетичне вторгнення військ Угорщини є ілюзорним.

Що тут скажеш: зберігайте спокій і дотримуйтесь інформаційної гігієни.