Доступно про Угоду про асоціацію з ЄС

19 Aug, 2013 | |

Сьогодні інформаційний простір України та Росії буквально вщент заповнений повідомлення про те, які вигоди, або ж навпаки – які ризики таїть у собі Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яку Київ та Брюссель мають намір підписати в листопаді 2013 року. Очікується, що кількість матеріалів на цю тематику буде лише зростати із наближенням цієї дати. І якщо із політичною частиною Угоди усе більш-менш зрозуміло, то із положеннями Угоди, які передбачають створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС – багато плутанини.  
З урахуванням високого інтересу українського суспільства до тематики Угоди про асоціацію з Євросоюзом та створення зони вільної торгівлі, старші аналітики групи глобальної розвідки Geostrategy Сергій ДАНИЛЕНКО та Володимир ДЕНИСЮК вирішили у простій і доступній формі обмалювати те, за що бореться українська інтелігенція, бізнес та політикум.
 

Які бувають типи Угоди про асоціацію з Євросоюзом?

 

Законодавче підґрунтя

Законом України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» передбачене забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття повноправного членства в Європейському Союзі.

Виходячи з цього, створення зони вільної торгівлі належить до стратегічних цілей двостороннього торговельно-економічного співробітництва між Україною та Європейським Союзом. Враховуючи євроінтеграційні прагнення нашої держави, Євросоюз запропонував Україні створити зону вільної торгівлі у форматі ЗВТ+.

Необхідно розрізняти класичну зону вільної торгівлі (ЗВТ) від більш поглибленого формату «всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ+)».

 

Класична ЗВТ

Класична ЗВТ передбачає створення угруповання з двох або кількох митних територій, які скасували тарифні обмеження та інші обмежувальні заходи на значні обсяги торгівлі товарами з цих територій. При цьому, відповідно до принципів Світової організації торгівлі, допускаються певні виключення з режиму вільної торгівлі так званих “чутливих” товарів.

 

ЗВТ +

Формат «всеохоплююча зона вільної торгівлі (ЗВТ+)» включає не лише торгівлю товарами, але й послугами, передбачає доступ до ринків державних закупівель, тощо. Укладання угод у форматі ЗВТ+ передбачає низку специфічних положень щодо:

 

  • глибокої лібералізації торгівлі товарами та послугами, що значно відрізняються від положень відповідних угод СОТ;
  • лібералізації режимів іноземного інвестування;
  • лібералізації режиму державних закупівель;
  • запровадження нових правил щодо окремих аспектів конкурентної політики, у тому числі державної допомоги;
  • застосування більш жорстких заходів щодо захисту прав інтелектуальної власності;
  • запровадження спільних екологічних норм та стандартів, а також стандартів праці.

 

 

Цілі поглибленої ЗВТ

Метою створення поглибленої зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом є формування спільного економічного простору України та Євросоюзу. Наповнення майбутньої ЗВТ спрямовується на досягнення максимально глибокої економічної інтеграції, до якої будуть готові сторони, та не матиме аналогів з попередньої практики Євросоюзу. Зважаючи на те, що невід’ємною частиною поглибленої ЗВТ буде приведення українського законодавства та практики у відповідність до норм та положень ЄС, особливого значення набувають положення про застосування міжнародних та Європейських стандартів та інструментів у відповідних сферах співпраці.
 

 На фото: Прем’єр-міністр України Микола АЗАРОВ та фактичний «Міністр закордонних справ ЄС» Кетрін ЕШТОН

 

Що таке зона вільної торгівлі з ЄС?

У проекті Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом є цілий розділ про створення зони вільної торгівлі. Це – найбільш важлива частина цього документу, оскільки вона регулює торгівлю товарами і послугами між 46-мільйонною Україною та 500-мільйонним Європейським Союзом. Вона передбачає таке революційне нововведення як вільне пересування товарів (окрема їх частина буде мати квоту – наприклад молоко, м'ясо або зерно, решта – будуть без мита ввозитися на територію ЄС та України відповідно) та забезпечення можливості надання українською стороною послуг для ЄС (наприклад, які стосуються автоперевезення).
 

І.
Вільне пересування товарів
 

  • торгівля товарами, у тому числі технічні бар’єри в торгівлі;
  • інструменти торгівельного захисту;
  • санітарні та фітосанітарні заходи;
  • сприяння торгівлі та співробітництво в митній сфері;
  • адміністративне співробітництво в митній сфері;
  • правила походження товарів;
  • торговельні відносини в енергетичній сфері.

 

 

ІІ.
Послуги та інвестиції
 

  • послуги, заснування компаній та інвестування;
  • визнання кваліфікації;
  • рух капіталів та платежів.
     

ІІІ.
Правила та горизонтальні питання
 

  • конкурентна політика (антимонопольні заходи та державна допомога);
  • права інтелектуальної власності, у тому числі географічні зазначення;
  • державні закупівлі;
  • торгівля та сталий розвиток.
     

ІV.

Інституційні положення

  • врегулювання суперечок (загальне);
  • врегулювання суперечок в енергетичній сфері;
  • інституційні органи.
     

 

Які переваги від створення зони вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію?

