Паніка на Рубльовці. Усе справді погано

04 Dec, 2014 | |

The Geostrategy Group recently communicated with a few very wealthy Russian families that have long been living in the European Union’s countries. These families have a joint Russian-European business, which began in late 1990 upset years. After talking emerged the feeling that the Russian middle class is moving from his usual state of comfort towards a panic.

Група глобальної розвідки Geostrategy на днях поспілкувалася із кількома дуже заможними російськими родинами, які вже довгий час проживають в країнах Європейського Союзу. Ці родини мають спільний російсько-європейський бізнес, який почав розбудовуватися наприкінці 1990—років. Вони володіють нерухомістю як у Москві, так в країнах Євросоюзу, а їх діти, народжені за кордоном, лише у загальних рисах розуміють, що таке Росія.

 

Після спілкування у представників групи виникли почуття, що російський середній клас дуже швидко переходить від звичного для нього стану комфорту і достатку в стан реальної паніки. Такого, за словами співрозмовників, раніше ніколи не було. Ні під час кризи 1998 року, ні під час двох Чеченських воєн. Почуття російського середнього класу важко описати якось конкретно, хоча систематизація сьогоднішніх страхів може виглядати приблизно так:

 

анексія Криму була підтримана лише російським люмпеном, зомбованим путінською пропагандою. Ці люди ніколи не виїздили за межі власного міста або села, не кажучи вже про район. Співрозмовники визнають, що такого люмпену – більше 50%, тому його активно використовує російська влада для реалізації своїх політичних цілей. І навпаки, росіяни, які ведуть міжнародний бізнес, одразу відчули, що Крим буде «дорого коштувати саме середньому класу»;

• втягування Росії у конфлікт на Сході України став для російського середнього класу ударом нижче поясу. Стало реально страшно, що внаслідок дій купки російських олігархів, наближених до режиму Путіна, мільйонний середній і вище середнього клас Росії може втратити те, що набувалося роками важкої праці. Після запровадження третього рівня санкцій у вересні цього року усі зрозуміли – це початок якоїсь невідворотної російської катастрофи;

• арешт Володимира Евтушенкова (примітка – російський мільярдер, якого 16 вересня цього року було поміщено під домашній арешт по справі про крадіжку та легалізацію акцій компанії «Башнафта») підтвердив найгірші передчуття – Росія невідворотно сповзає в «мракобесіє». З цього моменту страх вселяється в душі російського середнього класу, який починає розуміти, що наступним можуть стати не представники великого бізнесу, а середній клас, за рахунок якого влада буде вирішувати свої внутрішні проблеми;

• продажі елітної Рубльовської нерухомості – чіткий сигнал того, що середній і вище середнього клас, який раніше вважав, що твердо стоїть на ногах, тепер має непевне майбутнє. Це також був сигнал про необхідність вивезення родин за кордон, оскільки Росія стає все більш небезпечним місцем для життя та бізнесу;

• співрозмовники відзначають, що одним із найбільш улюблених місць для втечі для заможних росіян залишається Лондон. Останнім часом британська столиця просто кишить росіянами, які, не торгуючись, скуповують і без того дорогу лондонську нерухомість.

 

Звичайно, невірно буде приховати те, що співрозмовники щиро переконані у тому, що Крим традиційно належить Росії, а 1954 році Микита ХРУЩОВ його помилково передав Україні. Вони продовжують вважати, що український народ – лише «історична частина великого російського народу», і що – Україна і Росія – приречені бути разом. Більшість із співрозмовників чомусь затято говорять про те, що для України традиційні європейські цінності – демократія, верховенство права і захист прав людини – чужі, і Захід використовує їх як ширму для збагачення купки капіталістів.

 

Але вони практично сходяться в одному – війна проти України, розв’язана режимом Путіна, є великою і фатальною для російського президента помилкою. Вона зменшить їх особисті статки, а також зведе до мінімуму кількість середнього класу, який народився в Росії протягом останніх десяти років.

Співрозмовники також переконують у тому, що вірити бравадам Путіна про неможливість дворового перевороту непотрібно. В Росії можливо усе, так завжди було в історії цієї країни. Ніхто не вірив у перемогу більшовиків в 1917 році, ніхто не вірив у культ особистості Сталіна, який призвів до мільйонних людських втрат, ніхто не міг передбачити, що Карибська криза 1962 року змете Хрущова, який поставив світ на межу ядерної війни.

Поки що незрозумілою залишається відповідь на питання про те, що може змусити Путіна залишити владу в Росії. Загальні контури цього фактору лише почали вимальовуватися. Знецінення протягом останніх кількох місяців російського рубля, падіння ціни на нафту, виникнення внутрішнього дефіциту на продукти харчування та товари широкого вжитку, відмова Росії від проекту «Південний потік» - насправді усе це можна назвати фарбами, з яких буде вимальовуватися картина пост-путінської Росії.

Якою буде ця картина – поки що не знає ніхто. Однак сумнівів у тому, що її написання розпочалося саме після анексії Криму та військового втручання на Сході України, немає практично ні в кого…

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Скасувати санкції США в обмін на скорочення ядерного арсеналу РФ - це віддати Україну

Ельмар Брок
Ельмар Брок
Голова комітету з закордонних справ Європарламенту

Скасувати санкції проти Росії, запроваджені США у зв'язку з анексією Криму та агресією проти України, в обмін на скорочення Москвою її ядерного арсеналу означало б "угоду про продаж свободи іншої країни", вважає чинний голова комітету Європарламенту з закордонних справ, представник німецького Хри

Ми повинні подвоїти нашу підтримку для України

Джин Шахін сенатор США від Нью-Гемпширу
Джин Шахін сенатор США від Нью-Гемпширу

Я вважаю, що ця стратегія повинна мати принаймні чотири компоненти: введення більш жорстких санкцій, зміцнення НАТО і наших союзників, демонструючи сильну підтримку для України, і протидія російській пропаганді.

Наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії

Max Boot
Max Boot, старший аналітик з питань міжнародної безпеки, Рада з міжнародних відносин, США

 Після того, як Росія в 2014 році розпочала військову агресію проти України, виникло стійке відчуття того, що за Україною наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії.