Можливі наслідки кризи єврозони для України у 2012 році

15 Nov, 2011 | |

Прогноз 2012

Економічна ситуація в Європейському Союзі продовжує погіршуватися. Такі країни Євросоюзу як Греція, Португалія, Іспанія та Італія балансують на межі дефолту. Складна внутрішньополітична ситуація вже призвела до зміни політичного керівництва у Греції та Італії. За цих умов перегріті німецька та французька економіки шукають шукають вартіанти помякшенння негативних наслідків від поширення європейської фінансово-економічної кризи. При цьому і Брюссель, і Берлін і Париж, ймовірно усвідомлюють, що будь-який з нижченаведених сценаріїв матиме однаково негативні наслідки для країн-членів Євросоюзу.

Сценарій 1

РЕЗУЛЬТАТ: криза єврозони

Сценарій 2

РЕЗУЛЬТАТ: криза єврозони

За оцінками групи «Geostrategy», Україні необхідно вже зараз готуватися до того, що у 2012 році 27 країн-членів Європейського Союзу скоротять свою економіко-фінансову та інвестиційну діяльність на зовнішніх ринках, що різко відобразиться на стані таких секторів української економіки:

1. Експорт металургійної та сільськогосподарської продукції.

2. Розвиток банківського сектору.

3. Залучення прямих іноземних інвестицій.

Детальніше

1. Експорт металургійної та сільськогосподарської продукції.

Україна традиційно залежна від коливань у потребах світового ринку у металургійній та хімічній промисловості, а також продукції сільського господарства. Слабко розвинений внутрішній ринок створює ситуацію, коли близько 80% металургійної продукції реалізується на зовнішніх ринках. Така ситуація позитивно впливає на стан української економіки тоді, коли зовнішні ринки перебувають в активній стадії зростання, однак їх стагнація призводить до різкого погіршення стану української економіки. У 2012 році очікується скорочення попиту на український метал. З огляду на те, що європейський ринок продовжує залишатися одним із головних для українських експортерів металургійної та сільського господарської продукції (у вересні цього року експорт українського металу на ринок ЄС впав до 7% у порівнянні з 19% у серпні цього ж року), це завдасть шкоди національним експортерам.

2. Розвиток банківської сфери.

На сьогодні присутність західного капіталу на українському фінансовому ринку складає близько 40%. Більшість західного капіталу, який сьогодні працює у банківському секторі України, походить від банків, розташованих у єврозоні. Таким чином, європейські материнські банки надають суттєву фінансову підтримки своїм дочірнім представництвам в Україні. Однак, розвиток кризових явищ у єврозоні може призвести до того, що європейські материнські банки для підтримки своєї ліквідності приймуть рішення продати свої дочірні представництва. Таким чином, Україну може очікувати хвиля розпродажів дочірніх банків, яка в умовах відсутності достатньої кількості валютних резервів може дестабілізувати фінансову ситуацію та призвести до хвилі масштабних фінансових поглинань.

3. Залучення прямих іноземних інвестицій.

Криза Єврозони призведе також до скорочення обсягів прямих іноземних інвестицій, загальний обсяг яких в українську економіку станом на липень 2011 року становив 44,2 млрд. дол. США, або 1,033 тис. дол. США на душу населення. Близько 85% прямих іноземних інвестицій походять з країн-членів Європейського Союзу, серед яких Кіпр займає лідируючі позиції.

Геополітичні наслідки кризи єврозони для України

Якщо кризові явища у єврозоні посилюватимуться, окрім вищеназваних наслідків Україна буде змушена переорієнтовувати свої товарні потоки на ринки Азії та Російської Федерації, що штовхатиме Київ до тісніших обійм Москви. Внаслідок цього збільшаться шанси на успіх у таких російських інтеграційних проектах як Євразійських союз та Митний союз. Зменшення обсягів прямих іноземних інвестицій з країн-членів ЄС також призведе не лише до створення платіжного балансу, але й, у разі відповідних російських пропозицій, призведе до подальшої російської експансії на фінансовому ринку України. Не виключається придбання російськими банками дочірніх європейських представництв. 2012 рік може стати роком масштабної російської банківської експансії.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Ми не маємо європейської армії…

Жозеф Доль ( Joseph Daul)
Жозеф Доль ( Joseph Daul), Голова Європейської народної партії в Європарламенті

Голова найбільшої політичної групи Європарламенту «Європейська народна партія» Джозеф Доль висловив своє розчарування тим, що на разі ніхто не має впевненості з приводу подальшого розвитку ситуації в Україні.

Чи відходить Україна «на другий план»?

Джеймс Девіс
Джеймс Девіс Професор-міжнародник із Університету Санкт-Галлена

На нещодавній Мюнхенській конференції з безпеки "українське питання" опинилося в "другому ешелоні" проблем - головними темами все ж стали нова політика США за президента Трампа та міжнародний тероризм.

Надання Україні асоціації стане прикладом і своєрідним стимулом для таких країн, як Молдова та Білорусь?

Павел Коваль (Paweł Robert Kowal)
Павел Коваль (Paweł Robert Kowal) Голова делегації Європарламенту до Комітету парламентської співпраці «ЄС-Україна»

- Чи керуються євродепутати у своїх дискусіях щодо України і геополітичними підходами, зокрема думкою про те, що надання Україні асоціації стане прикладом і своєрідним стимулом для таких країн, як Молдова та Білорусь?