 Сьогодні про ризики та переваги від створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС не каже хіба що ледачий. Навіть Президент Росії Володимир ПУТІН в різні часи і в різній формі намагався публічно говорити про те, скільки втратить український виробників внаслідок відкриття українських кордонів з Євросоюзом. Після слів господаря Кремля питань виникало ще більше, ніж відповідей на них. На жаль, українським громадянам рідко доводиться чути щось зрозуміле і доступне від представників чинної української влади.

Тому аналітики групи Geostrategy вирішили власноруч акумулювати ті плюси і мінуси, які отримає Київ після запровадження ЗВТ з ЄС.
 

Переваги створення ЗВТ
 

  • Покращення доступу українських товарів та послуг до ринку ЄС.
  • Покращення умов експорту української продукції у зв’язку з отриманням цінової переваги за рахунок скасування ввізного мита.
  • Переоснащення та модернізація вітчизняних підприємств.
  • Збільшення обсягів інвестицій з країн-членів ЄС в економіку України.
  • Підвищення обсягів двосторонньої торгівлі і збільшення надходження валютних коштів.
  • Зростання обсягів продажу сільськогосподарської продукції традиційних експорто орієнтованих галузей (зерно, олія).
  • Підвищення ефективності розміщення трудових ресурсів.
  • Розширення номенклатури товарів та послуг на внутрішньому ринку.
  • Підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції у зв’язку із впровадженням нових стандартів.
  • Зменшення нетарифних обмежень у торгівлі сільськогосподарською продукцією у рамках співробітництва у сфері санітарних та фітосанітарних заходів.
  • Гармонізація митних процедур та підвищення ефективності діяльності митних органів у контексті сприяння торгівлі.
  • Створення гармонізованого правового поля для забезпечення діяльності суб’єктів торговельних відносин шляхом наближення законодавства України до законодавства ЄС.
  • Стимулювання розвитку конкуренції та обмеження монополізму.
  • Покращення доступу до якісної імпортної техніки, насіння, засобів захисту рослин тощо.

 

Які ризики від створення зони вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію?

 Цілком очевидно, що будь-які інтеграційні процеси також містять у собі й ризики. Аналітики групи Geostrategy бачать для України наступні загрози від створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом.

 

Ризики створення ЗВТ
 

  • Необхідність залучення значних фінансових ресурсів для забезпечення адаптації та імплементації нових актів законодавства.
  • Посилення конкурентного тиску на внутрішньому ринку України.
  • Втрати для окремих галузей промисловості України через низький рівень їх конкурентоспроможності.
  • Зростання рівня безробіття.
  • Витіснення національного виробника з внутрішнього ринку.
  • Зростання негативного для України сальдо двосторонньої торгівлі через погіршення структури експорту у зв’язку із переорієнтацією вітчизняних експортерів з експорту готової продукції на експорт сировини та напівфабрикатів.
  • Дефіцит вітчизняних товарів на внутрішньому ринку у зв’язку з експортною переорієнтацією виробників.
  • Брак коштів та необхідність пошуку партнерів та інвесторів з метою модернізації існуючих виробництв.
  • Необхідність переоснащення та зміни технологій виробництва.
  • Обмеженість можливості надання захисту “молодим” галузям економіки, які не досягли належного рівня конкурентоспроможності та потребують державної підтримки.
  • Зниження конкурентоспроможності національної сільськогосподарської продукції на внутрішньому ринку у зв’язку з наявністю потужної системи державної підтримки сільського господарства ЄС.
  • Зниження попиту на сільськогосподарську техніку національного виробництва.

 

Підсумовуючи усе викладене вище дає підстави групі Geostrategy говорити про те, що підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом є безумовним прогресом, натомість сповзання в бік Митного союзу означатиме «комфортну стагнацію», або таку собі теплу ванну, в якій вода буде швидко стигнути. І від того удар по не модернізованій, відсталій українській економіці, яка ховатиметься на пострадянських ринках, буде ще більш неприємний, ніж це може трапитися сьогодні – внаслідок ужорсточення Митним союзом правил доступу українських товарів до їх внутрішнього ринку.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Чи викликає у вас тривогу агресивність Росії в Європі?

Майкл Хайден  (Michael Hayden)
Майкл Хайден (Michael Hayden), колишній голова ЦРУ і АНБ, США

"Путін поводиться самовпевнено, але у нього немає хороших карт в цій грі.

Blake Clayton Старший радник з питань енергетики Ради зовнішніх зносин, м. Нью-Йорк

Blake Clayton
Blake Clayton Старший радник з питань енергетики Ради зовнішніх зносин, м. Нью-Йорк

Продовження погіршення ситуації в Лівії, Єгипті та інших країнах Північної Африки та Близького Сходу суттєво впливають на формування світових цін на енергоносії, у першу чергу - нафти. Я вважаю, що сьогодні США недостатньо працюють над збільшенням стратегічних обсягів нафти.

Місія Кокса-Квасьнєвського повинна діяти до саміту «Східного партнерства»

Крістіан ВІГЕНІН
Крістіан ВІГЕНІН, (Крістіан Іванов Вігенін), Депутат Європарламенту (група «Прогресивний альянс соціалістів і демократів), голова Парламентського асамблеї «Східного партнерства»

Крістіан ВІГЕНІН, депутат Європарламенту (група «Прогресивний альянс соціалістів і демократів), голова Парламентського асамблеї «Східного партнерства» про діяльність місії Кокс-Квасьнєвський: