Болгарія: Хіларі Клінтон відвідає з робочим візитом Софію

31 Jan, 2012 | |

5 лютого 2012 року Державний секретар США Хіларі КЛІНТОН відвідає з робочим візитом Болгарію. Візит відбувається на запрошення Міністра закордонних справ Болгарії Ніколая МЛАДЕНОВА.

Відомо, що під час візиту Держсекретар США зустрінеться з Президентом Болгарії Росеном Плевнелієвим, Прем’єр-міністром Бойко Борісовим, а також Міністром закордонних справ Болгарії Ніколаєм Младеновим.

Під час візиту буде обговорено питання двостороннього балгарсько-американського співробітництва, у тому числі співпрацю у рамках стабілізації ситуації на Близькому Сході та Афганістані.

Група Geostrategy передбачає, що питання енергетичної безпеки також стоятимуть на порядку денному під час візиту Х.Клінтон до Софії. Нинішній Прем’єр-міністр Болгарії Б.Борісов продовжує демонструвати непоступливість Росії в питаннях реалізації важливих для російського керівництва енергетичних проектів. 

Зокрема, у грудні 2011 року Уряд Болгарії офіційно повідомив російську сторону про відмову в участі масштабного проекту будівництва Трансбалканського нафтопроводу «Бургас – Александруполіс», що сильно роздратувало російське керівництво.

Для інформації: Проект прокладання нафтопроводу з болгарського порту Бургас до грецького Александруполіса у 2001 році тому розробила Росія. Але запропонувати його реалізацію кільком урядам Болгарії російські політики і бізнесмени довго не наважувалися. Коли до влади у Болгарії прийшов уряд соціалістів, а країною керували випускники московських ВУЗів - Георгій Пирванов і Сергій Станішев – відповідна пропозицію була зроблена.

У 2007 році Росія, Греція і Болгарія домовилися побудувати майже 282-кілометровий нафтопровід в обхід переобтяжених проток Босфор і Дарданелли. Він мав прокачувати 35 мільйонів тонн нафти на рік зі збільшенням пропускної потужності до 50 мільйонів.

Партнери створили компанію Trans-Balkan Pipeline B.V., якій потрібно було розробити проект прокладання нафтопроводу, а потім експлуатувати його. Участь у проекті та розподіл майбутніх прибутків було поділено таким чином 51% - російська сторона, і по 24,5% - Болгарія та Греція.

Своєю відмовою від участі у згаданому проекті Болгарія ускладнила реалізацією Росією планів по збільшенню власних нафтопродуктів на європейському ринку.  

Під питанням також перебуває перспектива будівництва на території Болгарії атомної електростанції «Белене». 

Не виключено, що в енергетичному контексті також може порушуватися питання про сучасний стан українсько-російського співробітництва в енергетичній сфері, особливо у контексті зміни статусу української газотранспортної системи.
 

31.01.2012

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Імпічмент чи енергетична незалежність України

Richard Morningstar
Річард Л. Морнінгстар
Глобальний енергетичнний центр Атлантичної ради

Незважаючи на корупційні проблеми, які історично хвилювали цю націю, потрібно пам’ятати, що незалежно від результатів цього розслідування Україна не створила проблеми.

Газпром не проводить в Європі антисланцеві кампанії

Карл ШЛІТЕР
Карл ШЛІТЕР, депутат Європейського парламенту від Швеції

Карл ШЛІТЕР (Carl Schlyter), депутат Європейського Парламенту від Швеції, Група «Зелені» \ Європейський вільний альянс», автор Резолюції Європейського Парламенту щодо екологічних наслідків видобутку сланцевого газу.  

Джихадизм у Казахстані як частина глобальної терористичної мережі

Gordon M. Hahn
Gordon M. Hahn, Старший науковий дослідник з питань Росії та Євразії Центру міжнародних та стратегічних досліджень, м Вашингтон

Gordon M. Hahn, Старший науковий дослідник з питань Росії та Євразії Центру міжнародних та стратегічних досліджень, м Вашингтон Гордон Ган представив аналітичну доповідь на тему: ДЖИХАДИЗМ В КАЗАХСТАНЕ, КАК ЧАСТЬ ГЛОБАЛЬНОЙ ТЕРРОРИСТИЧЕСКОЙ СЕТИ