Що стоїть за наступом Євросоюзу на Газпром?

  5 вересня цього року Європейська Комісія оголосила про початок розслідування щодо монополізації російською компанією Газпром енергетичного ринку Центральної та Східної Європи. У разі, якщо результати аналізу підтвердять надмірний монопольний вплив Газпрому на формування цін на газ в зазначених регіонах Європи, а також монопольне положення на ринку транзиту газу, на російську компанію може бути накладено штрафні санкції.

Ймовірно, що таке антимонопольне розслідування Євросоюзу вписується у загальну концепцію цієї організації щодо

а) подальшої лібералізації газового ринку Європи

б) зменшення російської газової залежності.

Ще у вересні 2011 року Європейський Союз розпочав низку розслідувань, які покликані довести, що Газпром обмежує в регіоні Центральної та Східної Європи конкуренцію на енергетичному ринку, встановлює несправедливі ціни на газ шляхом індексації ціни на нафту в довгострокових контрактах, а також приховує реальну ситуацію з контролем над компаніями, які займаються транзитом газу на ринках Східноєвропейських держав. Така діяльність прямо порушує положення Третього енергетичного пакету ЄС, покликаного лібералізувати енергоринок Європи. Даний пакет надає країнам Євросоюзу законні можливості боротися з енергетичною монополією та махінаціями щодо поставок та транзиту енергоносіїв.

У вересні цього року дії Євросоюзу по відношенню до експансії Газпрому набули більш категоричних ознак, що вилилося в початок антимонопольного розслідування.

Цікаво, що впливові європейські та російські ЗМІ одностайно оцінили цьогорічну ініціативу Євросоюзу як відверто недружній акт щодо російського енергетичного монополіста, який призведе до найбільшої ескалації конфліктної ситуації між Газпромом та ЄС протягом останнього десятиліття.

Для інформації: у разі доведення факту порушення Газпромом Третього енергетичного пакету, на російську компанію може бути покладено штрафні санкції у розмірі 10% від річного прибутку, що в грошовому еквіваленті становитиме близько 12 мільярдів дол. США.

Російська сторона так само продемонструвала жорстку реакцію на рішення Євросоюзу розпочати дане розслідування. Зокрема, у вересні цього року Президент Росії Володимир ПУТІН підписав Указ, яким визначаються засоби захисту інтересів Росії при здійсненні російськими юридичними особами їх зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до положень Указу, стратегічні компанії Росії повинні будуть погоджувати с російськими урядом кроки у разі, якщо їм будуть висуватися претензії з боку іноземних держав та міжнародних організацій, включно з органами регулювання та контролю.

Однак, провівши власні дослідження даної проблематики, експерти групи глобальної розвідки Geostrategy прийшли до протилежного висновку, суть якого полягає у відсутності між Росією та ЄС жорсткої конфронтаційної лінії поведінки.

Зокрема, група вважає початок антимонопольного розслідування не покаранням Газпрому з боку ЄС, а спонуканням до заохочення російського керівництва проводити більш зважену енергетичну політику щодо країн Центральної та Східної Європи. Тому, навіть якщо ми матимемо можливість спостерігати за публічними жорсткими дебатами між ЄС і Росією, то це будуть лише показові дії. Експерти Geostrategy схильні вважати, що в брюссельських та московських кабінетах буде досягнуто спокійний компроміс щодо необхідності проведення Газпромом більш гуманної політики в питанні формування ціни на російський газ для країн Центральної та Східної Європи. При цьому жодна мова про якісь грошові компенсації йти навряд чи буде.

Чому існують підстави для такого висновку?

По-перше, протягом останніх десяти років російський газовий монополіст вже суттєво змінив свою цінову політику по відношенню до Європейських країн. Так, в обмін на продовження газових контрактів такі країни як Німеччина та Іспанія вже отримали суттєві знижки, які коливаються у межах від 10 до 15%.

Однак це стосується переважно країн Західної Європи. Країни ж Східної Європи продовжують залишатися у більш складному та вразливому становищі. Мова йде, у першу чергу, про Угорщину, Словаччину, Чехію, Болгарію, Румунію, а також країни Балтії, які практично повністю залежать від російських енергоносіїв.

Україна так само страждає від несправедливої ціни на російський газ, яку вона отримала внаслідок підписання у 2009 році газового контракту на період 10 років.

Така ситуація викликала значне обурення серед нових країн-членів Євросоюзу, які, за інформацією групи глобальної розвідки Geostrategy, у на початку 2012 року у доволі жорсткій формі поставили перед Брюсселем питання про необхідність захисту регіону Східної Європи від посилення енергетичного домінування російського газового монополіста. Таким чином початок розслідування щодо монополізації російською компанією Газпром енергетичного ринку Центральної та Східної Європи було ініційовано саме «молодими членами Євросоюзу».

У разі, якщо все відбувається саме за таким сценарієм – політичний тиск Східної Європи на Брюссель і, як реакція, початок формального розслідування проти Газпрому – навряд чи варто очікувати на якійсь серйозні наслідки даної ініціативи Європейського Союзу.

Так, на Газпром навряд чи будуть накладені штрафні санкції згаданого вище фінансового розміру. У цьому зв’язку необхідно пам’ятати про те, що Європейська Комісія навіть при бажанні та за наявності твердої політичної волі поки що не володіє інструментарієм для практичного стримування експансії Газпрому. Росія сьогодні забезпечує європейський ринок на 25%, і навіть при великому бажанні ЄС такі обсяги буде неможливо у ближчій перспективі замінити газом з інших регіонів світу. Отже в зимовий період 2012-2013 років навряд чи варто очікувати на оприлюднення якихось серйозних результатів антимонопольного розслідуванням ЄС.

Натомість, існують підстави вважати, що найбільшим досягненням Брюсселю на цьому напрямку можуть стати пропозиції Газпрому країнам Центральної та Східної Європи отримати приблизно 10%-ву знижку на газ в обмін на укладення з Газпромом щонайменше нових п’ятирічних контрактів.

На жаль, Україні за нинішніх умов (практично заморожений політичний діалог високого рівня Київ - Брюссель) навіть на такі преференції навряд чи варто очікувати. Отже, єдиними стратегічно виправданим варіантом для Києві є

а) інтенсифікація видобутку власного сланцевого газу

б) видобуток газу в акваторії Чорного моря

в) прискорення будівництва терміналу з прийняття зрідженого газу та

г) активізація переговорів з потенційними продавцями зрідженого газу.